Ухвала суду № 56229791, 03.03.2016, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/181/16-ц

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 березня 2016 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Венгерчук А.О., перевіривши дотримання вимог ст.ст. 109-121, 154 ЦПК України за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа відділ державної виконавчої служби Острозького районного управління юстиції в Рівненській області, про звільнення майна боржника з-під арешту, -

встановила:

в Острозький районний суд Рівненської області з заявою про звільнення майна боржника з-під арешту звернулася ОСОБА_1, заінтересована особа відділ державної виконавчої служби Острозького районного управління юстиції в Рівненській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Цивільного процесуального кодексу України, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Відповідно до п.п. 2, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України, в позовній заяві повинні бути зазначені: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування. Відповідно до частини четвертою цієї ж статті, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Як вбачається із заявлених вимог, заявник просить суд зняти арешт з майна, накладеного постановою начальника відділу ДВС Острозького РУ ОСОБА_2 від 05.10.2009 року, однак в прохальній частині заяви не зазначила майно, з якого конкретно вона просить зняти арешт.

В порушення вимог ст.ст. 119 - 120 ЦПК України заявник не виклала обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, звертаючи з заявою до суду не зазначила відомостей про відповідача, місце його знаходження, які виникли підстави для зняття арешту. Не зазначила докази, що підтверджують кожну обставину, якою обґрунтовує свої вимоги, зокрема щодо належності їй майна, не визначилася з заявою, а саме те, чи звертається вона до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, оскільки посилається на ст. 154 ЦПК України, однак не зазначає, що Острозьким районним судом вживалось заходів забезпечення позову, чи із позовною заявою про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. Державний виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Заявник звертаючись до суду з заявою у порядку цивільного судочинства вимоги про визнання за нею права власності на спірне майно не заявляє, не зазначає, причин за якими державний виконавець не може зняти арешт з майна, не вказує підстави такої неможливості, а також не вказує чи закінчено виконавче провадження в межах якого накладався арешт на майно, тобто, встановити чи фактично заявник звертається з позовною заявою до суду про звільнення майна з-під арешту або із заявою про скасування заходів забезпечення позову або оскаржує дії державного виконавця під час виконання судового рішення не можливо.

Вище викладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на усуненнянедоліків.

Недоліки підлягають усуненню шляхом складання нового тексту заяви або позовної заяви, поданням її до суду з копіями заяви та додатків у відповідності до кількості відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.119, 120, 121 ЦПК України, -

ухвалила:

заяву ОСОБА_1, заінтересована особа відділ державної виконавчої служби Острозького районного управління юстиції в Рівненській області, про звільнення майна боржника з-під арешту залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви протягом пяти днів з дня отримання ухвали.

У випадку неусунення недоліків у вказаний строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачам.

Ухала оскарженню не підлягає.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_3