Ухвала суду № 56239120, 01.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/4194/15-ц Головуючий в 1 інстанції

Провадження № 22-ц/774/466/К/16 суддя Демиденко Ю.Ю.

Категорія № 48 (І) Доповідач Бондар Я.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Бондар Я.М.,

суддів: Зубакової В.П., Митрофанової Л.В.,

за участю: секретаря Петренко К.І.

відповідача ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод щодо участі у вихованні онуки,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод щодо участі у вихованні онуки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 17.00 до 18.00 год. кожної середи та суботи.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що відповідач перебуває в шлюбі з її сином ОСОБА_4, після припинення спільного проживання з сином в квітні 2015 р., не дає їй спілкуватися з онукою, перешкоджає її зустрічам з невідомих причин. Син звернувся до ради опіки, яка рішенням надала сину можливість зустрічей з донькою кожної середи та суботи з 17.00-18.00 год. в присутності матері. Незважаючи на рішення ради відповідач продовжує перешкоджати її зустрічам.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 грудня 2015 рокупозов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визначено способи участі у вихованні онуки порядок зустрічей баби ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з онукою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає окремо, з матірю ОСОБА_1 АДРЕСА_1, з 10.00 год. до 11.00 год. кожну середу, щотижня, в присутності матері ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, поставила питання про зміну рішення суду першої інстанції, а саме визначити порядок зустрічей з 10 до 11 год. один раз на місяць, в присутності матері.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначила, що позивачем не надано суду беззаперечних доказів вчинення нею перешкод позивачу щодо спілкування з дитиною. Вважає, що визначений судом порядок зустрічей позивача з онукою, суд вийшов за межі позовних вимог, більш того такий порядок суперечитиме інтересам дитини. Вважає, що судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання щодо витребування довідки про стан здоровя позивача. Посилалась на висновок психолога, яким не рекомендовано побачення дитини з бабою. Вважає що ухвалене рішення суду порушує її право на особисте життя, оскільки на її думку перетворить її життя на постійний процес забезпечення права інших родичів на побачення з дитиною. Крім того, зазначила, що судом не враховано наявність у її дитини інших дідусів і бабусь, які також мають право на спілкування з дитиною.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5. В даному шлюбі народилась ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. На момент звернення ОСОБА_2 з даним позовом до суду дитина проживає разом з матірю ОСОБА_1 по вул.23 Лютого, 160/80 в м. Кривому Розі, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_1 припинили шлюбні відносини. Згідно свідоцтв про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_5В.(а.с.5,6), позивач по справі є бабою малолітньої дитини.

Поясненнями сторін, суд першої інстанції також встановив, що мати дитини ОСОБА_1 перешкоджає бабі ОСОБА_2, яка проживає окремо по вул. Грицевця, 5/48 в участі у вихованні онуки, та спілкуванні з нею.

Згідно ст.ст.257, 263, 159 Сімейного кодексу України баба, дід мають право спілкуватися зі своїми внуками, брати участь у їх вихованні. Батьки з ким проживає дитина, не мають право перешкоджати у здійсненні бабою, дідом своїх прав щодо виховання внуків. Якщо такі перешкоди чиняться баба, дід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, відвідування дитиною місця проживання), беручи до уваги ставлення баби, діда до виховання, вік дитини, стан її здоровя, інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоровя, зловживання алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Згідно ст.10 ч.3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, ОСОБА_1, заперечуючи проти позовних вимог та обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилається на негативний вплив позивача на онуку ОСОБА_3

З урахуванням пояснень сторін, наданого суду висновку психолога від 13.11.2015 року де викладена в тому числі і позиція матері дитини, щодо ситуації з чоловіком та ситуації в сімї та родині, а також приймаючи до уваги вирішений спір між батьками дитини органом опіки та піклування (а.с.7) суд першої інстанції прийшов правильного висновку щодо наявності неприязних стосунків як між подружжям та між сторонами по справі.

Крім того, колегія суддів погоджується із критичним ставленням суду першої інстанції до висновку психолога, оскільки даний висновок взагалі забороняє побачення з дитиною як бабці, так і батькові дитини. При цьому, час або вік дитини для такого обмеження не встановлений, формулювання «устойчивого состояния девочки» носить неконкретний, субєктивний характер. Інших доказів негативного ставлення баби до виховання онуки з боку відповідача не надано. Більш того, колегія суддів вважає, що вказаний висновок психолога носить рекомендаційний характер та відповідно, не є обовязковим для врахування судом при вирішенні спору по суті, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не приймаються колегією суду до уваги.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, оскільки такого висновку суд дійшов з урахуванням замалого, до одного року, віку дитини, наявності захворювань рухомого апарату та зору дівчинки згідно висновку спеціаліста від 29.10.2015 року, та довідки амбулаторії №2 КУ «ЦПМСД», проживання баби по сусідству з батьком дитини. При цьому, на думку колегії суддів суд першої інстанції вірно визначився із способом участі позивача у вихованні та спілкуванні з онукою: з 10.00 год. до 11.00 год. кожної середи щотижня, в час призначений виконкомом Тернівської районної у місті ради як органом опіки та піклування батькові згідно рішення від 17.06.2015 р., яке змінено рішенням від 18.11.2015 р., який відповідатиме віку дитини, стану її здоровя, ставленню ОСОБА_2 до участі у вихованні дитини, а також засадам розумності, виваженості та справедливості, при цьому в достатньому обсязі забезпечить право ОСОБА_2 на участь у вихованні та спілкування з її малолітньою онукою, яке гарантоване державою та передбачено ст.ст. 257-263-159 СК України.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення оскаржуваним рішенням інтересів дитини та права відповідача на особисте життя та не врахування судом першої інстанції наявність у дитини інших дідуся і бабусі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки судом встановлено порядок для спілкування позивача із дитиною аналогічний з встановленим органом опіки та піклування, для участі у вихованні дитини батьком.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем беззаперечних доказів вчинення їй перешкод у спілкуванні з онукою з боку відповідача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони фактично зводяться до незгоди з висновками суду по оцінці доказів та спробою їх переоцінити. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставної відмови у задоволенні клопотання про витребування довідки про стан здоровя позивача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дана обставина не має правового значення для вирішення спору по суті, адже позивачка зазначає про свій добрий стан здоров`я, причин сумніватися в цьому у колегії суддів немає і відповідних доказів протилежного відповідачка не надала.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 грудня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: