Постанова № 56247642, 03.03.2016, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/263/16-п

Провадження № 3/732/93/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2016 року м. Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Карпинська Н.М., секретарі Береза Є.М., за участі прокурора Карпусь І.М., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня справу про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 172-7 КУпАП, ч.2 ст.172-7 КУпАП, що надійшла з Управління захисту економіки в Чернігівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, Поліського сільського голови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, працюючи головою Поліської сільської ради, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування 1V категорії V11 рангу, тобто у відповідності до пп. „в п.1 ч.1 ст.3 Закону України від 14.10.2014 року № 1700- V11 „Про запобігання корупції субєктом, на якого поширюється дія Закону, діючи з корисливих мотивів, всупереч чинного законодавства, а саме п.1,2,3,4 ч.1 ст.28 Закону та абзацу 2 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року „Про упорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, знаходячись в приміщенні Поліської сільської ради, що розташована за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, с.Полісся, вул. Леніна, 91, в проміжок часу між 08 та 18-тою годиною 02 грудня 2015 року, не вжив заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів, вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів одноосібно про встановлення премії сільському голові з нагоди святкування свята „День місцевого самоврядування у розмірі 2622 гривні. При цьому ОСОБА_1 не повідомив у встановлений Законом термін сесію новоствореної Поліської сільської ради 7 скликання про наявність реального конфлікту інтересів під час виконання ним службових повноважень.

При вчиненні зазначених дій реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 полягав у суперечності між його приватним інтересом (отримати премію), та його службовими повноваженнями можливістю самостійно прийняти рішення про її нарахування, віддавши підлеглому бухгалтеру відповідну вказівку

Наявність даного конфлікту інтересів вплинуло на обєктивність та неупередженість прийняття ОСОБА_1 відповідного рішення, оскільки вказівка надана бухгалтеру сільської ради про нарахування йому премії суперечила вимогам абзацу 2 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, тому що рішення про преміювання депутатами новоствореної Поліської сільської ради 7 скликання не приймалось і зазначені кошти у вигляді премії на суму 2622 гривні нараховані та виплачені незаконно, тобто без погодження на момент виплати таких коштів з новоствореною Поліською сільською радою сьомого скликання.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винність у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП не визнав. У своїх запереченнях пояснив, що відповідне розпорядження про переміювання до Дня місцевого самоврядування, де серед інших працівників премія передбачалась і сільському голові, він підписав на виконання рішення 33 сесії 6 скликання Поліської сільської ради шостого скликання від 30 січня 2015 року, за яким вирішено преміювати сільського голову до Дня місцевого самоврядування в розмірі 50 відсотків від середньомісячної заробітної плати. Така премія була складовою частиною заробітної плати. Обсяги на оплату праці працівників, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом і здійснення видатків помісячно відбувається в межах затвердженого річного кошторису, тобто преміювання відбулось у рамках бюджетних асигнувань. Частиною 1 статті 42 Закону України „ Про місцеве самоврядування в Україні повноваження сільського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською радою виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються на момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до Закону особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень. У звязку з наведеною правовою нормою ОСОБА_1 посилається на те, що його повноваження не припинились, трудові відносини не перервались, а рішення ради 6 скликання від 30 січня 2015 року не вичерпало свою дію. Тому не вбачає у своїх діях складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши доводи ОСОБА_1, дослідивши письмові документи та заслухавши показання свідків, суд дійшов висновку, що факт вчинення правопорушень доведений, а в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, що повністю ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах.

Згідно виписки з рішення першої сесії 7 скликання від 09.11.2015 року за більшістю голосів виборців ОСОБА_1 обраний Поліським сільським головою (а.с.21), що підтверджується також повідомленням сільської виборчої комісії (а.с. 43). 09.11.2015 року ОСОБА_1 прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування (а.с.29) та був попереджений про спеціальні обмеження щодо прийняття на державну службу та її проходження (а.с.32).

Згідно довідки Поліської сільської ради № 01-11/12 від 22.01.2016 року (а.с.64) ОСОБА_1 був ознайомлений із спеціальнимии обмеженнями, встановленими нормами антикорупційного законодавства України та проходив навчання з даного приводу (а.с.64).

За протоколом № 1 від 09 листопада 2015 року першої сесії сьомого скликання Поліської сільської ради утворено виконавчий комітет ради та визначено його чисельність і затверджено персональний склад. Список депутатів Поліської сільської ради 7 скликання та повідомлення сільської виборчої комісії про обрання таких депутатів додається (а.с.25-28)

Згідно із наданими актами (протоколами та рішеннями) перша сесія Поліської сільської ради сьомого скликання не приймала питань преміювання сільського голови і повідомлень сільського голови про конфлікт інтересів щодо видатків, визначених радою шостого скликання, і запланованою премією з коштів, які на момент їх списання, приуроченого до Дня місцевого самоврядування, мала планувати рада сьомого скликання, не розглядалось.

З показань свідка ОСОБА_2 (секретаря Поліської сільської ради) встановлено, що всі рішення ради та протоколи ведення засідань сесії ради приймались в хронологічному порядку. У подальшому були надані для ознайомлення уповноваженій особі, що складала протокол про адміністративні правопорушення. Інших рішень рада не приймала. Протягом листопада 2015 року та по 24 грудня 2015 року питання про преміювання сільського голови на сесіях ради сьомого скликання не розглядалось, тому що не надали цьому значення і вважали, що на весь 2015 рік діє рішення ради шостого скликання від 30 січня 2015 року, як і відбувалось всі попередні роки. Бюджет приймався один раз на початку року, де і передбачались відповідні видатки, в тому числі на преміювання.

Такі показання свідка ОСОБА_2 узгоджуються із дослідженими документами, за якими судом встановлено, що у подальшому на третій сесії сьомого скликання Поліської сільської ради, рішенням від 24 грудня 2015 року (а.с.120) вирішено питання виплати матеріальної допомоги сільському голові на оздоровлення і про порядок преміювання сільського голови. Рішення стосувалось виплат на 2016 рік.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення Поліської сільської ради (тридцять третьої сесії щостого скликання) від 30 січня 2015 року (а.с. 51) , на яке посилається у судовому засіданні ОСОБА_1, в частині преміювання сільського голови до Дня місцевого самоврядування в розмірі 50 відсотків від середньомісячної заробітної плати на час дати приуроченої до Дня місцевого самоврядування було поза межами легітимної компетенції ради шостого скликання, оскільки безпосереднім керівником ОСОБА_1 02 грудня 2015 року стала рада сьомого скликання, як орган якому на нових місцевих виборах, були делеговані повноваження сільською громадою.

Показаннями свідків (депутатів):ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судовому засіданні підтверджено прийняття такого рішення на тридцять третій сесії шостого скликання 30 січня 2015 року при затвердженні бюджету на 2015 рік і що після виборів ради сьомого скликання питання про преміювання сільського голови до 24 грудня 2015 року не розглядалось. При затвердженні бюджету на 2016 рік, питання про преміювання сільського голови на наступний рік вирішувалось 24 грудня 2015 року.

Крім того, судом встановлено, що свідки ОСОБА_6, ОСОБА_4 були депутами ради шостого і депутами ради сьомого скликання, а свідок ОСОБА_5 була депутом ради пятого, шостого скликання та є депутатом ради сьомого скликання. Практика визначення премій при затвердженні бюджету на рік була постійною, у такий спосіб сільський голова погоджував преміювання на відповідний рік із сільськими депутами.

За змістом пункту 6 Постанови КМУ від 09.03.2006 року за № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», преміювання сільських, селищних і міських голів, голів районних і районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

У випадку дій ОСОБА_1, дійсно, не припинялись його повноваження як сільського голови, на що він посилається в суді у своїх поясненнях, але фактично змінився орган, якому делегуються повноваження щодо погодження розпорядження місцевим бюджетом.

Посилання ОСОБА_1 на ті обставини, що рада шостого скликання у січні 2015 року була повноважна затвердити місцевий бюджет на весь рік і тим самим передбачити видатки на преміювання сільського голови на відповідний рік (весь 2015 рік), не спростовують реального конфлікту інтересів, виниклого 02 грудні 2015 року. Так, згідно п. 23 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання як затвердження місцевого бюджету, так і внесення змін до нього.

Згідно ст. 42 (п.8, 13) саме сільський голова скликає сесії ради і вносить пропозиції та формує порядок денний сесій рад, є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.

Виступивши розпорядником коштів місцевого бюджету 02 грудня 2015 року, отримавши з такого бюджету премію в сумі 2622 гривні, ОСОБА_1 не врахував, що звіт за такі кошти несе перед радою сьомого скликання, яку і мав попередити у встановлений законом спосіб. Крім того, преміювання носить персональний характер і стосується як досягнень у роботі того кого преміюють, так і оцінки, тобто визначення підстав для преміювання в діяльності того кого преміюють тим хто уповноважений преміювати.

З показань свідка ОСОБА_7 (бухгалтера) вбачається, що розпорядження про списання коштів сформовано 02 грудня 2015 року, Свої дії вона попередньо погодила з сільським головою, який сказав, що відмовляється від щоквартальної премії, але не проти отримати премію до Дня місцевого самоврядування згідно з рішенням ради від 30.01.2015 року. Кошти отримуються працівниками в сільраді двічі на місяць: перша частина до 19 числа відповідного місяця і така виплата складає 40 відсотків нарахованої заробітної плати, друга частина 25-30 числа відповідного місяця у розмірі 60 %. Крім того, свідок ОСОБА_7 вказала, що у грудні 2015 року сільська рада зайняла третє почесне місце в районі серед благоустрою громад, тому були підстави для преміювання. Одночасно свідок ОСОБА_7 підтвердила, що протягом листопада 2015 року та по 24 грудня 2015 року питання про преміювання сільського голови на сесіях ради сьомого скликання не розглядалось, тому що не надали цьому значення і вважали, що на весь 2015 рік діє рішення ради шостого скликання від 30 січня 2015 року.

Судом враховується, що правовою конструкцією ч.1 ст. 172-7 КУпАП визначено саме протиправну бездіяльність

Відповідно до ст. 172-7 КУпАП особа повинна повідомити безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. Відповідно до даної норми права адміністративна відповідальність настає за сам факт не повідомлення безпосереднього керівника.

Положенням ч.1 ст.172-7 КУпАП визначено, що складом адміністративного правопорушення являється неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. Положенням ч. 2 ст. 177-7 КУпАП визначено, що складом адміністративного правопорушення є вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч.2 даної статті під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, до числа яких відноситься і ОСОБА_1, зобовязані вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Згідно п.3,4 ч.1 ст. 28 Закону України „ Про місцеве самоврядування в Українідо відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад; а також здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

В діях ОСОБА_8 були наявні умови реального конфлікту інтересів, які полягали у суперечності між його приватним інтересом: отримати премію, та його службовими повноваженнями, тобто обмеженими можливостями самостійно розпоряджатись коштами на ці потреби без погодження з новоствореною радою. Премія на суму 2622 гривні була нарахована та виплачена без попереднього погодження мети використання таких коштів з Поліською сільською радою сьомого скликання.

Відповідно ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Дії ОСОБА_1, які виразились у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів та у вчиненні дій (прийняття рішення) в умовах реального конфлікту інтересів, вірно кваліфіковані за ч.1ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який позитивно характеризується за місцем проживання і служби, а також ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

При накладенні адміністративного стягнення суд одночасно враховує, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч.2 ст. 172-7 КУпАП одночасно розглядаються судом, тому стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП слід накласти в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Керуючись ст. 36,283,284 КУпАП, Законом України „Про судовий збір,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення за правилами ст. 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, ч.2 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 275 грн 60 коп. на користь держави (розрахунковий рахунок 31210206700101, МФО 853592, код 37715958)

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через пятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Чернігівської області через Городнянський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Карпинська Н.М.