Ухвала суду № 56244341, 03.03.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

03.03.16

Справа № 4-с/489/15/2016

№ 2/489/2500/15

УХВАЛА

03 березня 2016 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

при секретарі - Бреженюк Н.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2016 р. ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області. Свої вимоги мотивувала тим, що на її переконання держаним виконавцем неправомірно винесено Постанову від 08.02.2016 р. про закінчення виконавчого провадження щодо поновлення її на роботі в СТ «Трикотажник», оскільки державний виконавець виніс постанову не дослідивши належним чином документи, надані боржником для закриття провадження. Так державний виконавець не перевірив наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі, виданий головою СТ «Трикотажник» від 05.02.2016 р., зміст якого суперечить вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірною постанову Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області від 08.02.2016 р. про закінчення виконавчого провадження № 49228000.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник ВДВС Жовтневого РУЮ в судовому засіданні не зявився, повідомлений належним чином.

Представник боржника СТ «Трикотажник» в судове засідання не зявився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення, суд встановив наступне.

16.10.2015 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва постановлено Рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Садового товариства «Трикотажник» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, відповідно до якого позовні вимоги було задоволено частково. А саме визнано незаконним та скасовано наказ СТ «Трикотажник» від 11.07.2015 р. № 27 про звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера СТ «Трикотажник» по п. 2 ст. 40 КЗпП України та поновлено її на роботі; стягнено з СТ «Трикотажник» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день ухвалення рішення в розмірі 2719,32 грн. (без утримання податків й інших обовязкових платежів) та 200,00 грн. моральної шкоди.

22.12.2015 р. Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва по вищевказаній справі було змінено в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Виконавчий лист по вищевказаній справі було видано судом 27.10.2015 р.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем Відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області було відкрито виконавче провадження № 49228000 з виконання виконавчого листа № 2/489/2500/15, виданого 27.10.2015 р.

Згідно Наказу голови СТ «Трикотажник» ОСОБА_2 від 01.02.2016 р. № 3, ОСОБА_1 було поновлено на посаді бухгалтера лише з 05.02.2016 р. При цьому було порушено ряд вимог діючого законодавства щодо процедури поновлення працівника на роботі. Так ОСОБА_2 було поновлено на роботі через три місяці після винесення судом рішення по справі №2/489/2500/15, яке підлягає негайному виконанню, скасовано лише частину Наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера СТ «Трикотажник», хоча Рішенням суду СТ «Трикотажник» зобовязано скасувати цей наказ повністю.

Враховуючи вищезгаданий Наказ державний виконавець Відділу ДВС Жовтневого районного управління Миколаївської області ОСОБА_3 08.02.2016 р. виніс Постанову про закінчення виконавчого провадження № 49228000 на підставі п.8 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» (повне та фактичне виконання виконавчого документу).

Згідно ч. 7 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Разом з тим питання, повязане з поновлення на роботі, вирішується відповідно до Рішення суду, а саме видається наказ про поновлення працівника на роботі та вносяться зміни до трудової книжки працівника відповідно до п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним.

Отже поновлення на попередній роботі відбувається не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Разом з тим при виконанні зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем не було враховано, що при виконанні рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.10.2015 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до СТ «Трикотажник» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу боржником не було в повному обсязі виконано дії, передбачені щодо виконання рішень суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника (виданий наказ про поновлення на роботі не відповідає змісту судового рішення та вимогам діючого законодавства). Відповідно оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 383 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати Постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління Миколаївської області ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження № 49228000 від 08.02.2016 р.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: