Ухвала суду № 56224436, 02.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5253/15 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

02 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Межевича М.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРЕЙД» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРЕЙД» звернулися в суд з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення від 08 вересня 2015 року №100000011/2015/000131/1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01 липня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИНВЕСТ ЮНИОН ЛЛС» (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРЕЙД» (покупцем) було укладений контракт №804-002, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує товар (чай індонезійський чорний ферментований байховий нефасований дрібний) на умовах поставки CIP або DAF, відповідно до Інкотермс 2000.

Згідно з п. 2.1 Контракту його валютою, що використовується для вираження ціни товару є (долар США) Загальна сума даного Контракту складає 14 000 000 дол. США.

З метою митного оформлення та ввезення на митну територію України товару чай індонезійський чорний ферментований байховий нефасований дрібний, позивачем було подано до відповідача вантажно-митну декларацію № 100250001/2015010849 та зазначені в графі 44 цієї декларацій переліченими документами, митна вартість товару була визначена з урахуванням ціни, визначеної у Контракті та інвойсі, тобто, за основним (першим) методом.

Київською міською митницею 08.09.2015 року на підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України електронним листом повідомлено позивача про необхідності подання додаткових документів, а саме страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

На виконання вимог відповідача 08.09.2015 року позивачем направлено на адресу відповідача лист, в якому вказує на те, що ним надані до митного органу усі наявні документи, у своїй сукупності які дають змогу визначити митну вартість товару (чай індонезійський чорний ферментований байховий нефасований дрібний) за першим методом за ціною договору.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято спірне рішення №100000011/2015/000131/1, якими визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів за шостим (резервним методом), у зв'язку з чим митна вартість товару була збільшена з 52 890,00 дол. США до 59 347,92 дол. США, тобто вартість 1 кг. товару була визначена в розмірі 2,5581 дол. США та оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00137.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до вимог ст. 54 ст. Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при декларуванні товарів і транспортних засобів.

Згідно з вимогами ст. 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню (ст. 72 Митного кодексу України ).

Згідно ст. 81 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, визначається Кабінетом Міністрів України.

Декларування товарів і транспортних засобів здійснюється декларантами - юридичними чи фізичними особами, які в силу частини другої ст. 88 Митного кодексу України зобов'язані здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів ст. 259 Митного кодексу України є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 262 Митного кодексу України и передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.

Митний орган, що проводить митне оформлення товарів, здійснює контроль за правильністю визначення декларантом їх митної вартості, у тому числі правильністю й можливістю застосування обраного декларантом методу визначення митної вартості, повнотою (комплектністю) поданих декларантом документів (обов'язкових і додаткових) та їх відповідністю встановленим вимогам.

Відповідно з ст. 265 Митного кодексу України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості товарів.

Якщо митний орган вважає, що певні конкретні елементи витрат, які формують частину вартості для митних цілей, понесені покупцем, але не включені до ціни, що фактично сплачено або підлягає сплаті за імпортовані товари, то митний орган має право відповідним чином коригувати заявлену митну вартість товарів.

Згідно ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюються за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість товарів); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних ) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Відповідно до вимог ст. 267 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; 4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 7 ст. 267 Митного кодексу України, передбачено, що при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість є максимально наближеною до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 272 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. ст. 268 і 269 Митного кодексу України, за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог ст. 271 (метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості), або обчислена відповідно до вимог ст. 272 (метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) цього Кодексу вартість товарів.

Позивачем, з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів чай індонезійський чорний ферментований байховий нефасований дрібний, подавалися митному органу відповідні обов'язкові та додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості імпортованих товарів, які не були визнані відповідачем достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару, зокрема, було подано такі документи: контракт 804-002 від 1 липня 2005 року з додатковими угодами № 1 від 1 липня 2008 року, № 2 від 08 липня 2008 року, № 3 від 1 лютого 2009 року, № 4 від 30 грудня 2010 року, № 5 від 30 червня 2011 року, № 6 від 20 квітня 2012 року, № 7 від 28 серпня 2012 року, № 8 від 11 червня 2014 року, № 9 від 15 листопада 2014 року, № 11 від 22 грудня 2014 року (а.с.19-37); додаток № 1187 від 13 липня 2015 року до Контракту № 804-002 від 01 липня 2005 року (а.с. 38); інвойс № 1507118/ТРІ/SETEA/RS від 13 липня 2015 року (а.с. 39); коносамент № MACUJ8835892 від 18 липня 2015 року (а.с.40); CMR № 6604 від 04 вересня 2015 року (а.с.41); сертифікат походження № 0034751JKP/2015 від 05 серпня 2015 року (а.с.42)

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що за наявності інвойса, в якому остаточними умовами поставки визначено СІР позивач мав обов'язково здійснити страхування товару, що перевозився та проходив митне оформлення, оскільки умовами Контракту від 01 липня 2005 року № 804-002, укладеного між компанією PROMINVEST UNION LLC (США) (продавець) і позивачем (покупець), передбачено, що продавець поставляє товар покупцю на умовах CIP Київ та/або DAF кордон України згідно з Інкотермс 2000. Умови поставки уточнюються у додатках. Пунктом 7 Контракту передбачено, що продавець вправі застрахувати товар згідно з умовами поставки. Згідно з наданими митної декларації поставка товару здійснювалась на умовах CIP Київ, тому у даному випадку страхування товару не є обов'язком покупцем

Крім того, позивач надав відповідачу інформацію листом № 04-4660 від 08 вересня 2015 року про здійснене митне оформлення ідентичних товарів, зокрема згідно митної декларації № 1002500000/2015005835 від 28 травня 2015 року.

Отже, вказана інформація, дозволяє митному органу визначити митну вартість товару за ціною договору щодо ідентичних товарів, однак відповідачем вказану інформацію не взято до уваги.

Суд першої інстанції на підставі доказів наявних в матеріалах справи дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за шостим (резервним методом), а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 року відповідачу Київській міській митниці Державної фіскальної служби відстрочено сплату судового збору до прийняття апеляційним судом рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

За подання до суду апеляційної скарги, відповідач мав сплатити судовий збір у розмірі 1 339,80 грн..

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з Київської міської митниці Державної фіскальної служби до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у розмірі 1 339,80 грн..

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права, а тому відсутні підстави для скасування.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Київської міської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Київської міської митниці Державної фіскальної служби судовий збір за розгляд апеляційної скарги в Київському апеляційному адміністративному суді у розмірі 1 339 (тисячу триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп..

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 03.03.2016 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.