Постанова № 56225459, 03.03.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/213/16-п Провадження №33/773/59/16 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А.Л. Категорія: ст.ст. 471, 472 МК України Доповідач: Хомицький А. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2016 року місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Хомицький А.М.,

з участю представника митниці - ОСОБА_1,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого,

на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 28 січня 2016 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 471, 472 МК України з накладенням стягнення на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 14500 (чотирнадцять тисяч пятсот) грн. 76 коп. з конфіскацією в дохід держави товару: матраца «Venus-H2-SA-180200», вартістю 7430,28 грн., та матраца «Mediv-H2-SA-180210», вартістю 7070,48 грн., вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів №1898/20505/2015 від 16.12.2015 року.

ОСОБА_2 того, стягнуто з ОСОБА_2 в користь Волинської митниці ДФС 393 (триста девяносто три) грн. 89 коп. витрат по справі на зберігання товарів, а також в користь держави 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп. судового збору,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 16.12.2015 року близько 01 год. 30 хв., слідуючи з ОСОБА_3 в Україну через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС в якості пасажира автомобіля марки «Мercedes-Benz Sprinter», р.н.з. АС0449ВЕ, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», переміщуючи в багажному відсіку автомобіля, без ознак приховування,крім товару в межах допустимої норми (автомобільні запчастини вартістю 2055,80 польських злотих або 472,20 євро), інший товар матрац «Venus-H2-SA-180200», вартістю 7430,28 грн., та матрац «Mediv-H2-SA-180210», вартістю 7070,48 грн., які перевищили встановлену неоподатковувану норму, передбачену ст.374 МК України, по вартості, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

При тих же обставинах, ОСОБА_2, в порушення вимог ст.257 МК України, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який згідно ст.374 МК України підлягав обовязковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимог ст.366 МК України смугу руху «зелений коридор», як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді і закрити провадження у справі, повернувши йому вилучені згідно протоколу про порушення митних правил матраци. Посилається на те, що переміщувані ним матраци знаходились в багажному відділені автомобіля без ознак приховування. Під час перетину кордону він мав намір обрати смугу руху «червоний коридор» та усно повідомив працівника митниці про наявний товар. Зазначає, що він не знав про дозволені до переміщення через митний кордон України норми товару, ніколи не притягувався до адміністративної відповідальності, щиро розкаявся, тимчасово не працює, не має власного житла, що не було враховано суддею при накладенні стягнення. Вважає, що є всі підстави для повернення йому вилученого товару, а також, що суд безпідставно стягнув витрати за зберігання товару, оскільки даний товар він міг зберігати самостійно.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_2 який підтримував свою апеляційну скаргу, представника митниці ОСОБА_1, який заперечував доводи апеляційної скарги та просив залишити постанову суду без зміни, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст.489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак вказані вимоги закону судом першої інстанції в повному обсязі не були дотримані.

Визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, суд належним чином не мотивував свого рішення з цього приводу і не зазначив доказів, якими стверджується вина останнього.

Відповідно до ст.471 МК України передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Таким чином, за переміщення через митний кордон України товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення, особа, яка формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю, несе відповідальність за ст.471 МК України, за що ОСОБА_2 обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності.

Вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України підтверджується протоколом про порушення митних правил №1898/20505/2015 від 16.12.2015 року, копією контрольного талону для проходження по «зеленому коридору» від 16.12.2015 року (а.с.5); актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 16.12.2015 року, у якому зафіксовано факт виявлення в автомобілі марки «Мercedes-Benz Sprinter», р.н.з. АС0449ВЕ, двох матраців: «Venus-H2-SA-180200» та «Mediv-H2-SA-180210», які знаходились в багажному відсіку автомобіля (а.с.6); письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 16.12.2015 року.

Разом з тим, кваліфікація тих же дій ОСОБА_2 ще й за ст.472 МК України є зайвою та безпідставною у звязку з відсутністю ознак складу даного правопорушення.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України, адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Зі змісту статей 257, 366 МК України та диспозиції статті 472 МК України вбачається, що за ст.472 МК України кваліфікуються діяння осіб, які переміщуються через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» і допустили зазначене у диспозиції цієї статті Митного кодексу порушення митних правил.

ОСОБА_2 допустив порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що повністю охоплюється диспозицією ст.471 МК України і такі дії додаткової кваліфікації за ст.472 МК України не потребують.

Враховуючи викладене, постанову суду в частині притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 472 МК України слід скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу цього правопорушення, наклавши на нього стягнення лише за ст.471 МК України.

При накладенні на ОСОБА_2 стягнення відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, суд апеляційної інстанції враховує характер вчиненого ним правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, дані про його особу, зокрема, те що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, щиро розкаявся, тимчасово не працює.

Обставини, які б обтяжували його відповідальність, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що ОСОБА_2 перевозив товари, ввезення яких через митний кордон України не заборонено і не обмежено чинним законодавством України, вилучений у нього товар, після митного оформлення та сплати митних платежів, підлягає поверненню апелянту.

Разом з тим, суддя першої інстанції відповідно до вимог ст. 520 МК Українита Наказу Міністерства фінансів України №731 від 15.06.2012 року постановила стягнути з ОСОБА_2 витрати митниці за зберігання товару, а тому підстав для зміни постанови в цій частині не вбачається.

Керуючись ст. 531 МК України, ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_2, задовольнити частково.

Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 28 січня 2016 року в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Цю ж постанову в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України змінити.

На підставі ст.471 МК України накласти на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вилучений у ОСОБА_2 згідно протоколу та опису затриманих предметів №1898/20505/2015 від 16.12.2015 року товар -матрац «Venus-H2-SA-180200», вартістю 7430,28 грн., та матрац «Mediv-H2-SA-180210», вартістю 7070,48 грн., повернути ОСОБА_2 після відповідного їх митного оформлення та сплати митних платежів.

У решті постанову Любомльського районного суду Волинської області від 28 січня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області ОСОБА_4