Ухвала суду № 56224318, 03.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16291/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» - Коваленко Марини Григорівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» про застосування заходів реагування. Свої вимоги обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей. Виявлені порушення, за переконанням позивача, свідчать про необхідність повного зупинення подальшої роботи підприємства. З метою попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єктах відповідача порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач просить застосувати заходи реагування.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року задоволено вказаний позов. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи АЗС Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603572), за адресою: проспект Правди, 5 у Подільському районі міста Києва. Визначено спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 року № 130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 року № 1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень АЗС Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603572), за адресою: проспект Правди, 5 у Подільському районі міста Києва. Обов'язок, щодо забезпечення виконання рішення покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» - Коваленко Марина Григорівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем було проведено планову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки ПІІ «АМІК УКРАЇНА» за адресою: проспект Правди, 5 у Подільському районі м. Києва.

Повідомлення про проведення планової перевірки від 02.07.2015 року № 27/1513 надіслано рекомендованим листом на адресу ПІІ «АМІК Україна».

Присутнім під час здійснення планової перевірки був начальник АЗС №11-25 ПІІ «АМІК Україна», який є відповідальним за пожежну безпеку на АЗС на підставі наказу від 13.07.2015 року № 161-П.

За результатами перевірки позивачем складено акт від 27.07.2015 року № 118, яким встановлено 21 порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Акт перевірки отримано начальником АЗС, про що свідчить підпис в акті.

Зауваження до акту не надавались.

Оскільки такі порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина друга статті 55 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Статтею 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частина 11 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачає, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно зі ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.

Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.

Також, статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Судом першої інстанції було встановлено, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), а саме:

- приміщення АЗС не обладнані автоматичними установками пожежогасіння (р. 5 п. 1.2 Правил пожежної безпеки України, п. 4.11 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій»), дане порушення не дозволить обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей);

- стіни на шляхах евакуації приміщень АЗС оздоблені горючими матеріалами (р.3 п.2.23 Правил пожежної безпеки України, п. 5.24 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»), наявність даного порушення сприяє інтенсивному розповсюдження полум'я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж: поширення вогню по ним;

- на шляхах евакуації з приміщень АЗС допускається влаштування розсувних дверей, які перешкоджають вільній евакуації людей (р.3 п.2.37 Правил пожежної безпеки України) Евакуація людей під час пожежі - це вимушений процес виведення людей із зони, де є можливість впливу на них небезпечних чинників пожежі. Умовами необхідними, які забезпечують ефективну евакуацію, є: мінімальний час, за який можна залишити приміщення при пожежах, аваріях; найкоротша відстань від місця аварії до виходу назовні; безпечний шлях проходження людей до виходу;

- в приміщені АЗС електричні розетки, вимикачі, перемикачі встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку (р.4 п.1.17. Правил пожежної безпеки України) - дане порушення може призвести до загорання горючого матеріалу та виникнення і розповсюдження пожежі;

- не витримані мінімальні відстані (протипожежні розриви) від АЗС до об'єктів розташованих поза територією, а саме території ринку (місць масового скупчення людей) (р.6 п.10.1 Правил пожежної безпеки України, табл. 7.9* ДБН 360-92** «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень», п. 2.1.4. Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування АЗС, чим створює загрозу життю та здоров'ю працівників, відвідувачів АЗС та осіб працюючих на ринку при виникненні надзвичайної ситуації;

- на території АЗС не витримані мінімальні відстані між підземним резервуаром палива до операторської (з прорізом стіни у будівлі) не менше 9 м, між паливороздавальною колонкою до майданчику автоцистерни не менше 9 м, між паливороздавальною колонкою до операторської не менше 9 м (з прорізом стіни у будівлі), між майданчиком автоцистерни до операторської не менше 9 м (з прорізом стіни у будівлі) (р.6 п.10.1 Правил пожежної безпеки України, п. 2.2.3 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування АЗС), у зв'язку з чим створює загрозу життю та здоров'я оператору при виникненні надзвичайної ситуації;

- майданчик для АЦ не огороджений по периметру бортиком висотою не менше як 0,2 м, місця в'їзду (виїзду) на майданчик для АЦ не облаштовані похилими підвищеннями (пандусами) з ухилом не менше як 2 % (р.6 п.10.1. Правил пожежної безпеки України, п. 2.1.1 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування АЗС), чим створює загрозу життю та здоров'ю працівників, відвідувачів АЗС при виникненні надзвичайної ситуації;

- не передбачено влаштування протипожежного водопостачання для зовнішнього пожежогасіння АЗС (р.6 п.10.1 Правил пожежної безпеки України, п. 4.2 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування АЗС). До протипожежного водопостачання належать водойми (ставки, річки, озера, басейни, канали, градирні, резервуари), насосні станції, мережа трубопроводів на території об'єкта з гідрантами (зовнішній протипожежний водогін), а також мережа трубопроводів у будинках, спорудах з пожежними кранами (внутрішній протипожежний водогін). В разі виникнення пожежі відсутність гідрантів створить перешкоду діям працівникам підрозділів ДСНС, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у зв'язку з чим збільшується час ліквідації надзвичайної ліквідації, що може призвести до загрози життю та понесенню значних матеріальних збитків товариству;

- на території здійснюється господарська діяльність без оформлення декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (порушення р.1 п.4 Правил пожежної безпеки України, п.2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України);

- не проведена ідентифікація об'єкту АЗС з розробкою планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій, а також впровадження в експлуатацію систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виникнення (порушення п.п. 1.4, 3.1.1 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях);

- не складено та не погоджено номенклатуру та норми накопичення матеріального резерву;

- не розроблено посадову інструкцію особи, на яку покладено відповідні функції з організації виконання вимог техногенної безпеки та цивільного захисту, що є порушенням норм законодавства України. До роботи на АЗС допускаються лише особи, які пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і мають про це відповідне посвідчення.;

- не створено об'єктова комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

- не заведено журнал реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки для працівників які приймаються на роботу та за місцем роботи;

- не укладена угода на постійне та обов'язкове обслуговування об'єкту з державною аварійно-рятувальною службою відповідно до вимог законодавства;

- не розроблено та не затверджено керівником об'єкта Положення про об'єктову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки;

- не визначено наказом персональний склад евакуаційних органів;

- не проведено розрахунків потреби та не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту; Засоби індивідуального захисту (313) - це засоби, що призначені для захисту людей від радіоактивних, отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, а також бактеріальних засобів особи, які задіяні в оповіщенні локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій;

- не заведено необхідні документи щодо планування евакуації працівників АЗС та членів їх сімей у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

- не вивішені на видному місці відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу у разі виникнення надзвичайної ситуації, дана Інструкція є обов'язковою для виконання всім персонал АЗС;

- відсутній інформаційно-довідковий куточок з питань захисту співробітників та їх дій у надзвичайних ситуаціях для АЗС, не дозволить швидкому з орієнтуванню працюючого персоналу об'єкта при виникнення пожежі, що призведе до загрози їх здоров'ю та життю людей.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки, на час розгляду справи відповідачем не спростовані та не надано належних доказів щодо усунення виявлених порушень чи спростування встановлених відносно нього порушень.

При цьому, колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції доводів відповідача про те, що акт перевірки не є належним доказом у справі, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» саме на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг має право звернутись у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність твердження відповідача про те, що порушення, вказані в акті перевірки не відповідають дійсності, оскільки зауважень чи заперечень до акту перевірки, доказів в спростування виявлених порушень останнім надано не було.

Крім цього, колегія суддів вважає правильним критичне сприйняття доводів відповідача стосовно того, що в позові заявлено вимогу зупинити експлуатацію об'єктів без обмеження в часі, а також, що зупинення спричинить залишення робітників підприємства без роботи, оскільки продовження експлуатації приміщень з порушеннями вимог Правил пожежної безпеки, які створюють небезпечні умови праці для життя та здоров'я людей, є грубим порушенням вимог законодавства, водночас, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи ПІІ «Амік Україна» є тимчасовим заходом і відновлення роботи підприємства залежить від усунення ним порушень, встановлених під час перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної чи техногенної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства.

При цьому, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення будівництва, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки на час розгляду справи відповідачем не спростовані та не надано належних доказів щодо усунення повністю виявлених порушень чи спростування встановлених відносно нього порушень.

Окрім того, відповідач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 245, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» - Коваленко Марини Григорівни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 03.03.2016 року.

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.