Вирок № 56230358, 01.03.2016, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/34/16-к

1-кп/705/129/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 року м. Умань Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Кімстачова О.С.,

секретар судового засідання Власова Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015250250001607 від 25.12.2015, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Умані Черкаської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, непрацюючого, неодруженого, на утриманні дітей не має, проживає за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого:

1) 11.11.2002 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст.189 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

2) 03.02.2005 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано частину невідбутого покарання строком 1 рік 6 місяців за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11.11.2002; звільнений 03.10.2008 по відбуттю строку покарання;

3) 05.12.2014 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 307, ст. 69 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі без конфіскації майна; звільнений 05.12.2014 у зв'язку з відбуттям покарання;

4) 22.05.2015 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту; звільнений 29.07.2015 по відбуттю строку покарання, - судимості в установленому законом порядку не зняті та не погашені,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Андрійчука С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.10.2015, приблизно о 09 год. 00 хв., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_2, а саме: дві куртки зимові, вартістю 630,00 грн. та 500,00 грн., які знаходились у шафі в одній з кімнат вказаної квартири, чим спричинив матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму 1 130,00 грн.

Він же, 29.11.2015, приблизно об 11 год. 00 хв., перебуваючи у квартирі потерпілого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, - за місцем свого фактичного проживання, скориставшись відсутністю ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, повторно, таємно викрав мобільний телефон марки «Nokia 1280», вартістю 175,00 грн., із сім-картою мобільного оператора «Лайф», вартістю 20,00 грн., на рахунку перебували грошові кошти у сумі 40,00 грн., який знаходився на столі у кімнаті квартири та належить потерпілому ОСОБА_2 Одразу після заволодіння вказаним телефоном ОСОБА_1 вийшов з квартири. 29.11.2015, приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 здав вказаний телефон до ломбарду «Скарбниця», який розташований у м. Умані по вул. Тищика, 25, в результаті чого отримав грошові кошти у сумі 175,00 грн. та відповідний чек. Своїми діями заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріального збитку на загальну суму 235,00 грн.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

З урахуванням визнання обвинуваченим повністю вини у вчиненні наведеного вище суспільно небезпечного діяння, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів обвинувачення щодо тих обставин, які ніким не оспорюються - часу, місця, способу, предмету, наслідків вчинення кримінального правопорушення, зазначених у обвинувальному акті, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, - та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час судового розгляду, допитом обвинуваченого, документами, що характеризують особу обвинуваченого, містять відомості про речові докази і процесуальні витрати.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину відповідно до пред'явленого йому обвинувачення визнав повністю, показав, що дійсно вчинив те діяння, в якому його обвинувачено; сказав, що щиро розкаюється у вчиненому та в майбутньому такого не допускатиме.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час допиту в суді показав, що він восени 2015 року, знаходячись у квартирі АДРЕСА_3, де він проживає, коли вдома нікого іншого не було, взяв із шафи, що стоїть в одній з кімнат, дві зимові куртки, належні матері ОСОБА_2, які відніс на базар і продав. У подальшому він одну куртку викупив і видав працівникам міліції. Також він, на наприкінці осені 2015 року, коли був в квартирі АДРЕСА_3, сам, то викрав мобільний телефон «Nokia 1280», який належить ОСОБА_2 Телефон він здав на своє ім'я до ломбарду «Скарбниця», що знаходиться поблизу перехрестя вулиць Тищика-Леніна, отримавши кошти в сумі 175,00 грн. Про свій вчинок шкодує.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, оцінивши фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вказаних вище діянь доведена. Дії обвинуваченого щодо заволодіння двома зимовими куртками і мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується формально позитивно, неодружений, утриманців не має, перебуває на обліку в лікаря-нарколога з приводу опійної залежності; та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.

Обставинами, що згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття.

Обставиною, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.

Враховуючи наведені вище обставини, а саме: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшує покарання, та обставини, що обтяжує покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання, не пов'язане з його ізоляцією від суспільства, у виді обмеження волі.

Під час досудового розслідування цього кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід тримання під вартою - з 10.12.2015. Станом на день ухвалення вироку 01.03.2016 строк попереднього ув'язнення обвинуваченого становить 2 місяці 20 днів.

Відповідно до вимог ч. 1, 5 ст. 72 КК України суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_1 у строк покарання у виді обмеження волі строк його попереднього ув'язнення в межах цього кримінального провадження шляхом переведення строку попереднього ув'язнення у строк позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та подальшого переведення строку позбавлення волі в обмеження волі з розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі,тобто (2 місяці 20 днів х 2) х 2 = 5 місяців 10 днів х 2 = 10 місяців 20 днів.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів НДЕКЦ УМВС України в Черкаській області для проведення товарознавчих експертиз № 66/503 від 01.12.2015 та № 6/534 від 10.12.2015, вартістю по 245,52 грн. кожна, в загальній сумі 491,04 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов потерпіла ОСОБА_2 не заявляла.

Обвинувачений ОСОБА_1 засуджується за вчинення злочину середньої тяжкості до покарання у виді обмеження волі, яке належить відбувати реально, тому суд вважає, що є підстави для залишення без змін застосованого запобіжного заходу тримання під вартою щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк один рік десять місяців.

Строк покарання рахувати з 01.03.2016.

На підставі ч. 1, 5 ст. 72 КК України у строк покарання, призначеного ОСОБА_1 у виді обмеження волі, зарахувати строк попереднього ув'язнення з 10.12.2015 до 29.02.2016 включно, що становить 10 місяців 20 днів обмеження волі, - невідбутий строк покарання у виді обмеження волі становить 11 місяців 10 днів.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на залучення експертів в загальній сумі 491,04 грн.

Речові докази:

- куртку зимову світло-голубого кольору, куртку червоного кольору, сім-карту мобільного оператора «Лайф», мобільний телефон марки «Nokia 1280», передані потерпілому під зберігальну розписку, - залишити за належністю ОСОБА_2.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 діб з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Роз'яснити потерпілим, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий-суддя  О.С. Кімстачов