Ухвала суду № 56248684, 28.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2016 рокусправа № 808/4126/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В. Суховаров А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „КЛІОН" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення та картку відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „КЛІОН" (далі за текстом - ТОВ „КЛІОН") звернулось до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №125110008/2015/010069/2 від 03.06.2015. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110008/2015/00026 від 03.06.2015.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №125110008/2015/010069/2 від 03.06.2015. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Київської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110008/2015/000268 від 03.06.2015.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції під час ухвалення постанови зроблено помилкові висновки щодо обставин справи і, відповідно, неправильно вирішено справу. Так, митниця має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав для сумніву в митній оцінці товару, який переміщується через митний кордон України. На вимогу митного органу ТОВ „КЛІОН" не надано додаткових документів стосовно підтвердження митної вартості товару, тим самим не виконано вимоги частини 3 статі 53 МК України. Крім того, під час перевірки наданих до митного оформлення декларантом документів виявлено невідповідність даних, що впливають на розрахунок рівня

митної вартості. Враховуючи розбіжності в наданих декларантом документах для підтвердження митної вартості товару та не підтвердження числових значень складових митної вартості товару, митницею прийнято рішення про неможливість застосування обраного декларантом методу визначення митної вартості товару.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.04.2015 між позивачем (покупець) та PELAGOS P/F, Фарерські острови (продавець), укладено контракт № 188F/2015P на поставку свіжозамороженої чи охолодженої риби різних видів та морепродуктів. Умови поставки кожної партії товару, найменування товару, кількість, ціна, вартість кожної партії товару, строки проведення розрахунків, строки відвантаження та доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами шляхом переговорів та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною контракту.

Відповідно до умов контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж - морожена скумбрія ціла. Згідно інвойсу постачальника № SDA140306.3 від 22.05.2015 товар постачався за ціною 1,125 доларів США за кг., на умовах FСА Клайпеда, Литва.

При цьому, митна вартість товару заявлена позивачем у розмірі 471241,07 грн. (24,17 грн. або 1,15 доларів США за 1 кг.), тобто за основним методом (за ціною контракту) відповідно до статті 58 МК України.

Декларантом були надані документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: контракт № 188F/2015P від 30.04.2015; інвойс № SDA140306.3 від 22.05.2015; калькуляція постачальника від 22.05.2015; прайс-лист від 20.05.2015; міжнародна товарно-транспортна накладна № 0000864 від 27.05.2015; довідка про транспортні витрати б/н від 27.05.2015; договір доручення № 30-10/14 від 30.10.2014; дублікат ветеринарного свідоцтва від 02.06.2015 серії ЄРД-00 № 203015; ветеринарний (санітарний) сертифікат № LТ 0176296/L2-5417 від 27.05.2015; сертифікат походження № ВС 29098 від 22.05.2015; сертифікат якості № 44-2015 від 22.05.2015; експортна декларація від 27.05.2015 № 15LTLUB000EK00C922.

Відповідачем згідно статті 53 МК України, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання (за наявності) додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, 2) копію митної декларації країни виробника; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

03.06.2015 декларантом надані додаткові документи, а саме: експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-238 від 14.05.2015; лист позивача №06/02-469 від 03.06.2015 з повідомленням про неможливість надати додаткові документи у 10-ти денний термін та про їх надання на протязі 80 днів з моменту митного оформлення.

З огляду на розбіжності та неточності у наданих до митного оформлення документах, у зв'язку із відмовою декларанта надати інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості відповідачем прийнято рішення від 03.06.2015 №125110008/2015/010069/2 про коригування митної вартості товару з розрахунку 1,84 дол. США за кг.

У зв'язку із прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів позивачу відмовлено в митному оформленні, про що видано картку відмови №125110008/00026 від 03.06.2015.

03.06.2015 на підставі рішення митного органу декларант оформив нову ВМД по формі МД-2 №125110008/2015/108877, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем, шляхом грошової застави у розмірі 91129,56 грн. (гр. 47 ВМД).Таким чином, товар випущено у вільний обіг за МД №125110008/2015/108877 від 03.06.2015.

Рішенням від 03.06.2015 №125110008/2015/010069/2 відповідач визначив перелік документів за умови надання яких, митна вартість може бути визнана митним органом.

Однак, вказаний перелік не відповідає переліку витребуваних додаткових документів зазначених відповідачем у повідомленні позивачу від 03.06.2015 та містить нові вимоги, а саме: 1) договір (угода, контракт) з третіми особами та рахунки про сплату платежів третім особам на користь продавця; 2) висновок експертної організації, інформація біржових організацій про вартість товарів та/або сировини, 3) відповідна бухгалтерська документація (видаткові накладні за наявності).

18.06.2015 позивач додатково надано документи зазначені в рішенні, а саме: експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-287 від 08.06.2015; лист позивача № 06/02-546 від 18.06.2015 про договори укладені з третіми особами; договір міжнародного транспортного експедирування № 2015МЄ/1Т від 02.01.2015; рахунок № 612 від 04.06.2015; акт надання послуг № 600 від 04.06.2015; лист постачальника від 17.06.2015 з даними бухгалтерського обліку та договори з третіми особами.

Так, листом №5401/5/10-70-25-47 від 01.07.2015 Київська митниця повідомила позивача, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Київська митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, містять розбіжності та невідповідності, а саме:

1). пунктом 1.5. зовнішньоекономічного контракту № 188F/2015P від 30.04.2015 передбачений перелік товаросупровідних документів, що надаються відправником (документи які зазначені в п.1.5.6, 1.5.8 контракту - відсутні);

Пунктом 1.6. зовнішньоекономічного контракту № 188F/2015P від 30.04.2015 передбачається страхування товару з оформленням страхового полісу (відсутній також у документах наданих до митного оформлення).

Дані документи під час митного оформлення надані не були, хоча згідно п. 1.5. контракту на момент митного оформлення були в наявності.

2). відповідно до п.2.1 договору на перевезення від 02.01.2015 № 2015МЭ/ЗМ існує заявка на перевезення із зазначеними даними щодо перевезення, вартістю перевезення. Однак, дана заявка відсутня.

3). відповідно до п. 4.1 договору на перевезення від 02.01.2015 № 2015МЭ/ЗМ оплата за перевезення проводиться не пізніше 14-денного терміну з моменту перевезення. Дане підтверджуюче платіжне доручення відсутнє.

4). рахунок на перевезення від 04.06.2015 № 612 містить не логічну інформацію щодо вартості перевезення. Відстань між Клайпеда (Литва) до кордону України (п.п. Нові Яриловичі) - 700 км, вартість перевезення складає 8979,11 гри., а відстань від п.п. Нові Яриловичі до м. Київ близько 400 км, але перевезення коштує 26 920,89 грн.

5). стосовно експертного висновку ТПП від 14.05.2015 № ОИ-238 слід відмітити, що експертом визначена ринкова вартість товарів на умовах FСА- Клайпеда (Литва), без врахування транспортних витрат до кордону України.

Правовідносини сторін, щодо даного предмету спору регулюються нормами Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до приписів Митного Кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування (статті 55 МК України).

Згідно частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У відповідності до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Частиною 1 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У статті 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту.

Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Порядок застосування резервного методу визначає стаття 64 МК України.

Частинами 1, 2 вказаної статті передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митний кодекс України, зокрема, частиною 6 статті 54 МК України, яка визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 МК України.

З аналізу наведених норм вбачається, що для витребування додаткових документів у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідачем не зазначено про ненадання декларантом документів, визначених у частині 2 статті 53 МК України.

Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим, за визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Cтаттею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

З наведених норм випливає наявність у митного органу повноважень щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення числового значення складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення.

Так, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Київською митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Зокрема, пунктом 1.5. контракту передбачено перелік товаросупровідних документів, але не всі документи з даного переліку надані (не надано декларація виробника, страховий поліс та інші документи на вимогу покупця (пакувальний лист, прайс-лист, калькуляція)) та в пункті 1.6. контракту передбачено страхування товару, але страховий поліс не надано.

Представником позивача надані пояснення до суду першої інстанції, а саме, що пункт 1.5 контракту містить перелік товаросупровідних документів, а не документів необхідних для митного оформлення.

Частиною 5 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта документи не зазначені в статті 53 МК України, а саме такі документи як декларація виробника, пакувальний лист, прайс-лист, калькуляція відсутні в переліку частини 2 статті 53 МК України в якості обов'язкових документів. Крім того, прайс-лист та калькуляція були надані декларантом в якості додаткових документів на власний розсуд. В пункті 1.6 контракту вказано, що товар має бути застраховано в разі застосування відповідних умов Інкотермс, а дана партія товару постачалась на умовах FСА, що не передбачає здійснення страхування. Тому страховий поліс і не подавався.

Первісно надані декларантом документи, обов'язковість надання яких для митного оформлення передбачена у частині 2 статті 53 МК України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах митним органом не було виявлено.

З огляду на викладене, висновки митного органу про наявність вказаних розбіжностей після розгляду додатково наданих документів та про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту є неправомірними.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №125110008/2015/010069/2 від 03.06.2015 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №125110008/2015/000268 від 03.06.2015.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року у справі №808/4126/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров