Постанова № 56227512, 29.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/10719/15-п Головуючий у І інстанції Мельник О.О.Провадження № 33/780/15/16 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 29.02.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 лютого 2016 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці ДФС - Петровської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2015 року, якою, громадянина Молдова, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень з конфіскацією вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти в розмірі 4800 доларів США та 471 Євро, вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил.

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 21 серпня 2015 року, о 19 годині 05 хвилин, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП ДМА «Бориспіль», громадянин Молдови ОСОБА_4, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого коридору - «зелений коридор», тим самим заявив, про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», йому було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі приблизно 7000 Євро.

Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт», де ним була видана готівка в розмірі 5000 доларів США, 4000 Євро, 6000 швейцарських франків та 3030 польських злотих, що знаходились у сумці пасажира.

З виявленої суми пасажиру було пропущено 200 доларів США, 3500 Євро, 6000 швейцарських франків та 3030 польських злотих. За протоколом про порушення митних прал вилучено 4800 доларів США та 500 Євро.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці не звертався, банківських документів на право вивезення готівки понад норму пасажир не надав.

Таким чином, своїми діями громадянин Молдови ОСОБА_4 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Постановою судді Остапчука Р.В. визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил грошових коштів.

На вказану постанову, представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій він просить постанову судді змінити та повернути ОСОБА_4 4800 доларів США та 471 Євро, вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил.

Вказує, що при винесенні постанови судом не в повній мірі з'ясовані всі обставини справи, не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, висновки викладені в постанові не відповідають фактичним обставинам справи.

На думку апелянта, суд при накладенні стягнення не врахував те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненому, щиро розкаявся, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, дане правопорушення вчинив з необережності не маючи наміру приховувати від працівників митниці грошові кошти.

Вказує, що застосування до ОСОБА_4 адміністративного стягнення у виді конфіскації є порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції «З захисту прав і основних свобод людини», тобто є непропорційним, оскільки покладає на нього "індивідуальний надмірний тягар".

Вислухавши доповідь судді, думку Київської митниці, яка вважає постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності неодноразово повідомлявся про розгляд справи, однак в судові засідання, призначені на 17.02. та 29.02.2016 року, не з'явився без поважних причин та не повідомив суду причини його неявки, в зв'язку з чим вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності представника.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи і підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 21 серпня 2015 року № 0512/125120104/15; даними протоколу опитування ОСОБА_4; доповідною запискою головного державного інспектора ВМО № 4 МП «Бориспіль-аеропорт» щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил; переліком купюр та описом готівки вилученої ОСОБА_4.

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за ст. 471 МК України та на законних підставах, у відповідності до санкції цієї статті наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією вилученої валюти.

За змістом ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, суддею вимоги вказаної норми закону виконані, в зв'язку з чим твердження апелянта про необхідність врахування обставин, які пом'якшують адміністративну відповідальність не заслуговують на увагу.

Доводи апеляційної скарги про неповноту дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається те, що всі істотні для справи обставини з'ясовані всебічно, повно та об'єктивно, встановленим обставинам дана юридична оцінка.

Посилання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на те, що ОСОБА_4 вчинив дане правопорушення з необережності, не маючи наміру приховувати грошові кошти від працівників митниці, є безпідставними, оскільки суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується виною у формі, як умислу так і необережності.

Відповідно до ст. 471 МК України за порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, передбачене накладення стягнення у вигляді штрафу, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, також з конфіскацією цих товарів.

Згідно з постановою НБУ від 27 травня 2008 року № 148 « Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків (фінансових установ), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Відповідно до постанови КМУ від 21 травня 2012 року № 436 « Про затвердження переліку товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України» готівка віднесена до товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України. Зазначені нормативні документи дають підстави вважати те, що іноземна валюта є товаром для переміщення через митний кордон України, а тому вона відповідно до санкції ст. 471 МК України, підлягає обов'язковій конфіскації.

Доводи апелянта про те, що застосування конфіскації в якості додаткового адміністративного стягнення є порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_4 «індивідуальний надмірний тягар» не ґрунтуються на матеріалах справи.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про відсутність підстав для зміни постанови судді, в зв'язку з чим апеляційну скаргу представника необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2015 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко