Ухвала суду № 56248351, 02.03.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/2745/13-к Головуючий у І інстанції Гордієць Л. В. Провадження № 11-кп/795/196/2016 Категорія - ч. 2 ст. 364-1 КК Доповідач Антипець В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів: Заболотного В. М., Миронцова В. М.

при секретарі Оскірко Ю. І.

з участю сторін кримінального провадження:

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

їх захисників адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6

прокурора Уманського В. В.

представника потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_7

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012260020000022,

щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, який працює генеральним директором ТОВ АПК Магнат, раніше не судився,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 222; ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України,

щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, який має неповнолітню дочку ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрований і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, працює директором ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт», раніше не судився,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366; ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 222; ч. 2 ст. 364 КК України;

щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_11, яка зареєстрована і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_12, працює бухгалтером у ТОВ АПК «Магнат», раніше не судилася,

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366; ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 222; ч. 2 ст. 364 КК України,

за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_6, який захищає інтереси обвинуваченого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_5, який захищає інтереси обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4, прокурора у кримінальному проваджені ОСОБА_8 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_2 засуджений:

- за ч. 2 ст. 222 КК України до штрафу на користь держави в розмірі 170 000 гривень з позбавленням права обіймати посади, повязані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки.

На підставі ст. 49 КК України звільнений від покарання у звязку із закінченням строків давності.

- за ч. 2 ст. 364-1 КК України 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, строком на 2 роки.

За обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_2 виправданий за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 засуджений :

- за ч. 2 ст. 222 КК України до штрафу на користь держави в розмірі 170 000 гривень з позбавленням права обіймати посади, повязані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки.

На підставі ст. 49 КК України звільнений від покарання у звязку із закінченням строків давності.

- за ч. 2 ст. 364-1 КК України 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, строком на 2 роки;

За обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 виправданий за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 засуджена:

- за ч. 2 ст. 222 КК України до штрафу на користь держави в розмірі 170 000 гривень з позбавленням права обіймати посади, повязані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки.

На підставі ст. 49 КК України звільнена від покарання у звязку із закінченням строків давності.

За ч. 2 ст. 364-1 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, строком на 2 роки.

За обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 виправдана за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Київ 24 854 678 (двадцять чотири мільйони вісімсот пятдесят чотири тисячі шістсот сімдесят вісім) гривень 19 копійок завданих матеріальних збитків.

Як встановив суд, 21 липня 2008 року ОСОБА_2, працюючи з 03 липня 2008 по 24 січня 2012 роки, на посаді директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «Злагода» (СТОВ АПК «Злагода»), будучи службовою особою, з метою незаконного отримання СТОВ АПК «Злагода» кредиту та подальшого отримання вказаним підприємством часткової компетенції відсоткової ставки за залученим у банку середньостроковим кредитом на придбання нової сільськогосподарської техніки, аналоги якої не виробляються в Україні, яка виділялась на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 126 від 27 лютого 2008 року «Про затвердження порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів», достовірно знаючи про відсутність сільськогосподарської техніки у ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» та не маючи наміру її придбання, надав вказівку ОСОБА_4, яка з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2011 року займала посаду головного бухгалтера СТОВ АПК «Злагода», скласти фіктивний договір купівлі-продажу № 21/07-08 між СТОВ АПК «Злагода» (покупець) в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» (продавець) в особі генерального директора ОСОБА_3, який з 14 травня 2007 року працює на посаді директора ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт», на придбання сільськогосподарської техніки та специфікацію до даного договору, які підписали ОСОБА_2 та ОСОБА_3

29 липня 2008 року ОСОБА_2, з метою отримання кредиту надав АК банк «Київ» завідомо неправдиву інформацію фіктивний договір купівлі продажу № 21/07-08 між ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» та СТОВ АПК «Злагода» на придбання сільськогосподарської техніки та специфікацію до даного договору, підписані ОСОБА_2 та ОСОБА_3, після чого було укладений кредитний договір № 52/08 від 29 липня 2008 року між АК банк «Київ» та СТОВ АПК «Злагода» в особі директора ОСОБА_2 про надання кредиту в сумі 26 400 000 грн. для придбання сільськогосподарської техніки. Кредит був виданий на строк з 29 липня 2008 року по 28 липня 2011 рік.

Додатковою угодою № 2 від 29 січня 2009 року до кредитного договору № 52/08 від 29 липня 2008 року, укладеною між АК банк «Київ» та СТОВ АПК «Злагода» в особі директора ОСОБА_2, сума кредиту була збільшена до 24 854 678, 19 грн.

На підставі цих документів АК банк «Київ» видав кредит СТОВ АПК «Злагода» за кредитним договором № 52/08 від 29 липня 2008 року та на позиковий рахунок № 20634000667903 зарахував кошти 29 липня 2008 року в сумі 23 275 678, 19 грн., 01 серпня 2008 року в сумі 667 000 грн., 29 вересня 2008 року в сумі 912 000 грн., а всього на загальну суму 24 854 678, 19 грн., чим заподіяна шкода АК банк «Київ».

В подальшому ОСОБА_2 надав вказівку ОСОБА_4 скласти платіжні доручення, які він підписав та на підставі яких грошові кошти на загальну суму 24 854 678, 19 грн. були перераховані СТОВ АПК «Злагода» з рахунку № 20634000667903, відкритому в АК банк «Київ» на рахунок ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» № 26000001830301, відкритий в цьому ж банку, як оплата за сільгосптехніку згідно фіктивного договору № 21/07-08 від 21 липня 2008 року, а саме: платіжне доручення № 1 від 29 липня 2008 року на суму 23 275 678, 19 грн., платіжне доручення № 2 від 28 серпня 2008 року на суму 667 000 грн., платіжне доручення № 3 від 29 вересня 2008 року на суму 912 000 грн.

В подальшому, ОСОБА_3, будучи службовою особою, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, спричинивши тяжкі наслідки державним інтересам, які виразились в сприянні незаконного отримання кредиту СТОВ «Злагода» на суму 24 584 678, 19 гривень, повернув грошові кошти з рахунку ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» № 26000001830301 в АК банк «Київ» на рахунок СТОВ АПК «Злагода» № 26005000667901 в АК банк «Київ», як попередню оплата за мак, який фактично не поставлявся, на загальну суму 24 853 000 грн., а саме: 30 липня 2008 року грошові кошти у сумі 23 275 000 грн., 29 серпня 2008 року грошові кошти в сумі 666 500 грн., 29 вересня 2008 року грошові кошти в сумі 911 500 грн.

30 липня 2008 року отримані кошти за розпорядженням ОСОБА_2 були перераховані з рахунку № 26005000667901 СТОВ АПК «Злагода», відкритого в АК банк «Київ» на рахунок № 373960001980 в цьому ж банку з подальшим зарахуванням на картки фізичних осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Так, перераховані кошти на рахунок 373960001980 в АК банк «Київ» в сумі 5 913 600 грн., як фінансова допомога згідно договору 28/07-08 від 29 липня 2008 року, зараховані ОСОБА_11 на PAN НОМЕР_1, згідно платіжного доручення № 243 від 30 липня 2008 року.

Перераховані кошти на рахунок 373960001980 в АК банк «Київ» в сумі 5 965 190 грн., як фінансова допомога згідно договору 30Х07-08 від 29 липня 2008 року, зараховані ОСОБА_10 на PAN НОМЕР_2, згідно платіжного доручення № 244 від 30 липня 2008 року.

Перераховані кошти на рахунок 373960001980 в АК банк «Київ» в сумі 5 474 000 грн., як фінансова допомога згідно договору 31Х07-08 від 29 липня 2008 року, зараховані ОСОБА_2 на PAN НОМЕР_3, згідно платіжного доручення № 245 від 30 липня 2008 року.

Перераховані кошти на рахунок 373960001980 в АК банк «Київ» в сумі 5 890 500 грн., як фінансова допомога згідно договору 29/07-08 від 29 липня 2008 року, зараховані ОСОБА_9 на PAN НОМЕР_4, згідно платіжного доручення № 246 від 30 липня 2008 року.

У жовтні 2008 року ОСОБА_2, будучи службовою особою, умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою незаконного отримання СТОВ АПК «Злагода» часткової компенсації відсоткової ставки за залученим у банку середньостроковим кредитом на придбання нової сільськогосподарської техніки, аналоги якої не виробляються в Україні і яка виділялась на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 126 від 27 лютого 2008 року «Про затвердження Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів», надав вказівку ОСОБА_4 підготувати пакет документів, необхідних для подачі до обласної конкурсної комісії, в тому числі фіктивних.

ОСОБА_4 13 жовтня 2008 року подала до обласної конкурсної комісії Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації пакет документів, в тому числі фіктивний договір купівлі-продажу № 21/07-08 від 21 липня 2008 року між ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» і СТОВ АПК «Злагода» та специфікацію до нього на придбання сільськогосподарської техніки, підписані ОСОБА_2 та ОСОБА_3, достовірно знаючи, що фактично техніка не поставлялася та поставлятися не буде.

Внаслідок вищезазначених дій СТОВ АПК «Злагода» незаконно отримано на рахунки № 26005000667901 в АК банк «Київ» м. Києва та № 26004300610021 у ВАТ «Банк «Демарк» м. Чернігова кошти державного бюджету у 2008 році в сумі 785 733, 28 грн. та у 2009 році в сумі 207 801, 40 грн., чим заподіяні збитки державі в особливо великих розмірах на загальну суму 993 534, 68 грн. Отримані грошові кошти, в подальшому були використані на господарську діяльність СТОВ АПК «Злагода».

В свою чергу, ОСОБА_3 з метою заволодіння бюджетними коштами, склав фіктивну видаткову накладну № РН-СХ00012 від 20 квітня 2009 року на отримання СТОВ АПК «Злагода» від ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» сільгосптехніки на суму 24 854 678, 19 грн., яку підписав він та ОСОБА_2 ОСОБА_4 зробила надпис про відповідність оригіналу на копії фіктивної видаткової накладної № РН-СХ00012 від 20 квітня 2009 року, яку своїм підписом завірив ОСОБА_2

24 вересня 2009 року ОСОБА_2, будучи службовою особою, з метою незаконного отримання СТОВ АПК «Злагода» часткової компенсації відсоткової ставки, за одержаним у банку середньостроковим кредитом на придбання нової сільськогосподарської техніки, аналоги якої не виробляються в Україні, яка виділялася на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 26 лютого 2009 року «Про затвердження Порядку використання у 2009-2013 роках бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів» подав від імені товариства до обласної конкурсної комісії Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації, підготовлений за його вказівкою ОСОБА_4 пакет документів, в тому числі фіктивний договір купівлі продажу № 21/07-08 від 21 липня 2008 року між ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» та СТОВ АПК «Злагода» на придбання сільськогосподарської техніки, специфікацію до нього та фіктивну видаткову накладну № РН-СХ00012 від 20 квітня 2009 року на поставку сільськогосподарської техніки з ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» на СТОВ АПК «Злагода», достовірно знаючи, що фактично сільгосптехніка на СТОВ АПК «Злагода» від ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» не поставлялася, внаслідок чого СТОВ АПК «Злагода» незаконно отримало на рахунок № 26000051401603 в Чернігівському РУ «Приватбанку» кошти з державного бюджету в сумі 24 980 грн., які в подальшому використало на господарську діяльність СТОВ АПК «Злагода».

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 364-1 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, відмовити у задоволенні цивільного позову ПАТ «АКБ «Київ».

На думку захисника висновки суду про фіктивність договору купівлі-продажу № 21/07-08 від 29.07.2008 року між ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» і СТОВ АПК «Злагода» не ґрунтується на доказах. У тексті самого договору не передбачено наявності техніки у продавця на момент підписання договору. Сторони в договорі не заперечують факту його невиконання. Рішення суду про визнання договору фіктивним, не має.

Обвинувачений ОСОБА_3 Ф продавець техніки про одержання кредиту на придбання техніки з наступною компенсацією відсоткової ставки по кредиту ТОВ АПК «Злагода» не знав. Видаткову накладну на поставку техніки від ТОВ ІК «Юніт» СТОВ АПК «Злагода» не підписував.

Наявність доказів на підтвердження факту поінформованості ОСОБА_3 про факт отримання кредиту та компенсації відсоткової ставки по кредиту, у вироку не зазначено. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сформульовано лише одне обвинувачення, без визначення індивідуальної ролі та обставин діяння кожного з них окремо.

Перекваліфіковуючи дії обвинувачених з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 2 ст. 364-1 КК України, суд не вказав редакцію Закону, за яким особа визнана винуватою, оскільки Закон про кримінальну відповідальність, а саме ст. 364-1 КК України змінювалася законами України № 4025-УІ від 15.11.2011 року, № 221-УІІ від 18.04.2013 року, № 746- УІІ від 21.02.2014 року, № 1261-УІІ від 13.05.2014 року, № 198-УІІ від 12.02.2015 року та № 770-УІІ від 10.11.2015 року. Суду першої інстанції, керуючись ч. 4 ст. 5 КК України, належало застосувати саме той Закон, який помякшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виправдати за всіма інкримінованими кримінальними правопорушеннями; дослідити в тому числі докази захисту, яким у вироку не надана правова оцінка; відмовити у цивільному позові ПАТ «АК банк «Київ» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про солідарне стягнення збитків в розмірі 24 854 678, 19 грн. у повному обсязі, скасувати стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 прийняті заходи забезпечення кримінального провадження (арешт майна).

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме призначення покарання за ч. 2 ст. 364-1 КК України з порушенням вимог ч.4 ст. 5 КК України, тоді як належало призначити покарання за санкцією частини статті, яка була чинною на період з 16 січня 2012 року по 04 червня 2014 року, яка не передбачала такого виду покарання як позбавлення волі.

Договірні документи ТОВ ІК „Юніт та СТОВ АПК „Злагода були справжніми та передбачали поставку техніки не відразу, а після її відшукування на ринку та з попередньою оплатою.

СТОВ АПК „Злагода для отримання кредиту на покупку сільськогосподарської техніки подало ПАТ «АК банк «Київ» справжні документи, кредит забезпечувався нерухомим майном та був застрахований у страховій компанії, рекомендованій банком СК „Ронада.

Кредит господарство не повернуло через фінансово економічну кризу, яка негативно вплинула на аграрний сектор. Від погашення кредиту за рахунок іпотечних активів ВАТ „ДОК-3, банк відмовився. Кредит СТОВ АПК „Злагода був належним чином забезпечений: нерухомим майном, страхуванням.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17 квітня 2012 року, справа №5011-27/1358-2012, за позовом прокурора Шевченківського району м. Києва було стягнуто з ВАТ „ДОК-3 на користь ПАТ АКБ „Київ збитки в сумі 28 998 531 грн. 57 коп. При цьому в судовому порядку було встановлено наявність прямого причинного звязку між знищенням іпотеки та завданням збитків ПАТ АКБ „Київ через непогашення кредиту СТОВ АПК «Злагода» за кредитним договором №52/08 від 29.07. 2008 року. Більше одного прямого причинного звязку у завданні майнової шкоди існувати не може. Рішення господарського суду набрало законної сили і є обовязковим для виконання, в тому числі і для суддів, які розглядали кримінальне провадження.

При задоволенні цивільного позову, суд не прийняв до уваги, що ПАТ АКБ „Київ заявлений цей же позов у якості кредитора по процедурі банкрутства СТОВ АПК «Злагода», такий жде позов задоволений рішенням господарського суду м. Києва з ВАТ „ДОК-3. Процедура банкрутства названих підприємств не завершена, проводяться прилюдні торги і значна частина коштів йде на погашення зобовязань саме перед ПАТ АКБ „Київ.

Висновки суду про незаконне отримання СТОВ АПК «Злагода» протягом 2008-2009 років компенсації з держбюджету по сплаті відсотків за користування середньостроковим кредитом, не відповідають дійсності.

Рішення про надання дозволів на компенсацію відсотків за користування кредитом, приймалося конкурсною комісією Чернігівської області, про що є протоколи № 10 від 15.10. 2008 року та № 6 від 25.09.2008 року, на підставі належних документів. Рішення комісій не скасовані та не визнавалися недійсними в судовому порядку.

Аргументи сторони захисту судом не спростовані і ним не надана оцінка у вироку суду, що на думку захисника є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та свідчить про неправильність рішення суду.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному проваджені просить вирок суду змінити в частині кваліфікації злочинних дій з ч. 2 ст. 222 КК України на ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 222 КК України, прийняти рішення щодо речових доказів, які слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

На думку прокурора, при ухваленні вироку безпідставно виключені з обвинувачення кваліфікуюча ознака «вчинення злочину організованою групою». Обвинувачена ОСОБА_4, як головний бухгалтер підприємства, виконуючи вказівки керівника ОСОБА_2, не могла не знати про наміри вчинити та вчинення протиправних дій повязаних з шахрайством з фінансовими ресурсами і мала б відмовитися від виконання злочинних вказівок.

Обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи понад 10 років в дружніх стосунках з ОСОБА_2, не маючи фінансових ресурсів і продукції на очолюваному ним підприємстві, укладав фіктивні договори на придбання сільськогосподарської техніки та маку олійного. Цей факт підтверджує відсутність договорів між підприємствами на поставку та виконання підрядних робіт, передбачених цивільним (господарським) законодавством. ТОВ «Юніт» до СТОВ АПК «Злагода» цивільний позов за непоставлену продукцію (маку снодійного) на суму понад 24 млн. грн. не подавало.

Враховуючи беззаперечний звязок між обвинуваченими, їх загальну мету, обізнаність у вчинених діях та виконання відведених кожному ролей, свідчили про наявність кваліфікуючої ознаки як організована група.

При ухваленні вироку, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 374 КК України, не прийняв рішення щодо долі речових доказів, які належало залишити зберігати при справі.

Під час апеляційного розгляду захисник адвокат ОСОБА_5 підтримав подану ним апеляційну скаргу, зазначаючи, що кредитні кошти були направлені продавцю техніки, а відповідно використані за призначенням. Сільськогосподарська техніка не була поставлена у звязку зі світовою кризою та подорожчанням предмету поставки. Взаєморозрахунок між СТОВ АПК «Злагода» та ТОВ «Юніт» по грошових зобовязаннях, не заборонений законодавством. Обвинувачений ОСОБА_2 ініціював повернення кредиту банку, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. ПАТ АКБ „Київ мав реальну можливість повернути кредит та відсотки по ньому шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, одержання страховки, ризик неповернення кредиту страхувався господарством у страховій компанії, названій банком, засновки банку і страхової компанії були одній ті самі фізичні особи.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повністю підтримали доводи свого захисника та заперечували проти доводів апеляційної скарги прокурора.

Захисник адвокат ОСОБА_6 підтримав доводи своєї апеляційної скарги, вказуючи на неправильне застосування судом закону про кримінальну відповідальність, на недоведеність винуватості ОСОБА_3 у шахрайстві з фінансовими ресурсами та у зловживанні повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права. Звернув увагу на те, що ОСОБА_3 не є службовою особою підприємства, яке одержало кредитні кошти і не може солідарно відповідати перед банком за неповернення кредиту.

Обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу свого захисника.

Прокурора Уманського В. В., який просив змінити вирок шляхом доповнення кваліфікації дій обвинувачених за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 222 КК України, прийняти рішення щодо речових доказів - документів фінансово господарської діяльності, які належить зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Заслухавши доповідача, захисників, обвинувачених, прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає апеляційні скарги захисників обвинувачених, прокурора задовольнити частково.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в шахрайстві з фінансовими ресурсами, що завдало великої матеріальної шкоди банку та у зловживанні повноваженнями службовими особами юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та зібраним і перевіреним під час судового розгляду доказам.

Доводи сторони захисту про справжність договору купівлі продажу № 21/07-08 між ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» та СТОВ АПК «Злагода» на придбання сільськогосподарської техніки та специфікації до даного договору, підписаних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не заслуговують на довіру.

На момент укладання договору купівлі - продажу, сторони в договорі, вони ж обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, були обізнані про відсутність у продавця сільськогосподарської техніки, аналоги, якої не виробляються в Україні, продавець не міг її поставити в майбутньому, оскільки кредитні кошти ще до закінчення терміну поставки техніки повернув декількома платежами в якості передоплати за мак олійний, який також не поставлявся.

Так, за договором купівлі продажу від 21 липня 2008 року та специфікацією до нього, директор ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» ОСОБА_3 прийняв на себе зобовязання в строк до 01 грудня 2009 року поставити шість найменувань сільськогосподарської техніки на загальну суму 26 мільйонів 400 тисяч гривень ( том 2 а. п. 224-228).

Позичені кошти у АКБ „Київ СТОВ АПК «Злагода» 29 липня 2008 року в сумі 23 275 678 грн. 19 коп., 28 серпня 2008 року в сумі 667 000 грн. та 29 вересня 2008 року в сумі 912 000 грн., а всього на загальну суму 24 854 678, 19 грн. перерахувало ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» в якості оплату за сільськогосподарську техніку. При цьому, в призначенні платежу не зазначено, що це була попередня оплата, що вбачається з оригіналів платіжних доручень, що є в матеріалах кримінального провадження на аркушах 164, 165, 170 в томі 2.

Майже одночасно з договором купівлі продажу сільськогосподарської техніки укладається договір купівлі-продажу №25/07-08 25 липня 2008 року, в якому продавцем маку олійного вагою 1240тон. на суму 24 854 688 грн. 96 коп. виступає СТОВ АПК «Злагода», а покупцем відповідно ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт»( том 3 а. п.94,95).

Термін поставки маку олійного, згідно специфікації до 31 грудня 2011 року, проте оплата здійснюється без поставки товару та зазначення, що це оплата наперед, платіжними дорученнями 30 липня 2008 року грошові кошти в сумі 23 275 000 грн., 29 серпня 2008 року грошові кошти в сумі 666 500 грн. та 29 вересня 2008 року грошові кошти в сумі 911 500 грн. були повернуті СТОВ АПК «Злагода»,

30 липня 2008 року отримані кошти за розпорядженням ОСОБА_2 були перераховані з рахунку № 26005000667901 СТОВ АПК «Злагода», відкритого в АК банк «Київ» на рахунок № 373960001980 в цьому ж банку з подальшим зарахуванням на картки фізичних осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Так, перераховані кошти на рахунок 373960001980 в АК банк «Київ» в сумі 5 913 600 грн., як фінансова допомога згідно договору 28/07-08 від 29 липня 2008 року, зараховані ОСОБА_11 на PAN НОМЕР_1, згідно платіжного доручення № 243 від 30 липня 2008 року;

Перераховані кошти на рахунок 373960001980 в АК банк «Київ» в сумі 5 965 190 грн., як фінансова допомога згідно договору 30Х07-08 від 29 липня 2008 року, зараховані ОСОБА_10 на PAN НОМЕР_2, згідно платіжного доручення № 244 від 30 липня 2008 року;

Перераховані кошти на рахунок 373960001980 в АК банк «Київ» в сумі 5 474 000 грн., як фінансова допомога згідно договору 31Х07-08 від 29 липня 2008 року, зараховані ОСОБА_2 на PAN НОМЕР_3, згідно платіжного доручення № 245 від 30 липня 2008 року;

Перераховані кошти на рахунок 373960001980 в АК банк «Київ» в сумі 5 890 500 грн., як фінансова допомога згідно договору 29/07-08 від 29 липня 2008 року, зараховані ОСОБА_9 на PAN НОМЕР_4, згідно платіжного доручення № 246 від 30 липня 2008 року.

Отже, попередня оплата за продаж сільськогосподарської техніки в розмірі 100 відсотків, якої не було в наявності, так само як і попередня оплата за три роки наперед за мак олійний у повному обсязі, свідчать про те, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідомо уклали нікчемні угоди купівлі - продажу, які не відповідали дійсному волевиявленню учасників правочину, суперечили моральним засадам суспільства та були направлені на неправомірне одержання кредитних коштів та використання їх не за призначенням, що завдало великої матеріальної шкоди у виді неповернення суми кредиту.

Згідно кредитного договору № 52/08 від 29 липня 2008 року та додаткових угод до нього, акціонерний комерційний банк „Київ позичив СТОВ АПК «Злагода» двадцять чотири мільйони вісімсот пятдесят чотири тисячі шістсот сімдесят вісім гривень на строк до 28 липня 2011 року на придбання сільськогосподарської техніки, зі сплатою за користування кредитом 17 відсотків річних ( том 2 а. п.171-177,181,182,183).

Підставою для видачі банком кредиту, був саме договір купівлі продажу сільського господарської техніки № 21/07-08 від 21 липня 2008 року, підписаний обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та наданий обвинуваченим ОСОБА_2 банку.

Надання службовими особами субєкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту, що завдало великої матеріальної шкоди, розцінюється як шахрайство з фінансовими ресурсами, злочин, передбачений ч.2 ст. 222 КК України.

Як директор СТОВ АПК «Злагода» ОСОБА_2, який приймав рішення, так і головний бухгалтер ОСОБА_4, яка була обізнаною про справжні наміри керівника і оформляла документи для одержання кредиту та його перерахування ОСОБА_3, як керівнику ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт», який підписав нікчемні дві угоди на поставку сільськогосподарської техніки та на купівлю маку олійного, щоб повернути кредитні кошти позичальнику, діяли навмисно, і рішення суду першої інстанції про визнання їх винуватими у вчиненні цього злочину є законним та обґрунтованим.

Доводи сторони захисту, про дійсність договорів, укладених обвинуваченими у звязку із висновками, викладеними у рішеннях судів: у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року( справа 2-а-8976/10/1070 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2015 року, які є обовязковими, заслуговують на увагу в частині обовязковості судових рішень ( том 5 а. п. 93- 94, 95 -98).

Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області звернулась з позовом до ТОВ «Інвестиційна компанія „Юніт та СТОВ АПК «Злагода» про стягнення коштів, одержаних за нікчемним правочином, а саме за договором купівлі маку олійного. Відмовляючи у задоволенні позову податковій інспекції, суд апеляційної та касаційної інстанції звернули увагу на те, що позивач не надав доказів, і що субєктивний склад правопорушення повинен бути встановлений відповідним компетентним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доведення.

В розпорядженні адміністративних судів не було оригіналів платіжних документі, за якими два товариства та їх керівники оплачують кредитними коштами неіснуючу сільськогосподарську техніку та ще не посіяний олійний мак та доказів сторони обвинувачення про шахрайство з фінансовими ресурсами.

Правочини, до яких віднесені і договори - купівлі продажу, що порушують публічний порядок та спрямовані на завдання шкоди майну юридичної особи є нікчемними з моменту їх укладення, і рішення суду про визнання їх такими, не обовязкове, якщо вони були укладені саме з такими намірами і не виражали справжнього волевиявлення сторін.

Перекваліфіковуючи дії обвинувачених з ч. 2 ст. 364 КК України на ч.2 ст. 364-1 КК України, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення, надав їм вірну юридичну оцінку, проте не застосував кримінальний Закон, який підлягав застосуванню.

Під зловживанням повноваженнями розуміють використання особою своїх повноважень всупереч інтересам юридичної особи приватного права, якщо таке зловживання завдало великої матеріальної шкоди державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

У даному кримінальному провадженні, обвинувачені не тільки шахрайським шляхом одержали кредит на купівлю сільськогосподарської техніки, а й компенсацію від держави відсоткової ставки за кредитом на покупку сільськогосподарської техніки, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 126 від 27 лютого 2008 року «Про затвердження Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів»

Обвинувачена ОСОБА_4 13 жовтня 2008 року подала до обласної конкурсної комісії Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації пакет документів, в тому числі фіктивний договір купівлі-продажу № 21/07-08 від 21 липня 2008 року між ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» і СТОВ АПК «Злагода» та специфікацію до нього на придбання сільськогосподарської техніки, підписані ОСОБА_2 та ОСОБА_3, достовірно знаючи, що фактично техніка не поставлялася і поставлятися не буде.

Внаслідок вищезазначених дій СТОВ АПК «Злагода» незаконно отримано на р ахунки № 26005000667901 в АК банк «Київ» м. Києва та № 26004300610021 в ВАТ «Банк «Демарк» м. Чернігова кошти з державного бюджету у 2008 році в сумі 785 733, 28 грн. та у 2009 році в сумі 207 801, 40 грн., чим заподіяні збитки державі в особливо великих розмірах на загальну суму 993 534, 68 грн. Отримані грошові кошти, в подальшому були використані на господарську діяльність СТОВ АПК «Злагода».

В свою чергу, ОСОБА_3 , сприяючи заволодінню бюджетними коштами, склав фіктивну видаткову накладну № РН-СХ00012 від 20 квітня 2009 року на отримання СТОВ АПК «Злагода» від ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» сільгосптехніки на суму 24 854 678, 19 грн., яку підписав він та ОСОБА_2, ОСОБА_4 зробила надпис про відповідність оригіналу на копії фіктивної видаткової накладної № РН-СХ00012 від 20 квітня 2009 року, яку своїм підписом завірив ОСОБА_2

24 вересня 2009 року ОСОБА_2, будучи службовою особою, з метою незаконного отримання СТОВ АПК «Злагода» часткової компенсації відсоткової ставки, за одержаним у банку середньостроковим кредитом на придбання нової сільськогосподарської техніки, аналоги якої не виробляються в Україні, яка виділялася на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 26 лютого 2009 року «Про затвердження Порядку використання у 2009-2013 роках бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів» подав від імені товариства до обласної конкурсної комісії Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації, підготовлений за його вказівкою ОСОБА_4 пакет документів, в тому числі фіктивний договір купівлі продажу № 21/07-08 від 21 липня 2008 року між ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» та СТОВ АПК «Злагода» на придбання сільськогосподарської техніки, специфікацію до нього та фіктивну видаткову накладну № РН-СХ00012 від 20 квітня 2009 року на поставку сільськогосподарської техніки з ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» на СТОВ АПК «Злагода», достовірно знаючи, що фактично сільгосптехніка на СТОВ АПК «Злагода» від ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт» не поставлялася, внаслідок чого СТОВ АПК «Злагода» незаконно отримало на рахунок № 26000051401603 в Чернігівському РУ «Приватбанку» кошти з державного бюджету в сумі 24 980 грн., які в подальшому використало на господарську діяльність СТОВ АПК «Злагода».

Доводи захисту, що ОСОБА_3 нічого не знав про компенсаційні виплати СТОВ АПК «Злагода» за рахунок державного бюджету, не заслуговують на увагу. Як одержання кредиту, так і компенсація від держави відсоткової ставки за кредитом на покупку сільськогосподарської техніки, були сплановані за домовленістю обвинувачених, які склали відповідні документи про поставку сільгосптехніки та маку олійного, яких не було в наявності. Про одержання компенсаційних виплат ОСОБА_4 розмовляла з ОСОБА_3, про що є роздруківки телефонних розмов, одержаних під час негласних слідчих дій, мова велася про оформлення видаткової та податкової накладної на поставку техніки ( том 5 а. п. 3,6, 8, 11-12)

Виправдовуючи обвинувачених у службовому підробленні документів, суд першої інстанції, свої висновки побудував лише на тому, що в діях обвинувачених є ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України, оскільки внаслідок службового підроблення була завдана велика матеріальна шкоди АК банку „Київ та державі в особі головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації. яка виплатила 993 534 грн. 68 коп. компенсації за кредитом. Прокурор обвинувачення не змінив з ч. 1 на ч. 2 ст. 366 КК України, а тому суд самостійно погіршити становища, не може.

Згідно постанови Верховного Суду України від 21 березня 2013 року кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 366 КК України настає у разі, коли службове підроблення призвело до спричинення реальної майнової шкоди і ця шкода перебуває у прямому причинному звязку саме із службовим підробленням.

Використання підроблених офіційних документів не є конструктивною ознакою службового підроблення, а тому визначення причинного звязку між службовим підробленням і тяжкими наслідками залежить від того, ким саме (іншою особою чи самим підробником), в якому значенні, з якою метою використовуються ці документи.

Якщо підроблені офіційні документи використовує особа, що їх підробила, як засіб (спосіб, умови) вчинення іншого злочину, у часі підробила їх раніше, усвідомлює, як правило, що підроблення документів є етапом (частиною) злочинної поведінки чи необхідною дією для вчинення іншого посягання, внаслідок чого буде досягнуто кінцевої мети всієї злочинної поведінки, то таке службове підроблення не може (не повинно) кваліфікуватись як таке, що спричинило тяжкі наслідки.

Незважаючи на те, що підстави виправдування за ч.1 ст. 366 КК України, є невірними, колегія суддів за відсутності апеляційної скарги прокурора не може погіршити становища обвинувачених.

Перекваліфікувавши дії обвинувачених з ч.2 ст. 364 на ч. 2 ст. 364-1 КК України, суд першої інстанції не звернув уваги, що Кримінальний Кодекс України був доповнений ст. 364-1 КК України на підставі Закону України від 07 квітня 2011 року №3207-УІ, вносилися зміни Законами України № 4025-УІ від 15.11.2011 року, № 221-УІІ від 18.04.2013 року, №746- УІІ від 21.02.2014 року, №1261-УІІ від 13.05.2014 року, №198-УІІ від 12.02.2015 року та №770-УІІ від 10.11.2015 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КК України ( в редакції Закону №270-УІ від 15.04.2008 року) якщо після вчинення особою діяння, передбаченого Кримінальним Кодексом України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, помякшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

У даному випадку, санкція ч. 2 ст. 364-1 КК України в редакції Закону України №4025-УІ від 15 листопада 2011 року, взагалі не передбачала такого покарання як позбавлення волі. За цим законом основне покарання було визначене у виді штрафу від 10 000 до 20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певної діяльністю на строк до трьох років.

Отже, доводи захисту про застосування закону, який має зворотну дію у часі як такий, що помякшує покарання, є цілком обґрунтованими і апеляційні скарги в цій частині підлягають задоволенню.

Обвинуваченим належить призначити покарання у виді штрафу з урахуванням обставин справи, ступеня тяжкості злочину, активності кожного із співучасників, виходячи з принципів законності, обґрунтованості, справедливості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ст. 334 КПК України, суд має навести у вироки мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову, якими доказами це підтверджується, вказати матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.

Приймаючи рішення про солідарне стягнення із обвинувачених на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ 24 854 678 грн. 19 коп., суд взагалі не мотивував свого рішення та не звернув уваги на те, що є два рішення судів про стягнення заборгованості по кредитному договору № 352/08 від 29 липня 2008 року на користь банку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19 травня 2010 року ( справа №34/157) було стягнуто із СТОВ АПК «Злагода» на користь ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ 28 998 531, 57, з яких 24 854 678, 19 грн. сума кредиту ( том 5, а. п. 51-55).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17 квітня 2012 року (справа №5011-27/1358-2012) було стягнуто з ПАТ „ДОК-3 як держателя іпотечного майна, на користь ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ 28 998 531, 57, з яких 24 854 678, 19 грн. сума кредиту ( том 5, а. п. 34-39).

Фактично на користь одного позивача втретє стягується одна й та сама заборгованість.

Кредит 24 854 678 грн. 19 коп. одержувало СТОВ АПК «Злагода» , який не повернуло внаслідок шахрайства з фінансовими ресурсами, вчиненого службовими особами ОСОБА_2 та ОСОБА_4, тоді як обвинувачений ОСОБА_3 в трудових відносинах, з підприємством, яке одержало кредит, не перебував, його матеріальна відповідальність регулюється нормами цивільного права.

Відповідальність СТОВ АПК «Злагода» за неповернення кредиту була застрахована в страховій компанії.

Сторона захисту наполягає, що реалізується майно СТОВ АПК «Злагода», кошти від продажу якого спрямовуються на погашення заборгованості по кредиту. Сума боргу на день розгляду судом першої інстанції та апеляційним судом, не визначена.

За таких обставин, рішення суду в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню з поверненням на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Апеляційна скарга процесуального прокурора щодо внесення змін до вироку, шляхом доповнення кваліфікації злочинних діянь обвинувачених за ч.2 ст. 222 КК України, ще й посиланнями на ч. 3 ст. 28 КК України, не може бути задоволена, оскільки вчинення злочину у складі організованої групи, під час судового засідання доведено не було. Сама наявність трьох осіб, які брали участь у вчиненні злочину, автоматично не створює стійкого обєднання, створеного для вчинення злочинів, обєднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи. Вчинення злочину у складі організованої групи не є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч.2 ст. 222 КК України, а тому посилання на ч. 3 ст. 28 КК України, є не доречним.

Разом з тим, вимога апеляційної скарги прокурора про залишення речових доказів в матеріалах кримінального провадження, підлягає задоволенню згідно положень ст. 100 КПК України.

Документи діяльності СТОВ АПК „Злагода, виписки про рух коштів, платіжні доручення, податкову звітність, а також документи фінансового господарської діяльності ТОВ „Інвестиційна компанія „Юніт, залучені в якості речових доказів, необхідно залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

В порядку ч.2 ст. 404 КПК України, в резолютивній частині вироку необхідно замінити посилання зі ст. 49 КК України на ч. 5 ст. 74 КК України, яка передбачає звільнення засуджених осіб від покарання у звязку із закінченням строків давності, оскільки суд звільнив від покарання за строками давності, а не від кримінальної відповідальності, що без згоди обвинувачених, які вважали себе невинуватими, було неможливим.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 408, 409, 532 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скаргами адвоката ОСОБА_6, який захищає інтереси обвинуваченого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_5, який захищає інтереси обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прокурора у кримінальному проваджені ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2015 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в частині призначення покарання та речових доказів змінити, а в частині вирішення цивільного позову скасувати.

ОСОБА_2 вважати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України ( в редакції Закону № 4025 від 15 листопада 2011 року) та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 255 000 (двісті пятдесят пять тисяч грн.) на користь держави з позбавленням права обіймати посади, повязані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, строком на 2 роки.

ОСОБА_4 вважати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України ( в редакції Закону №4025 від 15 листопада 2011 року) та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч грн.) на користь держави з позбавленням права обіймати посади, повязані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, строком на 2 роки.

ОСОБА_3 вважати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України ( в редакції Закону № 4025 від 15 листопада 2011 року) та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч грн.) на користь держави з позбавленням права обіймати посади, повязані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, строком на 2 роки.

Рішення в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ 24 854 678 грн. 19 коп. завданих збитків, скасувати, повернувши справу в цій частині для розгляду в порядку цивільного судочинства.

В порядку ч. 2 ст. 404 КПК України, в резолютивній частині вироку посилання суду на ст. 49 КК України замінити на ч. 5 ст. 74 КК України, яка передбачає звільнення засуджених осіб від покарання у звязку із закінченням строків давності.

Речові докази: документи фінансового господарської діяльності виписки про рух коштів, платіжні доручення, податкову звітність СТОВ АПК „Злагода, а також ТОВ „Інвестиційна компанія „Юніт, залучені в якості речових доказів, залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

В решті цей же вирок залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили негайно і може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_12 ОСОБА_1 ОСОБА_13