КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13409/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
01 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
за участю секретаря Полякової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.04.2015 №0001561502.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2016 року адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою к задоволенні позову відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів публічним акціонерним товариством «Укрнафта» за січень 2015 року.
За наслідками вказаної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення публічним акціонерним товариством «Укрнафта» положень статей 213, 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, статті 216 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 15 668,70 грн.
У результаті вказаної перевірки відповідачем складено акт від 24.03.2015 №167/15-02/00135390 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2015 №0001561502, яким публічному акціонерному товариству «Укрнафта» збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за основним платежем 15 668,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7 834,00 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Платником акцизного податку відповідно до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Підпунктом 212.3.11 пункту 212.3 статті 212 ПК України передбачено, що особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Згідно підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до пункту 216.9 статті 216 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.
Згідно пункту 4.1 ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві й надавання йому торговельних послуг.
Пунктом 4.11 вказаного Стандарту передбачено, що торговельна послуга - це додаткова діяльність суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.
Отже, оподаткуванню акцизним податком підлягають операції з роздрібного продажу підакцизних товарів кінцевим споживачам.
Згідно матеріалів справи колегією суддів встановлено, між позивачем та ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Авіас» укладено договір поставки від 01.11.2004 №26-1341в-АЗС на поставку пального через АЗС та додаткові угоди від 01.11.2005, від 12.04.2010, від 01.07.2013 р., від 22.05.2015 №12.
Факт реалізації пального у період, що перевірявся, у визначеній позивачем в декларації сумі саме ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Авіас» підтверджується актами приймання-передачі товару, фіскальними звітами, реєстрами податкових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи, та розрахунками, які наведені позивачем.
Як зазначає позивач, грошові кошти у розмірі 313 374,00 грн. правомірно включено до графи 4 декларації акцизного податку за січень 2015 року, оскільки останні отримані внаслідок господарських операцій з реалізації підакцизних товарів (бензину моторного, скрапленого газу та інших нафтопродуктів) для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
У розумінні підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 названого Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Отже, під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не може використовувати документи первинного обліку платника податків, проводити вивчення та оцінку укладених таким платником угод, оскільки вони не відображаються в податковій звітності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що під час проведення камеральної перевірки, за наслідками якої складено акт від 24.03.2015 №167/15-02/00135390, без дослідження документів первинного обліку (договорів, актів приймання - передачі, податкових накладних, фіскальних чеків тощо) контролюючий орган не міг встановити реалізацію товариством нафтопродуктів, які підлягають акцизному оподаткуванню.
Враховуючи вищенаведене, оскільки в даному випадку позивачем здійснювалась, серед іншого, реалізація пального для комерційного призначення, колегія суддів вважає висновки акту перевірки необґрунтованими, та погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 14.04.2015 №0001561502 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Оскільки, ухвалою від 12.02.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до винесення рішення, він підлягає стягненню з Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області.
Керуючись ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2016 року - без змін.
Стягнути з Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (ідентифікаційний код 39497686, адреса: 45004, Волинська область, м. Ковель, вул. С.Бандери,5) до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2009 (дві тисячі дев'ять) гривень 70 копійок.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Оксененко О.М.
Ісаєнко Ю.А.
Судове рішення № 56224352, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/13409/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: