Вирок № 56241667, 16.04.2014, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження 1-кп/641/334/2013 Справа № 641/8377/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Боговського Д.Є.

суддів - Григорєва Б.П., Фанда О.А.

за участю секретаря Манжос М.В.

прокурора Овдієнко Р.І., Горського І.Ю

захисників обвинувачених адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5

представників потерпілих: адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України;

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянки України, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України;

В С Т А Н О В И В :

23.11.2009 року ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які були власниками квартири № 56, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, б. 5 Г, продали вказану квартиру ОСОБА_4, уклавши з останньою нотаріально посвідчений договір купівлі продажу від 23.11.2009, зареєстрований в реєстрі за № 2229.

При укладанні договору купівлі продажу ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 23.11.2009 року в денний час, знаходячись в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_12, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Московський, 199/1, отримали від ОСОБА_4 та ОСОБА_13 за даним договором в якості сплати за квартиру гроші в сумі 423 456 гривень, та передали останній оригінал технічного паспорту на квартиру, а приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_12, яка посвідчувала договір, оригінали свідоцтва про право власності № 3-97-99178 та свідоцтва про право на спадщину № 7-247. В той же день приватний нотаріус ОСОБА_12 внесла дані про укладання зазначеного договору купівлі продажу до Державного реєстру правочинів за № 2229.

Таким чином, 23.11.2009 року ОСОБА_4 набула право власності на квартиру, розташовану за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, б. 5 Г, кв. 56.

Згідно п. 4.2.2. укладеного договору купівлі продажу зазначеного обєкту нерухомого майна, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повинні звільнити квартиру для вільного та безперешкодного користування та виписатися не пізніше 23.01.2010 року.

За усною домовленістю з ОСОБА_4 ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 продовжили мешкати в квартирі, за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, б. 5 Г, кв. 56, та сплачували комунальні послуги за раніше досягнутою домовленістю. Таким чином, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, увійшовши у довіру до ОСОБА_4, стали користуватися зазначеною квартирою для проживання.

27.07.2011 року ОСОБА_9, будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності 18.07.2011 року Одеським ГУ УМВС України в Одеській області за ст. 190 ч. 4 КК України, маючи злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, діючи повторно, вступив у злочинну змову з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, та з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на повторний продаж вищевказаної квартири, право власності на яку ОСОБА_4 через складні сімейні та фінансові обставини не зареєструвала в КП «Харківське міське БТІ», достовірно знаючи, що оригінали правовстановлюючих документів були передані при укладанні договору купівлі-продажу, звернувся разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до Сьомої Харківської державної нотаріальної контори із заявою з проханням видати дублікат свідоцтва про право на спадщину № 7-247 на квартиру, розташовану за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, б. 5 Г, кв. 56, замість втраченого, таким чином навмисно повідомляючи державному нотаріусу недостовірні відомості про втрату зазначеного свідоцтва про право на спадщину, достовірно знаючи, що вказане свідоцтво 23.11.2009 року було передано приватному нотаріусу ОСОБА_12 при укладанні договору купівлі продажу з ОСОБА_4 та зберігалось у вказаного нотаріуса.

З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи за раніше досягнутою домовленістю з ОСОБА_9, звернулись до КП «Харківське міське БТІ» із заявою з проханням видати дублікат свідоцтва про право власності № 3-97-99178 на квартиру, розташовану за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, б. 5 Г, кв. 56, замість втраченого, таким чином навмисно повідомляючи у державні органи недостовірні відомості про втрату зазначеного свідоцтва про право власності, достовірно знаючи, що вказане свідоцтво 23.11.2009 року було передано приватному нотаріусу ОСОБА_12 при укладанні договору купівлі продажу з ОСОБА_4 та зберігалось у вказаного нотаріуса.

Таким чином, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, шляхом повідомлення недостовірних відомостей про втрату свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину, незаконно отримали в Сьомій Харківській державній нотаріальній конторі дублікати свідоцтв про право на спадщину за законом за №№ 6-817, 6-815, 6-813 від 27.07.2011 року та в Управлінні комунального майна та приватизації Харківської міської ради дублікат свідоцтва про право власності № Д375-3-97-99178 від 25.08.2011 року.

Наприкінці серпня 2011 року, більш точної дати не встановлено, ОСОБА_9, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, повідомив ОСОБА_14 та ОСОБА_15 завідомо неправдиві відомості про право власності на кватиру, розташовану за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, б. 5 Г, кв. 56, та бажання її продажу. ОСОБА_14 та ОСОБА_15, сприймаючи вказані відомості як такі, що відповідають дійсності, виявили бажання придбати вказану квартиру.

05.09.2011 року в офісі приватного нотаріусу ОСОБА_16, розташованого за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 147/149, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, з метою реалізації свого злочинного наміру, були надані дублікати про право на спадщину за законом на кватиру, розташовану за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, б. 5 Г, кв. 56, за №№ 6-817, 6-815, 6-813 від 27.07.2011 року та дублікат про право власності на вказану квартиру за № Д375-3-97-99178 від 25.08.2011 року, та сповіщені ОСОБА_14 і ОСОБА_15 завідомо неправдиві відомості про втрату оригіналів зазначених свідоцтв. Після чого у вказаний день ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, не являючись власниками даної квартири, на підставі вказаних незаконно отриманих дублікатів документів уклали з ОСОБА_14 і ОСОБА_15, які сприймали вказаних осіб, як справжніх власників зазначеної квартири, а документи дійсними, договір купівлі продажу квартири, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, б. 5 Г, кв. 56, яка належала на праві власності ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_16 При укладанні договору купівлі продажу 05.09.2011 року ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 отримали від ОСОБА_14 і ОСОБА_15 за даним договором в якості сплати за вказану квартиру гроші в сумі 342 710 гривень, якими ОСОБА_9, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заволодів шахрайським шляхом, завдавши тим самим ОСОБА_14 і ОСОБА_15 матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

Таким чином, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, продаючи вдруге зазначений обєкт нерухомого майна, який їм не належав на праві власності, діючи з єдиним злочинним наміром, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, скориставшись раніше склавшимися довірчими відносинами з ОСОБА_4, заволоділи належною останній квартирою за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, б. 5 Г, кв. 56, яку ОСОБА_4 передала у користування сімї ОСОБА_11.

Тим самим ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за попередньою змовою, шахрайським шляхом заволоділи зазначеною квартирою, вартістю 423 456 гривень, завдавши тим самим ОСОБА_4 та ОСОБА_13 матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

Своїми умисними діями ОСОБА_9 скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, повторно, в особливо великих розмірах.

Своїми умисними діями ОСОБА_10 та ОСОБА_11В скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав, пояснив, що в нього з ОСОБА_4 були фінансові взаємовідносини, він не мав наміру продавати квартиру ОСОБА_4 , вважав, що уклав не договір купівлі-продажу квартири, а договір займу. На його думку, він взяв у борг у ОСОБА_4 30 000 доларів США, а укладання договору купівлі продажу квартири було здійснено в якості забезпечення займу. Підтвердив факт підписання ним договору купівлі-продажу квартири 23.11.2009 року в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_12 Також зазначив, що укладаючи догові купівлі-продажу квартири з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в 2011 році він мав намір продати квартиру. Також обвинувачений визнав, що отримав дублікати документів на квартиру, але пояснив, що ОСОБА_4 йому не повернула оригінали цих документів, пояснюючи, що їх втратила.

Позовні вимоги потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_13 про відшкодування моральної шкоди не визнав. Позовні вимоги потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про відшкодування моральної шкоди визнав повному обсязі.

Обвинувачена ОСОБА_10 в судовому засіданні вину в скоєнні кримінального правопорушення не визнала, позовні вимоги потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_13, а також потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не визнала.

При цьому пояснила, що вона не знала, що укладає договір купівлі-продажу квартири, перебуваючи у приватного нотаріуса, вважала, що підписує договір займу. Зазначала, що ОСОБА_9 їй повідомив, що бере у ОСОБА_4 у борг, а їм з ОСОБА_11 необхідно бути у нотаріуса в якості свідків. Про передачу документів на квартиру їй нічого не відомо, грошей від продажу квартири вона не отримувала. Підтвердила справжність свого підпису в договорі купівлі-продажу квартири від 23.11.2009 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_12.

Обвинувачена ОСОБА_11 в судовому засіданні вину в скоєнні кримінального правопорушення не визнала, позовні вимоги потерпілих не визнала, при цьому пояснила, що наміру продавати квартиру не мала, вважала, що була присутня у нотаріуса в якості свідка при укладанні договору займу своїм сином ОСОБА_9 Справжність свого підпису в договорі купівлі-продажу квартири не заперечувала.

Незважаючи на те, що обвинувачені свою вину не визнали, їх винуватість підтверджується наступними доказами:

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що збиралася придбати квартиру, яку продавав ОСОБА_9 При укладенні договору купівлі-продажу в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_12. була присутня потерпіла, її чоловік ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 Нотаріус особисто розяснила зміст правочину та права сторін, текст договору прочитала сторонам вголос. ОСОБА_13 передав гроші ОСОБА_9 Після підписання договору ОСОБА_9 попросив дозволити проживати в цій квартирі та обіцяв сплачувати комунальні послуги. Також потерпіла зазначила, що не зареєструвала своє право власності у КП «Харківське міське БТІ», оскільки їй було відомо, що строків для реєстрації не існує, і, головне, в неї були кредитні договори, через що вона побоювалася, що кредитори можуть претендувати на її квартиру. В грудні 2011 року ОСОБА_4 дізналася в БТІ, що її квартира продана іншим особам. Також пояснила, що в 2011 році ОСОБА_9 позичав в неї гроші в сумі 107 000 гривень, це зобовязання було оформлено розпискою. Добровільно цей борг ОСОБА_9 не повернув, тому вона зверталась з позовом до суду.

Потерпілий ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, його дружина ОСОБА_4 вирішила придбати квартиру у ОСОБА_9 Потерпілий разом із нею оглядали цю квартиру, в якій бачив ОСОБА_9, його мати ОСОБА_11 та сестру ОСОБА_10 Також зазначив, що був присутній при укладанні договору купівлі-продажу в офісі приватного нотаріуса та особисто передав ОСОБА_9 гроші в сумі 52 800 доларів США, гроші перераховували мати та сестра ОСОБА_9 Восени 2011 року потерпілий дізнався, що квартира зареєстрована за іншими особами.

Потерпіла ОСОБА_15, допитана в судовому засіданні пояснила, що зі своїм братом ОСОБА_14 займалися пошуками квартири для своєї дочки ОСОБА_17 Через знайомого вона дізналася про продаж трикімнатної квартири. Вона разом із ОСОБА_14 поїхали, подивилися цю квартиру, вона їм сподобалась та вони вирішили придбати її. 05.09.2011 року у приватного нотаріуса ОСОБА_16 сторони уклали договір купівлі-продажу квартирі за суму 43 000 доларів США.

Потерпілий ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що від знайомого дізнався про те, що продається квартира за дуже прийнятною ціною. Вартість цієї квартири була низькою в порівнянні з іншими квартирами, йому повідомили, що власникам терміново було необхідно продати цю квартиру. Вперше він побачив обвинувачених, коли оглядав квартиру, йому оригінали документів на квартиру не показали, лише їх копії. ОСОБА_11 йому повідомила, що оригінали документів втрачені. При посвідченні договору у нотаріуса були присутні всі сторони.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що він працював у ОСОБА_9 та за дорученням декілька разів відвозив ОСОБА_4 гроші в конвертах. Про те, що в цих конвертах знаходяться саме гроші, свідку було відомо зі слів ОСОБА_9, які були суми грошей, з якою метою, в якості якого платежу ці гроші необхідно було передавати, йому не відомо. При цьому свідок не міг назвати адреси, за якими він здійснював передачу цих конвертів, посилався, що привозив їх в якісь спорт-бари, назви яких він не знає.

В судовому засіданні був проведений одночасний допит потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_18, під час якого ОСОБА_4 заявила, що зі свідком не знайома, ніколи раніше його не бачила, ніяких грошей він їй не привозив. ОСОБА_18 пояснив, що відвозив гроші потерпілій, іноді завозив гроші до пивбару, якій належав ОСОБА_4, іноді додому. За що саме передавалися гроші та в якій кількості, він не знає.

В судовому засіданні досліджені письмові докази:

Оригінал заяви ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 до Сьомої Харківської державної нотаріальної контори про видачу дублікатів свідоцтв про права на спадщину замість втрачених від 27.07.2011 р. (Т.1 а.с 190);

Протокол допиту потерпілого ОСОБА_13 від 29.11.2012 (Т.2 а.с.76), відповідно до якого потерпілий вказав обставини придбання квартири у ОСОБА_9

Протокол допиту потерпілої ОСОБА_4 від 29.11.2012 (Т.2 а.с. 78), згідно якого потерпіла вказала на обставини придбання нею квартири у обвинувачених.

Протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 28.01.2013 (Т.2 а.с. 85);

Протокол допиту потерпілого ОСОБА_14 від 26.03.2013 (Т.2 а.с.134), відповідно до якого потерпілий вказав на обставини укладання договору купівлі-продажу із обвинуваченими.

Протокол допиту потерпілої ОСОБА_15 від 26.03.2013 (Т.2 а.с. 136);

Протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 18.01.2013 (Т.2 а.с. 139);

В судовому засіданні прослуханий аудіо запис допиту ОСОБА_4 в якості свідка у цивільній справі №2020/1213/2013 (Т.2 а.с.205), відповідно до якого ОСОБА_4 давала пояснення щодо обставин придбання нею квартири, причин не реєстрації права власності в КП "ХМ БТІ".

В судовому засіданні оглянутий оригінал інвентаризаційної справи КП «Харківське міське БТІ», в матеріалах якого містяться:

Оригінал заяви ОСОБА_11 та ОСОБА_10А про видачу дублікату свідоцтва про право власності на квартиру №56 за адресою:пров Зерновий, 5-Г замість втраченого. (аркуш інв..справи 37).

Оголошення в газеті «Премьер» про втрату свідоцтва про право власності на імя ОСОБА_11, ОСОБА_10А та ОСОБА_9 (аркуш інв..справи 38).

Оригінали заяв ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10А від 03.08.2011 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру №56 за адресою: пров. Зерновий, 5-Г (аркуш інв..справи 41-43).

Оригінал замовлення ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10А про надання витягу з реєстру прав власності для предявлення до нотаріальної контори для відчуження (аркуш інв..справи 71).

Згідно відповіді Головного управління юстиції у Харківський області від 23.01.2014 № 1020/02-19 приватна нотаріальна діяльність нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_12 припинена з 07.02.2013 року (Т.2 а.с. 158).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, вчинене повторно.

Дії ОСОБА_10 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Дії ОСОБА_11 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Заперечення провини з боку обвинувачених в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України суд оцінює критично, як такі що викликані бажанням уникнути відповідальності за скоєний злочин.

Твердження обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10А про їх необізнаність та не розуміння того, якій договір вони підписували, суд оцінює критично та відкидає, оскільки ці твердження спростовуються дослідженими судом доказами.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_9 про існування в нього кредитних, чи інших фінансових правовідносин із потерпілою ОСОБА_4 суд не приймає до уваги, оскільки жодних обєктивних доказів на підтвердження таких правовідносин судом не встановлено.

Наданий обвинуваченим аркуш, на якому вказані суми грошей (Т.2 а.с. 182), суд не визнає доказом існування кредитних (боргових) зобовязань ОСОБА_9 перед ОСОБА_4, оскільки цей аркуш не містить призначення платежу, на ньому не вказані жодні прізвища, походження цього аркушу невідоме.

Посилання сторони захисту на суперечливість показів потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_13 щодо обставин укладання угоди купівлі-продажу квартири, передачі грошових коштів, причин не реєстрації потерпілою ОСОБА_4 права власності на придбану квартиру в КП «Харківське міське БТІ», а також наявності інших подібних угод, спростовуються дослідженими судом доказами, в тому числі прослуханим в судовому засіданні аудіо записом допиту ОСОБА_4 в якості свідка у цивільній справі №2020/1213/2013 (Т.2 а.с.205). Пояснення, які надала ОСОБА_4 в цивільному провадженні, послідовні та спростовують позицію захисту щодо неправдивих показань потерпілої ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні.

Твердження сторони захисту про наявність інших угод купівлі-продажу нерухомості, за якими ОСОБА_4 не реєструвала право власності у встановленому порядку, суд відхиляє, оскільки ці твердження не ґрунтуються на законі та виходять за межі судового розгляду.

У суду відсутні підстави не вірити показанням потерпілої ОСОБА_4, її показання послідовні та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

В той же час, суд критично сприймає показання свідка ОСОБА_18, який в судовому засіданні давав суперечливі пояснення, вказував, що працював водієм, але не міг назвати адреси, за якими від виїжджав, описував домоволодіння потерпілої ОСОБА_4, але це не свідчить, що він передавав потерпілій саме гроші, а якщо припустити, що гроші, - не доведено, в якості якого платежу.

Посилання сторони захисту на відсутність умислу обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10А щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме відсутності у останніх бажання продавати квартиру потерпілій, суд відхиляє, оскільки самі обвинувачені в судовому засіданні неодноразово підтверджували, що підписували нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, б. 5 Г, кв. 56, зареєстрований в реєстрі за № 2229. Справжність своїх підписів в цьому договорі купівлі-продажу не заперечували.

Крім того, обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в судовому засіданні не оспорювали той факт, що ОСОБА_4 оглядала їх квартиру перед укладанням договору купівлі-продажу.

Твердження захисту про те, що обвинувачені не підписували заяву про надання інформації з Реєстру прав власності, отже не мали наміру продавати належну їм квартиру, суд відхиляє, оскільки ці обставини не можуть свідчити про наявність або відсутність волевиявлення обвинувачених щодо належного їм майна.

Підписуючи власноруч договір купівлі-продажу квартири, обвинувачені розуміли, що передають право власності на належну їм квартиру покупцеві, та що після укладання цього договору квартира їм належати вже не буде.

В подальшому, звертаючись до Державної нотаріальної контори, БТІ, із заявами про видачу дублікатів документів, публікуючи оголошення у пресі про втрату правовстановлюючих документів, обвинувачені розуміли, що повідомляють неправдиві відомості, оскільки ці документи були передані нотаріусу ОСОБА_12, ОСОБА_4 самими ОСОБА_10 при укладанні договору купівлі-продажу 23.11.2009 року.

Укладаючи угоду купівлі-продажу з іншими покупцями, обвинувачені, розуміючи, що не мають права відчувати вже не належну їм квартиру, умисно не повідомляють про це нових покупців.

Всі ці дії свідчать про наявність умислу обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Твердження сторони захисту, а також представника потерпілих ОСОБА_14 і ОСОБА_15, про те, що потерпіла ОСОБА_4 неодноразово укладала угоди купівлі-продажу нерухомості, а потім їх розривала, що свідчить, на їх думку, про існування кредитних правовідносин, суд до уваги не приймає, оскільки ці твердження не доведені, є припущеннями та виходять за межі судового розгляду.

Вивченням відомостей щодо особи обвинуваченого ОСОБА_9 встановлено, що останній притягнутий до кримінальної відповідальності 18.07.2011 року Одеським ГУ УМВС України в Одеській області за ст. 190 ч. 4 КК України, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває.

Вивченням відомостей щодо особи обвинуваченої ОСОБА_10 встановлено, що вона раніше засуджена не була, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, характеризується задовільно за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_8

Вивченням відомостей щодо особи обвинуваченої ОСОБА_11 встановлено, що вона є пенсіонером (Т.2 а.с.232), раніше засуджена не була, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, характеризується задовільно за місцем проживання.

У відповідності до вимог ст. 66, 67 КК України, обставин, які помякшують чи обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, та приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання виключно у вигляді позбавлення волі.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_10 суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченої, враховує наявність у обвинуваченої малолітньої дитини та приходить до висновку про можливість звільнити ОСОБА_10 від відбування основного та додаткового покарання відповідно до ст. 75 КК України з випробуванням з покладенням на неї обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_11 суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченої, враховує похилий вік обвинуваченої та приходить до висновку про можливість звільнити ОСОБА_11 від відбування основного та додаткового покарання відповідно до ст. 75 КК України з випробуванням з покладенням на неї обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Позовна заява ОСОБА_4 та ОСОБА_13 підлягає частковому задоволенню, при цьому суд враховує вимоги розумності та справедливості.

Позовні вимоги ОСОБА_14 і ОСОБА_15 підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст..197 КПК України строк тримання обвинуваченого ОСОБА_9під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а саме з 27.06.2013 року

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Строк покарання обчислювати з 27.06.2013 року.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винною в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та призначити їй покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 3 ( три) роки, якщо обвинувачена на протязі встановленого судом строку з випробуванням не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обовязки , передбачені ст. 76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Контроль за поведінкою обвинуваченої ОСОБА_10 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання обвинуваченої.

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, визнати винною в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та призначити їй покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 3 ( три) роки, якщо обвинувачена на протязі встановленого судом строку з випробуванням не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обовязки , передбачені ст. 76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Контроль за поведінкою обвинуваченої ОСОБА_11 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання обвинуваченої.

Стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в рівних частках на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в рівних частках на користь ОСОБА_13 моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в рівних частках на користь ОСОБА_15 моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в рівних частках на користь ОСОБА_14 моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Речовий доказ інвентаризаційну справу справи КП «Харківське міське БТІ» АДРЕСА_1 повернути до КП «Харківське міське БТІ» для зберігання.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Комінтернівський районний суд м. Харкова .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя - ОСОБА_20

Суддя - О.А. Фанда

Суддя - Б.П. Григор'єв