Ухвала суду № 56248572, 28.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2016 року

справа № 808/7165/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В. Суховаров А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Горизонт” про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Горизонт”, в якому просила стягнути кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 4164,00грн. з рахунків платника податків у банках обслуговуючих відповідача.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України судове засідання проведено за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

На підставі статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ “Альфа-горизонт” зареєстроване як юридична особа 28 серпня 2007 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21173682 від 15 вересня 2015 року.

Відповідно до змісту Витягу, 23 січня 2012 року Господарським судом Запорізької

області по справі №5009/157/12 винесено рішення про визнання ТОВ “Альфа-горизонт” банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно до матеріалів справи, фахівцями Бердянської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2011 року, січень-квітень 2012 року ТОВ “Альфа-горизонт”, за результатами якої складено Акт №51/153-018/35371678 від 19 лютого 2013 року “Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість”.

Відповідно до змісту висновків акту: дані камеральної перевірки свідчать про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ за грудень 2011 року, січень-квітень 2012 року. Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 за №0000541503, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість, а саме нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у загальній сумі 4250,00 грн.

Оскільки на момент виникнення вказаного податкового зобов’язання у відповідача обліковувалась переплата у сумі 86,00 грн., то залишок до сплати склав 4164,00 грн.

Так, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу від 07.06.2013 за №263-19 на суму 4164,00 грн., яка надсилалась відповідачу засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 21)

Будь-які докази щодо сплати ТОВ “Альфа-горизонт” податкового боргу платника податків за узгодженим грошовим зобов’язанням у сумі 4164,00 грн. відсутні.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов?язання визначається центральним контролюючим органом.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов?язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Податковим кодексом України визначаються функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби.

Пунктом 1.3 статті 1 ПК України встановлено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України “Про банки і банківську діяльність”, та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлює Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №2343-ХІІ від 14 травня 1992 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №2343-ХІІ).

За приписами частини 1 статті 38 Закону №2343-ХІІ з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

- строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;

- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

- продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

- скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

- виконання зобов’язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Відповідно до матеріалів справи ухвалою суду першої інстанції від 17.09.2015 у позивача витребувано: відомості про рух ліквідаційної процедури ТОВ “Альфа-горизонт”; копії процесуальних документів всіх інстанцій з приводу справи про банкрутство та ліквідації ТОВ “Альфа-горизонт” - завірені належним чином. Однак, позивачем витребуваних документів надано не було.

Під час звернення з адміністративним позовом до суду першої інстанції позивачем надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців №19486369 від 22 жовтня 2014 року, відповілно до якого в розділі “Відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення” зазначено “з 22 листопада 2012 року в стані припинення за судовим рішенням про банкруцтво. Судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, 23 січня 2012 року, 5009/157/12, Господарський суд Запорізької області”. (а.с.8)

Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців №21173682 від 15 вересня 2015 року, підтверджено факт визнання відповідача банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 23.01.2012 по справі №5009/157/12.

Податковий орган всупереч вимогам частини 1 статті 38 Закону №2343-ХІІ застосував до відповідача штрафні санкції, оскільки на момент винесення (11 березня 2013 року) відповідачу податкового повідомлення-рішення №0000541503, ТОВ “Альфа-горизонт” визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру.

А відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення контролюючим органом норм діючого законодавства при нарахуванні ТОВ “Альфа-горизонт” штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальній сумі 4250,00 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року у справі № 808/7165/15 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров