Рішення № 56242505, 25.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/716/16 Головуючий 1 інстанції Іванова І.В.

Справа № 439/1550/15-ц Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: право власності

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коваленко І.П

суддів - Овсяннікової А.І., Коровіна С.Г.,

при секретарі - Калюжній Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом .

В обгрунтування своїх вимог посилалась на те, що вона /до шлюбу ОСОБА_1. являється дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,що підтверджується копією свідоцтва про народження. ОСОБА_4 являється сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7., що підтверджується витягом з державного реєстру актів громадського стану. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6 на підставі договору дарування купівлі-продажу від 25.02.1954 року належала 1/3 частина домоволодіння за адресою АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_6 частина належного йому домоволодіння, а саме 1/8 частину успадкувала його дружина, її бабуся , а 1/6 частину її батько, син померлого. По рішенню Виконавчого комітету районної ради депутатів трудящих Харківської області від 01.11.1977 року №367-17 відбувся перерозподіл ідеальних часток сумісної власності співвласників вищевказаного домоволодіння. ОСОБА_6 стало належати 4/100 частини цього домоволодіння, ОСОБА_7 -17/100 частин, ОСОБА_4 - 13/100 частин, ОСОБА_3- 34/100 частин, ОСОБА_8 32/100 частини, що в цілому складає одиницю. Бабуся ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Її батько , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідно листа КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації № 1100376 від 22.04.2013 року право власності на жилий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 32/100 частини відповідно договору купівлі- продажу; їй 13/100 частин відповідно договору купівлі-продажу; ОСОБА_4 -17/100 частин відповідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Відповідно до рішення Жовтневого РВК №367-17 від02.11.1977 року не зареєстровано 4/100 частин за ОСОБА_6 та 34/100 за ОСОБА_3 після перерозподілу ідеальних часток. Таким чином на день звернення з позовом право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано лише 62/100 частини , 38/100 частини не зареєстровані. Після смерті батька, вона успадкувала належні йому відповідно до довідки КП «ХМБТІ» від 22.04.2013 року № 1100376, 17/100 частин домоволодіння, що підтверджується свідоцтвом про право за спадщину за законом від 07.06.2013 року. Після смерті ОСОБА_6 , її батько ОСОБА_4 прийняв спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 10.09.1957 року, але не зареєстровані після перерозподілу 4/100 частини домоволодіння, не зареєстрував у встановленому законом порядку. Вона є єдиною спадкоємицею після померлого ОСОБА_4 та вважала, що не зареєстровані 4/100 частини спірного домоволодіння належать їй по закону в порядку спадкування. Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька на 4/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 вона не може, оскільки право власності не було зареєстровано, що позбавляє її права власності на це майно.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов у повному обсязі та надали пояснення відповідні вищенаведеному.

Представник відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_9 позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_3 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому не може претендувати на 4/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1. ОСОБА_3, як і ОСОБА_2 є співвласниками позивача та померлих ОСОБА_4 та його батька ОСОБА_6. Однак вважав, що спадкоємцем на 4/100 частини є інша невідома нікому людина, оскільки відповідно до свідоцтва про права на спадщину по заповіту від 09..09.1957 року, отримав таке лише на ? частини спірного будинку, 1/4 частина цього домоволодіння, як зазначено у свідоцтві залишається відкритою за іншою спадкоємицею.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився , надав заяву з проханням розглядати праву за його відсутністю, проти задоволення позову не заперечував.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 листопада 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Посилаються на незаконність, необґрунтованість рішення суду, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зазначала, що усі спадкоємці після смерті ОСОБА_6 до участі і у справі притягнуті, тому притягати до участі Харківську міську раду підстав немає.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.. 418 ЦК України, в редакції 1922 року, яка діяла на час виниклих правовідносин, коло осіб, які закликаються до спадкування за обома, вказаними у ст. 416, підставами, обмежується прямими низхідними (дітьми, онуками та правнуками) та пережившою дружиною померлого, а також непрацездатними та неімущими особами, які фактично перебували на повному утриманні померлого не менше одного року до його смерті. Примітка. Спадкоємцями можуть бути лише особи, які живі на момент смерті спадкодавця, а також діти, зачаті за його життя і народжені після його смерті.

Згідно вимог ст..422 цього кодексу, заповітом визнається зроблене особою у письмовій формі розпорядження на випадок смерті про надання майна одному або кільком певним особам майна з числа вказаних в ст.. 418, або про розподіл його між кількома або всіма цими особами в іншому порядку, ніж вказано в ст.. 420. Примітка. Заповідач може позбавити права законного спадкування одного, кількох або всіх осіб, згаданих у ст. 418.

В такому випадку спадкове майно переходить в цілому або в частині до держави в порядку ст. ст. 417 і 433. Кожний громадянин може по заповіту залишити все своє майно або частину його одній або декільком особам з числа згаданих у ст. 418, а також державним органам і громадським організаціям. За відсутністю осіб, зазначених у ст. 418, спадкодавець вправі заповісти своє майно кому б то не було.

Заповідач може позбавити спадщини всіх або будь-кого з числа осіб, згаданих у ст. 418, проте він не вправі позбавити своїх неповнолітніх дітей та інших непрацездатних спадкоємців частки, яка належала б їм при одержанні спадщини за законом. Спадкове майно, яке лишилось поза заповітним розпорядженням, розподіляється в порядку одержання спадщини за законом.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 25 лютого 1954 року ОСОБА_10 продав, а ОСОБА_6 ,ОСОБА_11 та ОСОБА_3 купили в рівних частинах кожний , належне ОСОБА_10 на праві власності домоволодіння АДРЕСА_1. (а.с.8).

Згідно повторного свідоцтва про смерть від 06 листопада 2013 року, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.9).

Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.09.1957 року вбачається, що до спадкового майна входить 1/6 частина домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1. Свідоцтво видано сину ОСОБА_4 По цьому свідоцтву до ОСОБА_4 переходить 3/24 частин домоволодіння. 1/24 частина домоволодіння залишається відкритою за іншою спадкоємицею. (а.с.16).

В судовому засіданні апеляційної інстанції було встановлено, що на час смерті ОСОБА_6 спадкоємцями були: його дружина ОСОБА_12 та діти - ОСОБА_4, ОСОБА_13 та ОСОБА_14.

Оскільки ОСОБА_6 залишив заповіт на ім'я сина ОСОБА_4, то 1/24 частина домоволодіння була залишена відкритою для спадкування дружиною померлого ОСОБА_6 та матір'ю ОСОБА_4 - ОСОБА_12

Згідно копії домової книги ОСОБА_12 була зареєстрована в будинку на час смерті ОСОБА_6.

ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після її смерті право власності на 17/100 частин спірного будинку належало сину ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 вересня 1992 року. (а.с.17).

Отже, судом встановлено, що спадщину після смерті батьків - ОСОБА_6 та ОСОБА_12 за заповітом отримав їх син - ОСОБА_4

Рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної ради депутатів трудящих Харківської області від 02 листопада 1977 року було проведено перерозподіл ідеальних часток у праві власності на домоволодіння АДРЕСА_1 і зазначено, що домоволодіння на праві власності належить: ОСОБА_6 (померлому) 4/100 частин, ОСОБА_12 - 17/100 частин, ОСОБА_4 - 13/100 частин, ОСОБА_3 34/100 частин, ОСОБА_15 - 32/100 частин. (а.с.10), тобто, право власності ОСОБА_6 на 4/100 частин спірного будинку було визначено через 20 років після його смерті і зареєстровано не було.

Згідно довідки КП «ХМБТІ» від 22.04.2013 року право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 року зареєстровано: за ОСОБА_2 - 32/100 частин згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 5-ю ХДНК 31.01.1978 р., ОСОБА_16 - 13/100 частин на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 5ю ХДНК 09.07.1980 р., ОСОБА_4 - 17/100 частин, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 5-ю ХДНК 22.09.1992 р.. Згідно з рішенням Жовтневого РВК № 367-17 від 02.11.1977 р. не зареєстровано 4/100 частин за ОСОБА_6 та 34/100 частин - за ОСОБА_3 після перерозподілу ідеальних часток. (а.с.20).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 червня 2013 року спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його дочка - ОСОБА_1 Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з 17/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1. (а.с.19).

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки вона є внучкою ОСОБА_6 та ОСОБА_12, спадщину після яких прийняв її батько ОСОБА_4 за заповітом, а вона в свою чергу прийняла спадщину після свого батька ОСОБА_4

Що стосується належних відповідачів, то в судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_3 був одружений на ОСОБА_17 - дочці ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4. Отже, відповідач ОСОБА_3 є зятем померлому ОСОБА_6 Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_4 немає. Представник ОСОБА_3 пояснив, що жодних даних стосовно ОСОБА_14 та його спадкоємців немає, оскільки вони тривалий час не спілкувались і де вони знаходяться йому не відомо.

Також представник ОСОБА_3 пояснив, що він по суті не заперечує, що 4/100 частин залишилось не зареєстрованими за ОСОБА_6 Однак, йому невідомо хто та особа за якою була залишена відкритою 1/24 частина домоволодіння після смерті ОСОБА_6

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким позов необхідно задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись п.2 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 листопада 2015 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями розташованого по АДРЕСА_1, які зареєстровані за ОСОБА_6.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

судді