Ухвала суду № 56242555, 02.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/3979/15

Провадження № 22-ц/790/4208/15 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 635/11403/14-ц Савченко Д.М.

Категорія: договірні Доповідач -Гальянова І.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого , судді: Гальянової І.Г.,

суддів: Колтунової А.І.,

Кругової С.С.,

за участю секретаря: Прологаєвої А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за заявами ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення, виправлення описки в ухвалі апеляційного суду Харківської області від 16 липня 2015 року та про роз»яснення рішення апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку та стягнення моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИЛА :

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 квітня 2015 року , позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення моральної шкоди ( т.2.а.с.15-17)

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволена частково. Змінено рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 квітня 2015 року та виключено з мотивувальної його частини посилання суду на набуття ОСОБА_6 права власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята під житловим будинком та частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 як на підставу відмови ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін ( т.2 а.с. 80-86).

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_3 відхилена. Ухвала Харківського районного суду Харківської області від 21 квітня 2015 року залишена без змін ( т.2 а.с.87-88).

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 липня 2015 року заява ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення, роз»яснення зазначеного вище рішення апеляційного суду та виправлення в ньому описки задоволена частково. Виправлено допущену в зазначеному рішенні суду описку та відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та роз»яснення рішення апеляційного суду від 18 червня 2015 року ( т.2 а.с.106-107).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 листопада 2015 року, касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 квітня 2015 року, ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 21 квітня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2015 року залишено без змін ( т.2 а.с.158-159).

28 липня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення щодо понесених ним судових витратах при подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 21 квітня 2015 року та виправити допущену в ухвалі апеляційного суду описку щодо назви с . Ржавець ,замість зазначеного в ухвалі суду від 16 липня 2015 року назви с. Ржавчик.

Як на підставу ухвалення додаткового рішення у справі ОСОБА_3 посилається на те, що судом не вирішено питання щодо повернення зайво сплаченого ним судового збору на виконання ухвали суду від 08.05.2015 року в розмірі 137,00 грн., оскільки ним на виконання зазначеної ухвали було залучено оригінал квитанції про сплату ним 07.02.2015 року судового збору в розмірі 130 , 00 грн.,яку він просив зарахувати в рахунок сплати апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 21.04.2015 року ( т.2 а.с 161).

01 березня 2016 року ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення про часткове задоволення його апеляційної скарги не вирішив питання про розподіл судових витрат, та зазначає , що ним було сплачено судовий збір за подачу позовної заяви до суду першої інстанції та двічі сплачено судовий збір при подачі апеляційних скарг.

Як на підставу роз»яснення рішення апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2015 року позивач зазначає на необхідність роз»яснення підстав, з приводу яких суд апеляційної інстанції не взяв до уваги надані ним документи та прийняв до уваги договір від 16.12.2011 року, який на його думку є підробленим.

Як на підставу роз»яснення зазначеного рішення суду апеляційної інстанції позивач також посилається на відсутність в рішенні правової оцінки наявним у справі офіційним документам, відсутність правової оцінки наявним в матеріалах справи іншим рішенням суду та зазначає,що висновки апеляційного суду не відповідають вимогам Конституції України, нормам цивільного та земельного законодавства, порушують його права , а тому потребують роз»ясень.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи заяв, судова колегія приходить до висновку , що вказані заяви підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як свідчить ухвала апеляційного суду від 16.07.2015 року, в її мотивувальній частині допущена описка щодо назви населеного пункту та замість с. Ржавець зазначено , «с.Ржавчик», і це у відповідності до вимог ч.1 ст. 219 ЦПК України, є підставою для виправлення такої описки .

Матеріали справи також свідчать про те, що позивачем в апеляційному порядку оскаржувалось рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 квітня 2015 року та ухвала Харківського районного суду Харківської області від 21 квітня 2015 року.

За подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 09.04.2015 року позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 115,00 грн. ( т.2 а.с. 32) .

Ухвалою апеляційного суду від 08 травня 2015 року, апеляційна скарга позивача на ухвалу суду першої інстанції від 21 квітня 2015 року була залишена без руху як така,що не сплачена судовим збором в розмірі 121,80 грн.( т.2 а.с.49).

На виконання зазначеної ухвали суду позивачем надано оригінали квитанції про сплату судового збору за квитанцією від 07.02.2015 року в розмірі 130,00 грн., розмір якого позивач просив зарахувати в рахунок оплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 21 квітня 2015 року (т.2 а.с.53-54), крім того 13.05.2015 року позивачем було оплачено судовий збір на 130 грн. та 7 грн. про що свідчать надані ним оригінали квитанцій ( т.2 а.с.55).

Вказане свідчить про те, що при подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 21 квітня 2015 року позивачем було зайво сплачено судовий збір по квитанціям від 13 травня 2015 року на загальну суму 137 ,00 грн..

Відповідно до вимог ч.2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі ніж встановлено законом.

Таким чином, питання щодо повернення зайво сплаченого судового збору вирішується судом, шляхом постановлення ухвали, а не ухвалення додаткового рішення.

Оскільки ж заява ОСОБА_3 містить клопотання про повернення йому зайво сплаченого судового збору, то це є підставою для повернення зайво сплаченого позивачем судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Харківського районного суду від 21 квітня 2015 року по квитанціям від 13.05.2015 року в розмірі, відповідно: 130 ,00 грн. та 7,00 грн..

Згідно до вимог ч.1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановлює ухвалу, в якій роз»яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2015 року є зрозумілим , тоді як незгода ОСОБА_3 з висновками апеляційного суду , у відповідності до вимог вказаної норми ЦПК України, не є підставою для його роз»яснення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи може ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В частинах 1 та 5 ст. 88 ЦПК України, яка визначає порядок розподілу між сторонами судових витрат, встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволене частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд,змінює рішення або ухвалює нове , суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 квітня 2015 року , позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог, а рішенням апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2015 року вказане рішення суду першої інстанції змінено та виключено з мотивувальної його частини посилання суду на набуття ОСОБА_6 права власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята під житловим будинком та частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 як на підставу відмови ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог, а в іншій частині залишено без змін, то підстави для розподілу між сторонами судових витрат у справі та ухваленню додаткового рішення, відсутні.

Керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч.2 ст. 79, ст. ст.219 , 220, 221 208, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Заяви ОСОБА_3 задовольнити частково.

Виправити допущену в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду Харківської області від 16 липня 2015 року описку , зазначивши назву населеного пункту «с . Ржавець », замість «с. Ржавчик».

Повернути ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 130,00 грн., сплачений ним 13 травня 2015 року за квитанцією № 0.0.384249200.1. у ПАТ КБ «ПриватБанк» на рахунковий рахунок 31211206780011, отримувач : УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова , Харківської області; код отримувача: 37999628, МФО отримувача : 851011 та судовий збір в розмірі 7,00грн. , сплачений ним 13.05.2015 року за квитанцією № 0.0.384163450.1. у ПАТ КБ «ПриватБанк» на рахунковий рахунок 31211206780011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, Харківської області; код отримувача: 37999628, МФО отримувача : 851011.

Вилучити оригінали зазначених вище квитанцій із матеріалів вказаної цивільної справи, які знаходяться в томі 2 на аркуші справи 55 та видати їх ОСОБА_3.

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні заяв в частині роз»яснення рішення апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2015 року та в частині ухвалення у справі додаткового рішення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення на у відповідності до ст. 324 ЦПК України , оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий, суддя : І.Г. Гальянова

Судді : А.І. Колтунова

С.С. Кругова