Ухвала суду № 56224525, 24.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5763/15

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача - Кравця О.О.судді -Домусчі С.Д.судді - за участю секретаряКоваля М.П. Тутової Л.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ГУ МВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до ГУ МВС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині звільнення з посади,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ГУ МВС України в Одеській області та просила визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України в Одеській області № 2848 від 18.08.2015 року в частині звільнення з посади ОСОБА_5.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року позов був задоволений.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ГУ МВС України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що ОСОБА_5 з 11.09.1996 року проходила службу в органах внутрішніх справ, а з 09.10.2014 року займала посаду начальника СКМСД Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області .

Відповідно до п.1.1 Функціональних обов'язків СКМСД Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області підполковника міліції ОСОБА_5 на неї покладено обов'язок здійснювати планування і організації роботи відділення, забезпечення ефективного виконання покладених на нього завдань і функцій, несення персональної відповідальності за діяльність підрозділу. Також, згідно з п.1.6 начальник сектору КМСД здійснює особистий контроль за окремими працівниками підпорядкованого підрозділу КМСД, які мають незадовільні показники в оперативно службовій діяльності, допускають порушення дисципліни та законності.

У липні-серпні 2015 року співробітники ВІОС УКЗ ГУМВС проведене службове розслідування за фактом притягнення до кримінальної відповідальності старшого оперуповноваженого СКМСД Суворовського РВ майора міліції ОСОБА_6 та оперуповноваженого СКМСД цього ж ОВ майора міліції ОСОБА_7(висновок від 30.07.2015 року, затверджений Начальником ГУМВС України в Одеській області 03.08.2015 року), яким встановлено,що 04.07.2015 прокуратурою Одеської області розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42015160000000406, за фактом одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Того ж дня, по вул. Дніпропетровська дорога, 25-А, в м. Одесі близько 7:00 год. майори міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перебуваючи в івтомобілі «Шкода-Фабія», номерний знак НОМЕР_1, одержали від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США за невжиття заходів щодо затримання останнього.

Під час затримання, яке проводили працівники УВБ в Одеській області, майори міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 намагались зникнути з місця події, при цьому, останній керуючи вказаним автомобілем, здійснив наїзд на вступника начальника УВБ в Одеській області полковника міліції ОСОБА_9, заподіявши йому тілесні ушкодження, та намагались викинути неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США на проїжджу частину вулиці.

В свою чергу перший заступник начальника ДВБ МВС України полковник міліції ОСОБА_10, який перебував у службовому відрядженні, застосував особистий пристрій для відстрілу набоїв несмертельної травматичної дії ПМ ХН 4026, з якого здійснив два попереджувальні постріли вгору.

В подальшому працівниками УВБ в Одеській області було організовано переслідування автомобіля «Шкода-Фабія», номерний знак НОМЕР_1, та оперуповноваженим в ОВС УВБ в Одеській області ДВБ МВС України підполковником міліції ОСОБА_11, застосовано табельну вогнепальну зброю ПМ АГ 420, з якої останній здійснив три попереджувальні постріли в гору, після чого вищевказаний автомобіль було блоковано, а майори міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 затримані.

В ході огляду місця події та автомобіля «Шкода-Фабія», номерний знак НОМЕР_1, вилучено частину отриманих майорами міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 200 доларів США. Крім того у салоні вищевказаного автомобіля було виявлено та вилучено паперовий згорток білого кольору з насінням рослини сіро-зеленого кольору (відповідно до висновку експерта № 976 від 05.07.2015 насіння масою 0,37 г належить рослині роду коноплі), цигарку з надписом «Біломорканал» Петербург, з тютюном характерного зеленого кольору (відповідно до висновку № 976 від 05.07.2015 у тютюні цигарки наявний вміст канабісу, масою у висушеному стані 0,48 г, поліетиленовий пакет (канцелярський файл) з сухою трав'янистою речовиною рослинного походження, зеленого кольору (відповідно до висновку експерта № 976 від 05.07.2015 - канабіс, масою у висушеному стані 107,42 г).

04.07.2015 працівниками прокуратури Одеської області майорів міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, після чого затримано

Також цим розслідуванням було встановлено ,що керівництво сектору не виконує директивні вимоги МВС України в частині вивчення індивідуальних особливостей працівників під час служби, їх способу поведінки в побуті та вжиття профілактичних заходів, спрямованих на викорінення корупційних проявів у роботі особового складу.

Жодного документу, який би засвідчував проведення зазначеної роботи із підлеглими працівниками, майор міліції ОСОБА_13, який на момент вищевказаної надзвичайної події виконував обов'язки начальника сектору, та начальник СКМСД Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області підполковник міліції та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, освіта вища, в ОВС з 11.09.1996, в займаній посаді з 09.10.2014, має діюче дисциплінарне стягнення - зауваження, оголошене наказом Головного управління від 25.05.2015 № 1767, яка, відповідно до наказу райвідділу від 08.06.2015 № 10 о/с, з 08.06.2015 по 20.07.2015 перебувала у черговій відпустці за 2015 рік, - перевіряючим не надали.

Таким чином, за результатами службового розслідування зроблено висновок ,що в діях майора міліції ОСОБА_13 та підполковника міліції ОСОБА_5 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку в частині неналежного виконання вимог п. 3.5 наказу МВС України від 16.03.2007 № 81, а також вимог ст. 7 та ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІУ, що виразилося у незадовільному вивченні індивідуальних особливостей підлеглих та контролю за їх поведінкою як під час служби, так і у позаробочий час, що призвело до затримання майорів міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за вимагання та отримання неправомірної вигоди.

За результатами службового розслідування ГУ МВС України в Одеській області винесений наказ, 18.08.2015 року № 2848, яким звільнено з ОВС України майорів міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за п.66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ за дискредитацію звання.

За п.4 даного наказу ОСОБА_5 була звільнена із займаної посади п.4 наказу № 2848 ГУ МВС України в Одеській області за грубе порушення вимог ст.8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 3.5 наказу МВС України від 16.03.2007 року № 81, п.п.13-14 доручення МВС України від 04.07.2013 року № 11479 "Про додаткові заходи щодо дисципліни та законності " що виразилось у самоусуненні від своїх функціональних обов'язків по зміцненню дисципліни серед особового складу, незадовільному вивченні індивідуальних підлеглих, не забезпеченні контролю за їх поведінкою як під час служби,так і у позаробочий час, що призвело до затримання майорів міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за вимагання та отримання неправомірної вигоди.

Крім того, за п. 3 вказаного наказу заступника начальника Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майора ОСОБА_13 з органів внутрішніх справ України було звільнено з посади за грубе порушення вимог ст. 7 та ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІУ, ст. 2, ст. 5, ст. 10 Закону України «Про міліцію», Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, зобов'язання, наданого ними при прийнятті на службу до ОВС України, п. 2.8, п. 6 та п. 7 Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та. підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні, кримінальних правопорушень, затвердженої наказом МВС України від 14.08.2012 № 700, п. 3.5 наказу МВС України від 16.03.2007 № 81, що виразилось у невжитті заходів, передбачених чинним законодавством щодо реєстрації отриманої оперативної інформації про місцезнаходження ОСОБА_8, який розшукується за вчинення тяжкого злочину, припиненні протиправних дій майорів міліції ОСОБА_6 ОСОБА_7, ненаданні допомоги у затриманні останніх, самоусуненні і виконання обов'язків по посаді начальника сектору КМСД райвідділу, невжитті заходів до зміцнення дисципліни серед підлеглого особового складу, незадовільному вивченні індивідуальних особливостей підлеглих та контролю за їх поведінкою як під час служби, так і у позаробочий час, що призвело до затримання майорів міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за отримання неправомірної вигоди.

Статтею 2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" визначено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Частина 1 статті 1 цього Статуту містить визначення поняття службової дисципліни, відповідно до якого -це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 5 вказаного Статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом.

Види дисциплінарних стягнень визначені статтею 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", у тому числі, звільнення з органів внутрішніх справ та статтею 14 цього ж Закону визначений порядок їх накладення.

Відповідно до положень ст.8 Дисциплінарного статуту ОВС начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.

Начальник зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.

Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов'язані вимагати від молодших дотримання службової дисципліни, зокрема, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.

Судом 1-ої інстанції було також встановлено , що ОСОБА_5 систематично доводила до особового складу ( у тому числі, до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 )інформацію про дисциплінарні проступки співробітників органів внутрішніх справі вчинені в Одеській області, надзвичайні події, стан дисциплін в органах внутрішніх справ, проводила вивчення адміністративного законодавства, антикорупційного та іншого законодавства та наказів ГУ МВС України в Одеській області,проводила інструктаж по охороні праці,що підтверджуються відповідними відомостями та рапортами ; здійснювала відвідування за місцем мешкання підпорядкованих її працівників( у тому числі, із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ), що також підтверджується відповідними рапортами ; на виконання свої посадових обов'язків проводила індивідуальні бесіди із особовим складом ( у тому числі, із ОСОБА_6 18.02.2015 року та ОСОБА_7 19.02.2015 року )про що свідчить журнал планування та обліку проведення індивідуальної виховної роботи з особовим складом .

Таким чином , враховуючи вимоги ст.14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України",апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції,щодо наявності підстав для задоволення позову , так як відсутні достатні та допустимі докази скоєння позивачкою грубого порушення вимог ст.8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, у зв'язку із тим,що під час затримання її підлеглих майорів міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 04.07.2015 року ОСОБА_5 в період з 08.06.2015 року по 12.07.2015 року перебувала у відпустці та не могла здійснювати контроль за їх діяльністю, так як її посадові обов'язки виконував ОСОБА_13 , а без врахування ступеню вини кожного ,фактично за одне і теж правопорушення - самоусунення від своїх функціональних обов'язків по зміцненню дисципліни серед особового складу( іншими словами - «невжиття заходів до зміцнення дисципліни серед підлеглого особового складу»), незадовільне вивчення індивідуальних особливостей підлеглих та контроль за їх поведінкою як під час служби, так і у позаробочий час, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майора ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , що є порушенням ст.60 Конституції України ,згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ГУ МВС України в Одеській області - залишити без задоволення , а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Коваль М.П.