Ухвала суду № 56248644, 02.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 876/11864/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідачів - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А., в якому просив визнати бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. протиправною; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіну М.А. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_2 стосовно здійснення останньому виплати з відшкодування вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 в Загальний реєстр вкладників ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» Славкіної М.А. протиправною. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» Славкіну М.А. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_2, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" за Договором банківського вкладу "НВУ "Піврічний" №853182/2014 стосовно здійснення останньому виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіна М.А. оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що постановою Правління Національного банку України від 03.10.2014 року №631/БТ встановлено обмеження діяльності ПАТ «ВіЕйБі Банк» та було зобов'язано не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності вказаної постанови. Оскільки договір банківського вкладу №853182/2014 був укладений 09 жовтня 2014 року, є підстави вважати, що він не відповідає вимогам, що були встановлені НБУ. Просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому з врахуванням вищенаведеного суд відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 жовтня 2014 року позивач- ОСОБА_2 (вкладник) та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» уклали договір банківського вкладу «НВУ «Піврічний» №853182/2014, предметом якого було розміщення вкладником в банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту «НВУ» в національній валюті України строком на 13 місяців з щомісячною виплатою процентів. Сума початкового вкладу становила 500,0 грн.

П.1.7 вказаного Договору передбачає, що дата вимоги вкладу - 09 листопада 2015 року.

Згідно з випискою з вкладного (депозитного) рахунку за договором банківського вкладу на рахунок позивача у період з 09 по 13 жовтня 2014 року внесено 180000,0 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року №733 «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк".

19 березня 2015 року постановою Правління Національного банку України прийнято рішення № 188 про відкликання банківської ліцензію та ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».

На виконання вказаної постанови Правління Національного банку України виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20 березня 2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року.

У зв'язку із розпочатою процедурою ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплату коштів вкладникам даного банку через банки-агенти.

ОСОБА_2 звертався до банку-агента - АТ «Райффайзен Банк Аваль» з вимогами про виплату гарантованої суми відшкодування, проте йому було відмовлено, мотивуючи це відсутністю його у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Також позивач звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. з аналогічними вимогами.

Листом №20-12453 від 25 травня 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» повідомила позивача про те, що використання коштів, які знаходяться на його рахунках у ПАТ «ВіЕйБі Банк» обмежено, оскільки є підстави вважати, що позивачем були проведені операції, результатом яких стало збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіна М.А. допустила протиправну бездіяльність, безпідставно не включивши позивача до переліку вкладників ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки відсутні докази, які б підтверджували порушення позивачем порядку укладення договору банківського вкладу №853182/2014 з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» чи судового рішення, в якому було б встановлено вину позивача або посадових осіб ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» з приводу укладання договору банківського вкладу чи недійсність такого правочину. Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. та зобов'язання останньої надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_2 щодо здійснення йому виплати з відшкодування вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є підставними та підлягають до задоволення. Разом з тим, оскільки у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутні будь-які первинні документи по вкладниках, а при складанні Загального реєстру використовується винятково інформація, що відображена в переданому Уповноваженою особою Переліку вкладників, останній не мав правових підстав здійснювати відповідні правові заходи щодо включення позивача до Загального реєстру та виплаті відшкодування, а тому позовні вимоги в цій частині є передчасними, задоволенню не підлягають, оскільки відсутнє порушене право позивача.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.26 вказаного Закону фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Отже, з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема забезпечення гарантованого Законом України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладами, уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі кого в подальшому Виконавчою дирекцією Фонду затверджується реєстр вкладників.

Відповідно до положень ч.1 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системоутворюючих банків - шість місяців. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

В силу вимог ст.38 вказаного Закону уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (частини перша та друга).

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина третя статті).

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (частина четверта).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для невключення позивача до переліку вкладників вказано те, що договір банківського вкладу «НВУ «Піврічний» №853182/2014 від 09 жовтня 2014 року укладено після прийняття постанови Правління Національного банку України від 03.10.14 р. №631/БТ "Про віднесення ПАТ "ВіЕйБі Банк" до категорії проблемних", згідно з якою протягом 180 днів запроваджено обмеження в діяльності банку, зокрема, не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків, а також отримання її посадовими особами банку, тобто уповноваженою особою Фонду фактично припускається нікчемність договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Відповідно до ч.2 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування наслідків, передбачених ст.228 ЦК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Водночас, в контексті зазначеної статті, колегія суддів зазначає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.

Отже, відповідачем не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу «НВУ «Піврічний» №853182/2014 від 09 жовтня 2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ "ВіЕйБі Банк"; відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, відповідач не надав суду судового рішення, в якому було б встановлено вину позивача або посадових осіб ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» з приводу укладання договору банківського вкладу чи недійсність такого правочину.

Колегія судів також звертає увагу на те, що позивач як сторона за договором станом на 09 жовтня 2014 року не був обізнаний та не міг бути обізнаний з вказаною постановою Правління Національного банку України від 03.10.14 р. №631/БТ, оскільки інформація у ній становить банківську таємницю.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належних та допустимих доказів на підтвердження того, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок так званої «розбивки» великого вкладу іншого клієнта з метою створення в майбутнього штучного зобов'язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави, не представив, а в силу вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. та зобов'язання останньої надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_2 щодо здійснення йому виплати з відшкодування вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є підставними та підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі № 819/2624/15 в частині відмови у визнанні протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не оскаржується в апеляційному порядку, та в процесі апеляційного провадження не було виявлено порушень, допущених судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, тому колегія суддів вважає недоцільним виходити за межі апеляційної скарги та переглядати оскаржувану постанову в цій частині.

Крім того, як вбачається з долученої в ході апеляційного розгляду заяви, гарантована сума 181189,62 грн. виплачена ОСОБА_2 08 грудня 2015 року. Таким чином, колегія суддів вважає, що, вчинивши такі дії по виконанню рішення суду першої інстанції, відповідач- Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіна М.А. визнала факт порушення прав позивача.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року апелянту - Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіній М.А. було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до апеляційної скарги не додав документу про сплату судового збору за подачу такої та не сплатив судовий збір на момент вирішення справи.

Враховуючи викладене, у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду, такий підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України у розмірі встановленому ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 94, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі № 819/2624/15 - без змін.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни судовий збір у розмірі 160 (сто шістдесят) грн. 78 коп. на рахунок: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) - 825014, рахунок отримувача - 31219206781004, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - за подання апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик