Вирок № 5622685, 08.04.2008, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа №1-47/2008р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 квітня 2008 року Тростянецький районний суд Сумської області

в складі: головуючої судді - Литовченко Н.О.

при секретарі - Підопригора В.В.

з участю прокурора - Шаповал О.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тростянець

кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тростянець Сумської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда третьої групи від загального захворювання, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

· 18.07.2001р. за ст. ст. 140ч.2, 14ІЧ.2 КК України до 2р. виправних робіт;

· 08.01.2002р. за ст. 185ч.2 КК України до 1р.3міс. позбавлення волі;

· 08.04.2003р. за ст. 185ч.2 КК України до 1р. 1міс. позбавлення волі;

· 05.07.2006р. за ст. 190ч.2 КК України до 2р. бміс. позбавлення волі,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи раніше судимим за шахрайство до позбавлення волі, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, звільнившись з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став і знову вчинив новий злочин. Так, 21 листопада 2007 року у вечірній час в м. Тростянець по вул. Гришина біля магазину «Продукти», ОСОБА_1 шляхом обману та зловживання довірою, під приводом зателефонувати, заволодів мобільним телефоном марки «Соні-Еріксон К-750І» вартістю 922грн., що належить ОСОБА_2.

Факт скоєння злочину підтверджується наступними доказами:

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1 вину свою у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив, що 21 листопада 2007 року у вечірній час він був біля магазину по вул. Гришина, де зустрів свого знайомого ОСОБА_2, з яким вони разом розпивали спиртне, після чого взяв у нього мобільний телефон та відійшов, щоб подзвонити, а коли повернувся, ОСОБА_2 вже не було. Телефон він залишив у себе та віддав його Тарану лише після звернення його матері в міліцію.

Окрім показів підсудного, його вина у вчиненому підтверджується показами допитаного в якості потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що дійсно дав свій телефон ОСОБА_1 зателефонувати, той вийшов та тривалий час не повертався, і він повернувся додому. На другий день він пішов до ОСОБА_1 забрати телефон, але він не вийшов, потім не віддав телефон і його матері, а після її звернення до міліції повернув телефон.

Як вбачається з показів допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, ОСОБА_1 дійсно відмовився повертати їй телефон сина і приніс його тільки після її звернення до міліції.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_1 не залишав йому телефон та не просив передати його Тарану.

Факт скоєння злочину підтверджується також матеріалами справи:

Згідно протоколу добровільної видачі та огляду від 24.11.2007 року ОСОБА_3 передала працівникам РВ УМВС мобільний телефон, який у її сина шахрайським шляхом заволодів ОСОБА_1 (а.с. 16).

Згідно протоколу очної ставки від 30.01.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , потерпілий підтвердив свої свідчення, що ОСОБА_1 взяв у нього мобільний телефон, пішов подзвонити та не повернувся (а.с. 27).

Згідно висновку товарознавчої експертизи №1364 від 11.01.2008 року залишкова вартість апарату мобільного зв'язку «Соні Еріксон К7501», який належить ОСОБА_2, станом на 22.11.2007 року могла складати 922грн. (а.с. 36-37).

При таких обставинах, проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєному доказана повністю та його дії слід кваліфікувати за ст. 190 ч.2 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При визначенні виду та міри покарання підсудному, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу підсудного, який раніше неодноразово засуджувався, в тому числі за аналогічний злочин, але вину свою визнав повністю та щиро кається в скоєному, задана злочином шкода відшкодована, позитивно характеризується за місцем проживання, є інвалідом третьої групи, а тому суд вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді штрафу.

Як обтяжуючу вину обставину суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Як пом'якшуючу вину обставину суд визнає щире каяття підсудного та відшкодування завданої шкоди.

По справі маються речові докази - мобільний телефон «Соні-Еріксон К750І», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 та який необхідно залишити в його розпорядженні, як йому належний.

По справі маються судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 117грн.70коп., які необхідно стягнути з підсудного на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України і за цим законом призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 850(вісімсот п'ятдесят) гривень.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

Речові докази - мобільний телефон «Соні-Еріксон К750І», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 - залишити в його розпорядженні, як йому належний.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області 117 (сто сімнадцять) грн. 70 коп.3а проведення товарознавчої експертизи, перерахувавши ці кошти на рахунок: код 25574892, р/р 35221004000389, банк УДК в Сумській області, МФО 837013 з приміткою «плата за товарознавчу експертизу».

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Тростянецький райсуд протягом 15 діб з дня проголошення.