Ухвала суду № 56244060, 01.03.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/2999/16-к

Провадження №11-сс/772/67/2016

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Клапоущак С. Ю.

Доповідач : Юненко М. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 рокум. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Юненка М.О.,

суддів: Кривошеї А.І., Бурденюка С.І.,

при секретарі Ганзюк Л.О.,

за участю прокурора Карнауха О.П.,

захисника ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Семенюк Оксани Анатоліївни відносно

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Вінниці,

Проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1,

якому було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком 60 днів, зокрема до 16 квітня 2016 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Вінницького міського суду від 17 лютого 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Семенюк Оксани Анатоліївни про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до ОСОБА_3 з покладенням на нього обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Обираючи запобіжний захід ОСОБА_3 у виді домашнього арешту, слідчий суддя врахував, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень серед яких є особливо тяжке, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна, не одружений, має двох повнолітніх дітей, тому є ризики вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, які у майбутньому будуть допитані у даному кримінальному провадженні, спеціалістів та експертів а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2016 року та винести нову ухвалу, якою обрати щодо нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Апеляційна скарга мотивована тим, що слідчим не було надано суду переконливих доказів, що він має намір впливати на свідків, основна частина яких вже допитана. До того ж, до клопотання слідчий повинен був надати суду перелік свідків, яких він має намір допитати.

Апелянт вважає також, що в судовому засіданні слідчий та прокурор обмежились лише загальним посиланням на необхідність допиту свідків та припущення, що підозрюваний ОСОБА_3 може вплинути на свідків, експертів та перешкоджати кримінальному провадженню.

Також ОСОБА_3 вважає, що оголошена йому підозра в скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 190, ч.1. ст. 366, ч.2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України, є необґрунтованою, оскільки він не є суб'єктом цих правопорушень.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 також вказує на те, що при розгляді клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя не досліджував письмових матеріалів провадження, і в ухвалі не навів доводів чому дійшов до такого висновку.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2, та підозрюваного ОСОБА_3 які підтримали апеляційну скаргу, прокурора Карнауха О.П., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу, матеріали кримінального провадження №22012010000000001 у 20-ти томах, що надійшли на запит апеляційного суду від слідчого в провадженні у якого вони знаходяться, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї ж статті.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, як загальної складової підстави застосування запобіжного заходу слід розуміти, як наявність «розумної підозри», тобто добросовісного, основаного на сукупності наявних на даний момент доказів припущення про вчинення цією особою кримінального правопорушення.

Твердження ОСОБА_3 про те, що оголошена йому підозра у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч.1. ст. 366, ч.2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України, є необґрунтованою, оскільки він не є суб'єктом цих правопорушень, не відповідає вимогам процесуального закону.

За змістом процесуального закону обґрунтованість підозри полягає не у доведеності того, чи є у її діях особи склад кримінального правопорушення, у тому числі, чи є особа суб'єктом кримінального правопорушення, оскільки це є завданням подальшого кримінального провадження, а лише наявність фактів або інформації, які б могли переконати в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Так, з досліджених апеляційним судом матеріалів провадження №22012010000000001 вбачається, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 364-1, ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 209,ч.4 ст. 27,ч.2 ст. 366 КК України, серед яких є особливо тяжке, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 13 листопада 2012 року заступником начальника УСБ України у Вінницькій області Черкашиним С.І. відносно ОСОБА_3 та інших осіб було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, незаконне заволодіння нерухомим майном (майновий комплекс з 14 будівель) за адресою: вул. Чехова, 31-а, у с. Вінницькі Хутори Вінницького району загальною вартістю 4 511 378 грн., яка була внесена 21 листопада 2012 року до ЄРДР під №22012010000000001.

25 квітня 2013 року постановою начальника відділу прокуратури Вінницької області Добросердовим А.Р., об'єднано матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №22012010000000001, від 21.11. 2012 з провадженням №22013010000000062 від 25.04.2013, в одне провадження.

Постановою старшого слідчого ОВС слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області Сахненка В.М. від 25.04.2013 кримінальне провадженнях №22012010000000001 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України було закрито на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, яка була скасована постановою начальника відділу прокуратури Вінницької області Добросердовим А.Р. 13 травня 2013 року.

25 грудня 2013 року постановою старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Кучеренко Є.С. було закрито кримінальне провадження №22012010000000001 від 21.11.2012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 358 КК України на підставі п. 2. ч. 1 ст. 284 КПК України, яка 10.11.2014 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області була скасована за скаргою ліквідатора ТОВ «Торговий дім «Віктор», ТОВ «Укрводпром», арбітражного керуючого Томащука М.С.

31 грудня 2014 року постановою старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Кучеренко Є.С. було повторно закрито кримінальне провадження №22012010000000001 від 21.11.2012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 358 КК України на підставі п. 2. ч. 1 ст. 284 КПК України, яка постановою старшого прокурора прокуратури Вінницької області Карнауха О.П. від 15 січня 2015 року була скасована через невиконання слідчим ухвали суду від 10 листопада 2014 року.

Постановою старшого прокурора прокуратури Вінницької області Карнауха О.П. від 29 грудня 2015 року матеріали досудових розслідувань внесених до ЄРДР під №22012010000000001 від 21.11.2012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 366 КК України та №12015020000000466 від 23.12.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України, об'єднано в одне провадження №22012010000000001, внесено до ЄРДР і доручено досудове розслідування СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області.

Крім того, постановою прокурора у кримінальному провадженні прокуратури Вінницької області Соловйова В.В. від 18 грудня 2015 року об'єднано матеріали досудових розслідувань №12013010060000112 від 01.03.2013 та №№ 22015020000000070, 22015020000000071, 22015020000000072, в одне кримінальне провадження за №№12013010060000112.

29 грудня 2015 року старшим слідчим ОВС СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області Семенюк О.А. змінено кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №22012010000000001 від 21.11.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК на ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.

04 січня 2016 року постановою прокурора відділу прокуратури Вінницької області Карнауха О.П. матеріали досудових розслідувань внесених до ЄРДР під №22012010000000001 від 21.11.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України та №12015020000000466 від 23.12.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України в одне провадження за №22012010000000001.

Крім того, 11.01.2016 року постановою прокурора відділу прокуратури Вінницької області Карнауха О.П. матеріали досудових розслідувань внесених до ЄРДР під №22012010000000001 від 21.11.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366, ч.2 ст. 364-1 КК України та №12013010060000112 від 01.03.2013 за ч.4 ст.27, ч.2 ст. 366 КК України, об'єднані в одне провадження за №22012010000000001, про що внесено відомості до ЄРДР.

11 січня 2016 року прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Вінницької області Карнаухом О.П. було повідомлено ОСОБА_3 про підозру у шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, де кваліфікуючою ознакою є шахрайство вчинене в особливо великих розмірах, службовому підробленні, у зловживанні повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно правової форми, що спричинили тяжкі наслідки, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом та підбурюванні до службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.366, ч.2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.

Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 вручено того ж дня, при цьому останній письмово зазначив, що суть підозри йому зрозуміла.

Таким чином, всупереч твердженню ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обґрунтованість підозри у скоєнні кримінальних правопорушень підтверджується фактичними даними, у тому числі показами свідків та письмовими доказами.

Не відповідає матеріалам кримінального провадження й твердження ОСОБА_3 про те, що при розгляді клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя не досліджував письмових матеріалів провадження, і в ухвалі не навів доводів чому дійшов до такого висновку.

Так з ували слідчого судді вбачається, що у ході розгляду клопотання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу, слідчий суддя дослідив письмові докази та вислухав думку прокурора, підозрюваного і його захисника та навів доводи щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень і ризики для запобігання яким слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зокрема, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор Карнаух О.П. вказував на те, що ОСОБА_3 не з'являвся на виклики до слідчого, що об'єктивно підтверджується матеріалами кримінального провадження, має паспорт громадянина України для тимчасового виїзду за кордон і під час досудового розслідування неодноразово перетинав Державний кордон України.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 після оголошення йому про підозру, 21.01.2016., 27.01.2016., 02.02.2016. не з'являвся за викликом старшого слідчого Семенюк О.А.

17.02.2016 року старший слідчий Семенюк О.А. звернулась з клопотанням до Вінницького міського суду про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Згідно письмового повідомлення начальника Могилів-Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України від 15 травня 2015 року, на запит слідчої Семенюк О.А., - громадянин України ОСОБА_3, паспорт АК802102 на протязі 2014 року чотирнадцять разів перетинав державний кордон України через пункт пропуску «Кучурган», як пішохід, на поїзді №641 Одеса - Кишинів та автомобілем з реєстраційним номером НОМЕР_1

Суперечить вимогам процесуального закону й твердження в апеляції про те, що відповідно до п.2 ч.3 ст. 184 КПК України до клопотання слідчий повинен був надати суду перелік свідків, яких слідчий має намір допитати, оскільки в зазначеній процесуальній нормі йдеться не про свідків яких слідчий чи прокурор має допитувати у ході досудового розслідування, а про свідків, яких слідчий чи прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду питання щодо обрання запобіжного заходу.

Разом з цим, обґрунтованим є твердження слідчого-судді в ухвалі про те, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків.

Так, з матеріали кримінального провадження №22012010000000001, а саме протоколу за результатами оперативно-технічних заходів за оперативно-розшуковою справою №1502 від 14 січня 2015 року по зняттю інформації з каналів зв'язку на підставі постанов Апеляційного суду Вінницької області вбачається, що ОСОБА_3 в період досудового розслідування, у ході телефонних розмов незаконно впливав на свідків по даному кримінальному провадженню порадами та вказівками, щодо дачі ними показів органам досудового розслідування у тому числі на свідка ОСОБА_12, на свідка ОСОБА_13, який був директором ТОВ фірма «Вінпродторг ЛТД».

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчим суддею при вирішенні питання щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 були враховані всі обставини, тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_3 немає.

Керуючись ст.ст. 404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Семенюк Оксани Анатоліївни про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

З оригіналом вірно: