Ухвала суду № 56241305, 02.03.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/219/14-ц

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2016 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого - судді Якуші Н.В.

при секретарі - Пічугіної А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Київського районного суду міста Харкова заяву про збільшення розміру позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання договору позики дійсним та стягнення суми боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання договору позики дійсним та стягнення суми боргу.

01 березня 2016 року через канцелярію суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог разом із клопотанням про звільнення від сплати суми судового збору.

Розглянувши заяву про збільшення розміру позовних вимог, що в свою чергу є уточненою позовною заявою та додане до неї клопотання, суд прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України, а саме в порушення вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України, не сплачений судовий збір за збільшений розмір позовних вимог.

Щодо поданого клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на складний майновий стан, то розглянувши зазначене клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі,

У відповідності до ч. З ст. 82 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про судовій збір» передбачено, що суд враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до п. 29 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року зазначено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Згідно ч. З ст. 10, ч. 1 ст. 11, ст. 57, ч. 2 ст. 59, ст. 64, ч. 2 ст. 79, ч. 1, 3 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Позивач будь-яких доказів на підтвердження його тяжкого майнового стану, які мають бути враховані при вирішенні клопотання, суду не надав.

Відповідно до ч.3 ст. 80 ЦПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або предявлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

З урахуванням п.18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року у разі якщо позивач на підставі ч.2 ст. 31 ЦПК України збільшив розмір позовних вимог, заявив нові вимоги або до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, у звязку з чим збільшилась ціна позову, він відповідно до абзацу другого ч.2 ст. 6 Закону №3674-VI, ч.3 ст. 80 ЦПК України повинен сплатити до звернення до суду з відповідною заявою несплачену суму судового збору, розмір якого має відповідати ставкам, встановленим п.1 ч.2 ст. 4 Закону №3674-VI. Якщо до цієї заяви не додано доказів такої доплати, заява залишається без руху на підставі ст.. 121 ЦПК України. У цьому випадку до відповідного звернення суд здійснює розгляд раніше заявленої позовної вимоги, якщо позивач у встановленому законом порядку не відмовився від неї.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена у місячному розмірі 1378 грн.

Згідно п.1 ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за позови майнового характеру, які подані фізичними особами розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551 грн. 20 коп.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 грн.).

Таким чином за подання збільшеної позовної вимоги, з урахуванням вже раніше сплаченого судового збору, сума судового збору складає 776 грн. 00 коп.

Разом з тим, позивач не надав до суду квитанцію на вказану вище суму.

Отже, позивач має надати квитанцію про сплату судового збору ще на суму 776 грн. 00 коп., які повинні бути перераховані на наступний рахунок: отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській обл., МФО: 851011, рахунок отримувача:31219206700004, кодкласифікації доходів бюджету: 22030001, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746.

Згідно ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог у статтях 119-120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

Тому, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву про збільшення розміру позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання договору позики дійсним та стягнення суми боргу- залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Розяснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали, заява буде вважатися неподаною та повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського районного суду м. Харкова Н.В. Якуша