Постанова № 56223549, 22.02.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2016 року Справа № 814/1331/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф., розглянув в порядку письмового провадження справу

за позовом: Фізична особа ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Корабельний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, м. Миколаїв

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Банк Фінанси та Кредит", м. Миколаїв

Суть спору: про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій старшого державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Кірток Антона Анатолійовича щодо винесення постанови від 06.04.15 р. ВП № 47134950 про відкриття виконавчого провадження та її скасування.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржена дії державного виконавця та оскаржена постанова не відповідають вимогам законодавства.

Відповідач та третя особа позовних вимог не визнали повністю з підстав викладених у запереченнях.

Відповідно до пункту 4 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.04.15 р. ВП № 47134950 була винесена на підставі виконавчого напису (дублікату) від 17.02.11 р. виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В., на виконання договору іпотеки від 22.06.07 р. укладеного між ТОВ Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1, згідно з яким у якості забезпечення зобов'язань боржника ТОВ "Торговий дім "Осіріс" перед іпотекодержателем ТОВ Банк "Фінанси та Кредит" за кредитним договором майновий поручитель ОСОБА_1 передав в заставу ТОВ Банк "Фінанси та Кредит" двоповерховий житловий будинок (м. Миколаїв, вулиця Чубинського, 8, загальною площею 273,7 кв. м., житловою площею 111,2 кв. м.) який йому належав на праві власності на підставі договору дарування № 603, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Луда В.М. 12.01.04 р. за реєстровим № НОМЕР_1 (номер запису: 13180 в книзі: 1867), де стягувачем є ПАТ Банк "Фінанси та Кредит", а Боржником - ОСОБА_1.

Заява про примусове виконання була подана стягувачем 03.04.15 р.

Позивач вважає, що відкриваючи виконавче провадження відповідач не звернув уваги на те, що строк для пред'явлення виконавчого документу був пропущений.

Крім того, вчинивши дії по відкриттю провадження, відповідач взяв до уваги лише заяву стягувача про відкриття виконавчого провадження та доводи викладені в ній, а саме, що до виконання пред'являється дублікат виконавчого напису від 17.02.14 р. № 3324 який не є пропущеним.

На думку позивача такі дії відповідача не відповідають вимогам підпунктів 3.10, 3.11 наказу Міністерства юстиції України від 25.12.08 р. № 2275/5 "Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби" від 25.12.08 р. № 2275/5 відповідно до яких після завершення виконавчого провадження виконавчий документ із відміткою про виконання повертається суду чи іншому органу (посадовій особі), який його видав, або у передбачених законом випадках - стягувачу, про що робиться позначка в Журналі обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві. Відмітка про виконання завіряється підписом відповідальних осіб, що безпосередньо здійснювали виконання, із зазначенням їх посади, прізвища та ініціалів, а також скріплюється гербовою печаткою.

Позивач вважає, що на пред'явленому до виконання документі повинна була міститися відмітка про повернення виконавчого документу стягувачеві за наявності гербової печатки виконавчої служби, яка повертала даний виконавчий документ.

Крім того, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається також на те, що виконавчий напис, який був пред'явлений до виконання у виконавчому провадженні № 24756363 та який був повернутий стягувачеві відповідно до "Постанови про повернення виконавчого документа" від 31.07.15 р. та виконавчий напис (дублікат), який був пред'явлений до виконання та відповідно до якого відкрито виконавче провадження № 47134950 - це два різні документи.

Тобто, виконавче провадження № 24756363, відповідно до якого було зроблено повернення виконавчого документа стягувачеві було відкрите на підставі одного виконавчого листа, а виконавче провадження № 47134950 відкрито на підставі іншого виконавчого напису, що на думку позивача є порушенням відповідачем вимог закону.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача не є доведеними, а його доводи спростовуються наступним.

Судом встановлено, що до органу ДВС на виконання був пред'явлений не оригінал виконавчого напису, вчинений 17.02.11 р., а у зв'язку з його втратою, а дублікат. Відповідно, на дублікаті не може бути вчинено жодних відміток державного виконавця з огляду на те, що дублікат до органу ДВС був поданий вперше, а тому, державний виконавець перевіривши в ЄДРВП зазначену стягувачем інформацію та додані до заяви копії документів завірені належним чином, в тому числі й постанову про повернення виконавчого напису від 31.07.14 р. пересвідчився в підтвердженні викладених стягувачем обставин.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. На виконання вказаної норма відповідач 06.04.15 р. відкрив виконавче провадження, про що виніс відповідну постанову, копія якої була направлена сторонам виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що інформація щодо попереднього знаходження виконавчого документу була перевірена відповідачем та було з'ясовано, що за даними ЄДРВП оригінал виконавчого напису вже знаходився на виконанні у Корабельному відділі ДВС. Таким чином, строк пред'явлення виконавчого напису до виконання не був пропущений.

Вказаною постановою відповідач встановив боржникові (позивачу по справі) семиденній строк для добровільного виконання рішення суду.

Після спливу вказаного терміну відповідачем була прийнята постанова про стягнення з позивача виконавчого збору.

З огляду на викладане, суд вважає, що відповідач діяв в межах повноважень наданих йому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження у 10-денний строк. Матеріали справи свідчать про те, що позивачем був пропустив зазначений строк на оскарження дій державного виконавця, який сплинув 16.04.15 р.

Обгрунтування позивачем своїх вимог щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.04.15 р. № 47134950 через її невідповідність вимогам Закону України "Про виконавче провадження" не є доведеним. Предметом позовних вимог є визнання неправомірними дій відповідача. Однак, визнання судом дій або бездіяльності суб'єкта владних такими, що не відповідають вимогам законодавства не є підставою для автоматичного визнання прийнятого ним рішення таким, що порушує права та інтереси заінтересованих осіб та вчинено в порушення вимог закону.

Додатково суд зазначає, що чинне законодавство не передбачає можливості перенесення будь-яких записів та відміток з оригіналу на дублікат виконавчого документа.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не порушив вимоги підпунктів 3.10, 3.11 наказу Міністерства юстиції України від 25.12.08 р. № 2275/5 "Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби" від 25.12.08 р. № 2275/5 та діяв у відповідності з вимогами статі 19 Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин, позов не може бути задоволений.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У позові фізичної особи ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа