Постанова № 56223554, 01.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"01" березня 2016 р. № 820/12096/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Сайко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.04.2015 року № 0000051701 Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області;

2. судові витрати покласти на Відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача було складено акт № 301/1702/34333364 від 25.03.2015 року, на підставі якого відповідачем - Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 14.04.2015 року № 0000051701.

Позивач з зазначеним податковим повідомленням-рішенням від 14.04.2015 року № 0000051701 не погоджується, вважає його незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що податкове повідомлення-рішення від 14.04.2015 року № 0000051701 є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України.

Судом встановлено, що працівниками Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2012 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 25.03.2015 № 301/1702/34333364яким встановлено порушення позивачем пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України перерахування податку на доходи фізичних осіб здійснювалось з порушенням встановлених законодавством строків та не в повному обсязі, а саме: за період з травня 2012 по жовтень 2014 встановлено несвоєчасну сплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 815 453,97 грн.

Також, перевіркою встановлено, що на порушення абзацу «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України Скаржником податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за перевіряємий період подавались до ОДПІ з недостовірними відомостями, а саме: встановлено невідповідність показників, відображених у розрахунках (графи «Сума виплаченого доходу» та «Сума перерахованого податку») з даними встановленими в ході перевірки на підставі первинних та зведених бухгалтерських документів.

За результатами перевірки Ізюмською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області податковим повідомленням-рішенням від 14.04.2015 року № 0000051701 як4им позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб ( штрафні (фінансові) санкції) у сумі 608 043, 16 грн., в тому числі 510,0 грн. за порушення п. 1.19.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що предметом розгляду справи є застосування положень п. 127.1 ст. 127 ПК України, а саме одночасно застосувала штрафні санкції у розмірах 25%, 50%, 75%.

Також суд зазначає, що позивач в судовому засіданні не заперечував сам факт порушень, а лише наголошував, що відповідач не може згідно положень п. 127.1 ст. 127 ПК України одночасно застосувала штрафні санкції у розмірах 25%, 50%, 75%.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Згідно з п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, а саме - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету визначено п. 168.4 ст.168 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 168.4.7 п. 168.4 ст.168 Податкового кодексу України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до абз. «а» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до пп. 168.1.4 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з п. 168.3 ст. 168 Податкового кодексу України розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем).

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.

Згідно підпункту 126.1 статті 126 ПК у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В той же час, пунктом 127.1 статті 127 ПК передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом. До або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення статті 126 ПК щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК. Такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК.

Положення статті 127 ПК встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Вище зазначені висновки також підтверджуються висновками ВСУ які містяться в постанові від 10.11.2015 року за позовом ТОВ «Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» до Самбірської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 14.04.2015 року № 0000051701 винесено Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 02 березня 2016 року.

Суддя Спірідонов М.О.