Рішення № 56247483, 25.02.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 667/9927/14-ц

Пролвадження: №22-ц/791/153/16 Головуючий в І інстанції: Котьо І.В.

Доповідач: Кузнєцова О.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючий: Кузнєцова О.А.

Судді: Бездрабко В.О., Борко А.Л.

секретар: Мирненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» та ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 вересня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом, штрафних санкцій за прострочення погашення кредиту,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 вересня 2015 року позов задоволено: стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 66521,18 доларів США (шістдесят шість тисяч п'ятсот двадцять один долари вісімнадцять центів США), що є еквівалентом 1461399,27 грн. (одного мільйона чотириста шістдесят одної тисячі триста дев'яносто дев'яти гривень двадцяти семи копійок), та 113520,87 грн. (сто тринадцять тисяч п'ятсот двадцять гривень вісімдесят сім копійок); стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» судові витрати в сумі 3654 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове, яким відмовити Публічному акціонерному товариству «Марфін Банк» в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, виключивши з його резолютивної частини визначення грошового еквівалента в національній валюті суми заборгованості вираженої в доларах США.

У письмових запереченнях представник Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» ОСОБА_5 спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить залишити його без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ПАТ «Марфін Банк» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається матеріалів з справи та встановлено судом першої інстанції, що публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Морський Транспортний Банк», який мав банківську ліцензію видану Національним банком України (надалі за текстом НБУ) 08 травня 2003 року (а.с.22), про що свідчить витяг із статуту позивача у новій редакції та копія відповідної банківської ліцензії (а.с.22, 49-50), що в свою чергу була подовжена позивачу новою банківською ліцензією НБУ № 66 від 17 листопада 2010 року. 15 вересня 2003 року НБУ було надано ВАТ «Морський Транспортний Банк» дозвіл № 66-2 із додатком, відповідно до яких дана банківська установа мала право на здійснення валютних операцій, про що свідчить зазначений дозвіл із додатком, який в свою чергу в подальшому був подовжений позивачу дозволом НБУ від 17 листопада 2010 року № 66-3 із додатком . 22 квітня 2008 року між ВАТ «Морський Транспортний Банк» та співвідповідачем ОСОБА_2 було укладено у простій письмовій формі кредитний договір № 01269/RX із додатком № 1, згідно умов якого ОСОБА_2 отримав кредит на споживчі потреби у вигляді не поновлювальної кредитної лінії в сумі 109965 доларів США з обов'язком сплати відсотків за користування ним у розмірі 10,5 % річних за фактичний період користування кредитними коштами, щомісячної сплати комісії у розмірі 0,09 % від суми наданого кредиту, зі строком користування до 21 квітня 2023 року з щомісячним погашенням заборгованості по кредиту, процентам та комісії за користування кредитом. Для забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором, 22 квітня 2008 року між ВАТ «Морський Транспортний Банк» та співвідповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договори поруки № 01997rX і № 01998rX, відповідно до умов яких останні виступили поручителями по кредитному зобов'язанню співвідповідача ОСОБА_2 В свою чергу 11 березня 2011 року до зазначених кредитного договору № 01269/RX, договорів поруки № 01997rX і № 01998rX з їх сторонами були укладені додаткові угоди № 1.

Однак, співвідповідач ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконав, так як в порушення кредитного договору систематично не виконує його умови в частині своєчасного погашення заборгованості за кредитом та сплати відсотків за користування кредитними коштами. У зв'язку з чим позивач 21 січня і 11 лютого 2013 року та 09 жовтня 2014 року, надсилав поштою співвідповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідні письмові вимоги про усунення порушення зобов'язань за кредитним договором. Дані вимоги позивача співвідповідачами добровільно задоволені не були, при цьому станом на 05 лютого 2015 року за співвідповідачем ОСОБА_2 перед позивачем наявна заборгованість в сумі 66521,18 доларів США та 113520,87 грн., яка складається з заборгованості по сплаті тіла кредиту в сумі 64161,2 доларів США, заборгованості по сплаті відсотків в сумі 2359,98 доларів США, заборгованості по сплаті комісії в сумі 12187,21 грн., а також пені за простроченими платежами в сумі 101333,66 грн., про що свідчить відповідний розрахунок заборгованості складений позивачем.

Станом на день і час ухвалення даного рішення, а саме 10 вересня 2015 року, Національним банком України офіційний курс гривні до долара США встановлено на рівні 2196,8932 грн. за 100 доларів США, у зв'язку з чим еквівалент частини кредитної заборгованості у іноземній валюті 66521,18 доларів США в гривні становить 1461399,27 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1. Позика глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України.

Згідно положень ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 (надалі за текстом постанова пленуму), у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК. В свою чергу, ч.3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. В свою чергу ч.3 ст. 549 ЦК України визначає пеню як неустойку, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Така правова позиція висловлена в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29.09.2014 року № 6-145 цс14.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 вересня 2015 року, суд послався на вимоги ст. 533 ЦК України та вказав, що при вирішенні спорів, які виникають із кредитних правовідносин, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті, суд в резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті.

Оцінивши належні та допустимі докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що сума заборгованості за кредитним договором № 01269/RX від 22 квітня 2008 року, підлягає стягненню із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» із зазначенням іноземного еквівалента по тілу кредиту в сумі 66521,18 доларів США.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 вересня 2015 року, виключивши з резолютивної частини рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 вересня 2015 року визначення грошового еквівалента в національній валюті суми заборгованості вираженої в доларах США.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, до уваги не приймаються, як такі,що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що не спростовують висновки суду.

Посилання апелянта на те, що розрахунки кредитної заборгованості не відповідають дійсності, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки доказів щодо неправильності зазначених розрахунків у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України апелянтом не надано, а судом такі докази та обставини не встановлені.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» - задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 вересня 2015 року змінити.

Виключити з резолютивної частини рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 вересня 2015 року визначення грошового еквівалента в національній валюті суми заборгованості вираженої в доларах США.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.А. Кузнєцова

Судді: В.О. Бездрабко

А.Л. Борко