Постанова № 56240241, 17.09.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/5570/15-п

провадження № 3/415/696/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.15 року місто Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 на Дніпрі, Солонянського району, Дніпропетровської області, військовослужбовця на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 3 категорії, водія протитанкової групи відділення вогневої підтримки оперативно-бойової прикордонної комендатури «Білгород-Дністровський-2» з місцем дислокації населений пункт Лисичанськ, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.172-10, ч.1 ст.172-20 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

22.08.2015 року о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_1, який являється військовослужбовцем, призваним на військову службу по мобілізації, відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», під час виконання військового обовязку, відповідно до ст.2 ч.11 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу»,знаходився на території військового містечка оперативно-бойової прикордонної комендатури «Білгород-Дністровський - 2» в м.Лисичанськ Луганської області у нетверезому стані.

22.08.2015 року о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_1, який являється військовослужбовцем, під час виконання військового обовязку, відповідно до ст.2 ч.11 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», відмовився виконувати законні вимоги командира, порушивши вимоги ст.30 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, а саме: відмовився виконувати наказ коменданта ОБПК щодо прибуття до медичного закладу для проходження відповідного обстеження щодо встановлення факту стану військовослужбовця відносно вживання алкогольних напоїв.

У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП, не визнав та пояснив, що він, відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» в лютому 2015 року Биплевським РВК міста Миколаїв, призваний на військову службу та зарахований до списків особового складу Білгород-Дністровського прикордонного загону, з 07 квітня 2015 року по теперішній час перебуває у службовому відрядженні для виконання завдань по забезпеченню правопорядку на державному кордоні, забезпеченні АТО в Східних регіонах України (місто Лисичанськ). 22.08.2015 року під час виконання військового обовязку був в тверезому стані, оскільки захворів вживав ліки, тому відчувався запах алкоголю з порожнини рота. З приводу вчинення адміністративного правопорушення за ст.172-10 КУпАП, а саме: відмови виконання наказу коменданта ОБПК щодо прибуття до медичного закладу для проходження відповідного обстеження для встановлення факту вживання алкогольних напоїв, у судовому засіданні підтвердив, що дійсно відмовився від виконання наказу, на питання суду відповів, що причиною відмови від обстеження являється небажання проходження такого обстеження.

Суд, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1Р та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що, незважаючи на невизнання своєї провини правопорушником у вчиненні адміністративного правопорушення ч.1 ст.172-20 КУпАП, винність останнього у вчиненні правопорушень, передбачених ст.172-10, ч.1 ст. 172-20 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні та доведена змістом досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

-довідкою чергового ОБПК ст. лейтенанта ОСОБА_2 про те, що 22.08.2015 року приблизно о 17 годині 30 хвилин на території військового містечка ОБПК «Білгород-Дністровський-2» під час шикування комендантом підполковником ОСОБА_3 було виявлено військовослужбовця солдата ОСОБА_1 з наявними ознаками алкогольного спяніння, з приводу чого комендантом було віддано наказ про направлення останнього до медичного закладу для встановлення факту вживання алкогольних напоїв військовослужбовцем, від виконання наказу солдат ОСОБА_1 відмовився (а.с.2,13);

-актом від 22.08.2015 року складеним заступником ОБПК з виховної роботи підполковником ОСОБА_4, затвердженим комендантом ОБПК «Білгород-Дністровський 2» підполковником ОСОБА_3 та складеним у присутності та за підписом начальника 2 прикордонної застави ОБПК «Білгород-Дністровський-2» майора ОСОБА_5, офіцера оперативно-військового відділу майора ОСОБА_6 та фельдшера медичного пункту лікаря ОБПК старшого сержанта ОСОБА_7, згідно якого, молодший інспектор прикордонної служби 3 категорії, водій протитанкової групи відділення вогневої підтримки оперативно-бойової прикордонної комендатури «Білгород-Дністровський-2» рядовий ОСОБА_1, виконував військовий обовязок військової служби у нетверезому стані, оскільки вів себе розвязано, лаявся нецензурною лайкою в адресу командирів та співслужбовців, відмовлявся виконувати накази командирів, при цьому мова була не чітка, відповіді на питання іноді не правильні, була присутня надлишкова жестикуляція, хода хитка, відмічався млявий нецілеспрямований погляд та різкий запах алкоголю з ротової порожнини, від наказ командира пройти медичне обстеження та надання пояснень з цього приводу відмовився (а.с.3,14);

-актом, складеним комендантом ОБПК «Білгород-Дністровський 2» підполковником ОСОБА_3 в присутності офіцера оперативно-військового відділу майора ОСОБА_6 та інспектора прикордонної служби 3 категорії кулеметника 2 відділення прикордонної служби 2 прикордонної застави ОБПК старшини ОСОБА_8, яким підтверджується відмова солдата ОСОБА_1 від виконання наказу коменданта ОБПК «Білгород-Дністровський 2» (а.с.15);

-поясненнями начальника 2 прикордонної застави ОБПК «Білгород-Дністровський-2» майора ОСОБА_5П.(а.с.5);

-поясненнями свідка адміністративного правопорушення старшини ОСОБА_8В.(а.с.17);

-поясненнями начальника сектору по роботі з іноземцями та адміністративного провадження оперативно військового відділу з м.д н.п. «Краматорськ» майора ОСОБА_6В.(а.с.6,18);

-поясненнями фельдшера медичного пункту лікаря ОБПК старшого сержанта ОСОБА_7М.(а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, досліджених у судовому засіданні, ОСОБА_1 від надання письмових пояснень, щодо вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.172-10, ч.1 ст.172-20 КУпАП, відмовився (а.с.4).

Згідно довідки наданої начальником відділу кадрів Білгород-Дністровського прикордонного загону підполковником ОСОБА_9 рядовий ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Білгород-Дністровському прикордонному загоні Південного регіонального управління ДПС України міста Білгород-Дністровський. В період з 07 квітня 2015 року по теперішній час перебуває у службовому відрядженні для виконання завдань по забезпеченню правопорядку на державному кордоні, забезпеченні АТО в Східних регіонах України (місто Лисичанськ) (а.с.13).

Згідно вимог ч.5 ст.15 Кодексу України про адміністративні правопорушення військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно - правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно вимог статті 30 Статуту внутрішньої служби ЗСУ начальник має право віддавати підлеглому накази і зобовязаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобовязаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Невизнання ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.172-20 КУпАП суд розцінює як спосіб уникнути від відповідальності за вчинене правопорушення.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ст.172-10 КУпАП правильно, оскільки останній, являючись військовослужбовцем призваним на військову службу по мобілізації, відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», під час виконання військового обовязку, відповідно до ст.2 ч.11 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» відмовився від виконання законних вимог командира (начальника).

Дії правопорушника за ознаками ч.1 ст.172-20 КУпАП також кваліфіковані вірно оскільки останній, являючись військовослужбовцем виконував військовий обовязок у нетверезому стані.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не інвалід, згідно даних у протоколі про адміністративне правопорушення, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, суд вважає необхідним застосувати правила ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ст. 172-10 КУпАП та ч.1 ст.172-20 КУпАП: правопорушення, передбачене ст. 172-10 КУпАП, відноситься до числа більш серйозних, оскільки санкція цієї статті передбачає більш суворіше стягнення, ніж санкція ч.1 ст.172-20 КУпАП, тому адміністративне стягнення йому необхідно призначити в межах санкції, передбаченої ст.172-10 КУпАП.

Обставин, що помякшують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі ст. 34 КУпАП, суд не вбачає.

В якості обставини, що, згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд визнає вчинення правопорушення у стані спяніння.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника ОСОБА_1, який є військовослужбовцем, призваним на військову службу по мобілізації, відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», у судовому засіданні частково визнав свою провину, враховуючи відсутність обставин, що помякшують відповідальність правопорушника та обставин, що обтяжують відповідальність, характер вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті, передбаченого санкцією ст.172-10 КУпАП, що, на думку суду, є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Інструкцією про порядок і умови утримання військовослужбовців, заарештованих в адміністративному порядку, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 18.05.2015 № 216, визначаються порядок і умови утримання заарештованих в адміністративному порядку військовослужбовців строкової військової служби, військової служби за контрактом, осіб офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, Збройних Сил України, а також Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Державної спеціальної служби транспорту, Служби зовнішньої розвідки України (далі - інші військові формування) на гауптвахтах органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку).

Згідно положень п.1 розділу IV вищезазначеної Інструкції, постанова суду про застосування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту виконується відповідним командиром (начальником) військової частини (установи) негайно після її винесення. Контроль за своєчасним виконанням постанови суду про застосування адміністративного арешту, а також направлення клопотання до суду щодо необхідності відстрочки цієї постанови покладаються безпосередньо на відповідного командира (начальника) військової частини (установи).

Строк відбування арешту з утриманням на гауптвахті для військовослужбовця рахується з моменту його фактичного прибуття до відповідної гауптвахти. Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту.

Відповідно до ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Керуючись ст.33, ст.40-1, ст.172-10, 172-20, ст.221, ст.284, ст.289, ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А :

Піддати ОСОБА_1, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.172-10, ч.1 ст.172-20 КУпАП адміністративному стягненню у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті строком на 10 (десять) діб.

Строк відбування арешту з утриманням на гауптвахті для військовослужбовця рахується з моменту його фактичного прибуття до відповідної гауптвахти.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок (отримувач коштів УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Копію постанови направити начальнику оперативно-військового відділу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України негайно після її винесення.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М.Старікова