Ухвала суду № 56225689, 02.03.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/116/16-ц Провадження №22-ц/773/391/16 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О.М. Категорія:59 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

02 березня 2016 року місто ОСОБА_1

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, вивчивши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на ухвалу судді Луцького міськрайонного суду від 12 січня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання ухвали судді Луцького міськрайонного суду від 23 листопада 2015 року недійсною,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду від 12 січня 2016 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання ухвали судді Луцького міськрайонного суду від 23 листопада 2015 року недійсною.

Позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу суду, яка не відповідала вимогам ст. 295 ЦПК України. Зокрема: в апеляційній скарзі було відсутнє імя відповідача до якого предявлено вимоги, а також апеляційна скарга не була оплачена судовими збором.

В звязку з цим ухвалою судді апеляційного суду Волинської області від 10 лютого 2016 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху і апелянту встановлений строк для усунення недоліків пять днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання ухвали судді від 10 лютого 2016 року позивачем ОСОБА_2 подана заява, в якій він зазначив, що відповідачем є ОСОБА_3, а також, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про судовий збір".

Вивчивши вищезазначену заяву ОСОБА_2, слід дійти висновку, що зазначений в ухвалі судді недолік щодо сплати судового збору позивачем не усунуто.

Покликання апелянта на звільнення його від сплати судового збору з посиланням на п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про судовий збір" є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах Закону.

Так, відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Стаття 1176 ЦК України, передбачає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Застосування цього законодавчого положення можливе у випадку, коли предметом позову є інші дії чи бездіяльність, зокрема, суду, які не повязані зі здійсненням правосуддя, відправленням судочинства, яке має на меті прийняття акту органом судової влади.

Тобто це інші дії суддів (суду) при здійсненні правосуддя, коли спір не вирішується по суті, у разі їх незаконних дій або бездіяльності і якщо вина судді встановлена не лише вироком суду, а й іншим відповідним рішенням суду.

Таке законодавче врегулювання відповідає вимогам статей 6, 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зі змісту позовної заяви та наявних у справі документів вбачається, що ОСОБА_2, будучи фактично не згідним з ухвалою постановленою під головуванням судді Івасюти Л.В., оскаржує дії судді під час розгляду справи та просить відшкодувати моральну шкоду. В матеріалах справи відсутні дані про наявність вироку чи іншого судового рішення який би встановлював винність судді зазначеної позивачем в позовній заяві.

Таким чином положення п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» не поширюються на вимоги заявлені ОСОБА_2 при зверненні до суду з даною позовною заявою.

Оскільки ні в установлений строк, ні станом на час постановлення даної ухвали недоліки, зазначені в ухвалі судді, не були усунуті апелянтом, то апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід визнати неподаною і повернути.

Керуючись ст. ст. 121, 297 ЦПК України,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2016 року в даній справі визнати неподаною і повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Суддя