Ухвала суду № 56223765, 01.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 р.Справа № 820/10995/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.

за участю сторін: представника відповідача Лисенка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2016р. по справі № 820/10995/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Груп ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Ггруп ЛТД" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.06.2015 року № 0004171501 та № 0004181501, від 06.07.2015 року № 0004231501 та № 0004241501, від 17.07.2015 року № 0004381501.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що позивач, ТОВ "Агро Кепітал Груп ЛТД", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи, код за ЄДРПОУ 37461422, місцезнаходження: м. Харків, вул. Данилевського, буд. 38, офіс 7, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі та є платником податку на додану вартість, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 31.12.2013 року № 200155674.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих ТОВ "Агро Кепітал Груп ЛТД" в податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт від 20.05.2015 року № 2232/20-30-15-01-10/37461422 (а.с. 15-19).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Агро Кепітал Груп ЛТД" до контролюючого органу подана податкова декларація з ПДВ за лютий 2015 року та додатки до неї. Відповідно до додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" ТОВ "Агро Кепітал Груп ЛТД" в порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту за лютий 2015 року включено податок на додану вартість у сумі 102306, 60 грн. по податкових накладних, отриманих від ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акту перевірки від 20.05.2015 року № 2232/20-30-15-01-10/37461422 контролюючим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 26.06.2015 року № 0004181501 та № 0004171501 (а.с. 20-21).

Крім того, відповідачем проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих ТОВ "Агро Кепітал Груп ЛТД" в податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2015 року, за результатами якої складено акт від 16.06.2015 року №2540/20-30-15-01-10/37461422 (а.с. 25-29).

Із акту перевірки вбачається, що позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2015 року з додатками. Відповідно до додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" ТОВ "Агро Кепітал Груп ЛТД" в порушення п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту за квітень 2015 року включено податок на додану вартість у сумі 122179,69 грн. по податкових накладних, отриманих від ТОВ ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення - рішення від 06.07.2015 року № 0004231501 та № 0004241501 (а.с. 30-31).

Також судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих ТОВ "Агро Кепітал Груп ЛТД" в податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2015 року, результати якої оформлені актом від 06.07.2015 року № 2696/20-30-15-01-10/37461422 (а.с.32-36).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Агро Кепітал Груп ЛТД" до контролюючого органу подана податкова декларація з ПДВ за травень 2015 року та додатки до неї. Відповідно до додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" позивач в порушення п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту за травень 2015 року включив податок на додану вартість у сумі 54431, 44 грн. по податкових накладних, отриманих від ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків акту перевірки від 06.07.2015 року № 2696/20-30-15-01-10/37461422 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 17.07.2015 року № 0004381501 (а.с. 37).

Із даними рішеннями позивач не погодився та оскаржив податкові повідомлення - рішення до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, від 26.06.2015 року № 0004171501 та № 0004181501, від 06.07.2015 року № 004231501 та № 0004241501, від 17.07.2015 року № 0004381501 є необґрунтованими та неправомірними, у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування податкових повідомленнь-рішеннь підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Відповідно п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Платники податку, які постачають електричну енергію, складають податкові накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади. В останній день місяця такі платники податку складають податкові накладні/розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами електричної енергії з урахуванням поставленої електричної енергії та отриманих коштів протягом такого місяця.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем (споживач) та ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" (постачальник) укладено договір № 3 від 23.05.2011 року про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії (а.с. 63-72).

За умовами вказаного договору, позивач щомісячно сплачує кошти за отриману електричну енергію (за показниками приладів обліку) за рахунками, виставленими ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", в яких міститься загальна сума платежу, сума податку на додану вартість, податковий номер ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" та інш.

На виконання визначеного договору позивачем за лютий, квітень, травень 2015 року позивачем сплачено грошові кошти за отриману електричну енергію (за показниками приладів обліку) за рахунками, виставленими ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", а саме: рахунок № 3-ТР\2\3 від 02.03.2015 року, рахунок № 3-ТР/2/1 від 02.03.2015 року, № 3-ТР/4/1 від 28.04.2015 року, № 3-ТР/4/3 від 28.04.2015 року, № 3-ТР/5/1 від 28.05.2015 року, 3-ТР/5/3 від 28.05.2015 року (а.с. 107-108, 111-112, 114, 115).

Факт оплати підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень (а.с. 117-128).

Судовим розглядом встановлено, що до податкової декларації за лютий 2015 року позивачем до ДПІ надано додаток 8 до декларації «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/ або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) («Д8») та копії платіжних доручень № 192, № 185 та рахунки № 3-ТР\2\3.

До податкової декларації за квітень 2015 року позивачем до ДПІ надано додаток 8 до декларації «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/ або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) («Д8») та копії платіжних доручень № 2478, № 2488, 2514 та рахунки № 3-ТР/4/1, № 3-ТР/4/3.

До податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року позивачем до ДПІ надано додаток 8 до декларації «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/ або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) («Д8») та копії платіжних доручень № 2602, № 2600, 2603 та рахунки № 3-ТР/5/1, № 3-ТР/5/3.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що положеннями пункту 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено інший порядок складання податкових накладних для суб'єктів господарювання, які постачають електричну енергію.

Відповідно до п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами.

Тому, оскільки вартість спожитої електроенергії визначається за показниками приладів обліку, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми податку без отримання податкових накладних на підставі рахунків, які містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем вчинено всі дії, що передбачені Податковим кодексом України для правомірного віднесення сум ПДВ по взаємовідносинам із контрагентом, шляхом подання до податкового органу додатків 8 до декларації «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/ або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) («Д8») з копіями платіжних доручень та рахунків.

Абзацом 17 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, оскільки позивачем сплачено суму податку на додану вартість у складі ціни за поставлену електроенергію на адресу підприємства - постачальника електроенергії, даний факт підтверджений у передбачений законодавство спосіб, а саме - шляхом подання до податкового органу додатків 8 до декларації «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/ або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) («Д8») з копіями платіжних доручень та рахунків, що, на думку суду, не виключає наявність права позивача на віднесення таких сплачених постачальнику сум ПДВ в ціні товару до податкового кредиту, незалежно від факту реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Доводи апелянта, що відсутність факту реїстрації платником податку податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладноїне дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки по спірним правовідносинам відповідно до вимог п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної є - рахунок на оплату електричної енергії, в якому містяться загальна сума платежу, сума податку та податковий номер продавця послуги.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2016р. по справі № 820/10995/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2015 р.