Постанова № 56223489, 29.02.2016, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 лютого 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/52/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі: Кравцовій Т.О.,

за участю представників

позивача: Лямзіної Т.В. (дов. № 66 від 04.01.2016),

першого та другого відповідачів: Деріглазової М.О. (дов. № 08-08-62/СД від 16.01.2016),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції, Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправними дій та стягнення матеріального забезпечення у розмірі 1190827,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції із вимогою щодо визнання протиправними дій Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції стосовно відмови у виплаті допомоги з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам-співробітникам ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» у сумі 1190827 грн. та стягнення з Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції на користь ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» матеріального забезпечення у розмірі 1190827 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ «ЛЕО») є страхувальником за Законами України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ), від 23.09.1999 № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV) та з 06.11.2014 знаходиться на обліку в Артемівській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Артемівське МВД ЛОВ ФССзТВП) за реєстраційним номером НОМЕР_1. Артемівське МВД ЛОВ ФССзТВП відмовляється у здійсненні фінансування ТОВ «ЛЕО» до перереєстрації Товариства згідно наказу Міністерства юстиції України від 05.11.2014 № 1849/5 «Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції» (надалі - Наказ № 1849/5) на контрольованій українською владою території.

Разом з тим, позивач вважає таку вимогу безпідставною, оскільки наказом № 1849/5 та Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) не зобов'язано юридичних осіб, місцезнаходженням яких є територія проведення АТО, провести реєстраційні дії щодо зміни їх місцезнаходження й перереєстрації на території України.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав письмові заперечення проти позову (том ІІ а.с. 1-2), у яких зазначив, що згідно п. 1 ст. 34 Закону № 1105 підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви. Однак, відповідно до положень Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, ЛОВ Фонду на даний час не може здійснювати фінансування ТОВ «ЛЕО», оскільки цей страхувальник-роботодавець не переміщений на контрольовану Українською владою територію.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив таке.

ТОВ «ЛЕО», ідентифікаційний код юридичної особи 31443937, зареєстровано як юридичну особу, про що 05.08.2004 за номером НОМЕР_2 включено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «ЛЕО» є: 91021, Луганська область, м. Луганськ, квартал Гайового, буд. 35А (том І а.с. 248).

Страхувальник ТОВ «ЛЕО» з 06.11.2014 знаходиться на обліку в Артемівській МВД ЛОВ ФССзТВП за реєстраційним номером НОМЕР_1.

Супровідним листом від 17.07.2015 за № 01-34/2/1354 ТОВ «ЛЕО» направило до Артемівського МВД ЛОВ ФССзТВП звіт по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за формою Ф4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2015 року та звіт про путівки на санаторно-курортне лікування та до дитячих оздоровчих закладів за ІІ квартал 2015 року (том ІІ а.с. 5).

Вивченням звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2015 року встановлено, що ТОВ «ЛЕО» у звітності відобразило, що зобов'язання Фонду на початок року складають 632499,39 грн., перераховано Фондом з початку року часткову сплату за путівки - 4986,00 грн., витрати з початку року - 883839,31 грн. (у т.ч. по тимчасовій непрацездатності (за винятком допомоги по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) - 597497,85 грн., по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї - 32190,98 грн., по вагітності та пологах - 249750,48 грн., на поховання - 4400,00 грн.), всього зобов'язання Фонду на кінець звітного періоду - 1521324,70 грн (том ІІ а.с. 5).

Також, за період з 01.10.2014 по 01.07.2015 ТОВ «ЛЕО» направлено до Артемівського МВД ЛОВ ФССзТВП заяви-розрахунки на здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду на 163 арк. на загальну суму 1513193,74 грн. (том І а.с. 40-202).

Крім того, копіями звітів про нарахування та сплату єдиного соціального внеску (том І а.с. 8-39) та реєстром платіжних доручень (том І а.с. 7) підтверджено, що у спірному періоді ТОВ «ЛЕО» нараховувало та сплачувало внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

На виконання ухвали суду від 10.12.2015 у справі № 812/1329/15 ВД ЛОВ ФССзТВП проведено позапланову перевірку достовірності відомостей, поданих ТОВ «ЛЕО» для отримання коштів Фонду у сумі 1521324,70 грн. за період з 01.10.2014 по 01.07.2015, за результатами проведення якої складено акт № 07-08 від 21.12.2015 (том ІІ а.с. 203-213).

Зі змісту акта перевірки слідує, що при перевірці даних, зазначених у звіті форми Ф4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2015 року, та даних, зазначених у заявах-розрахунках на матеріальне забезпечення виявлено розбіжність в сумі 8130,96 грн.

Згідно висновків акта перевірки, проведеною перевіркою встановлено такі порушення:

- за результатами проведеної перевірки, сума матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності, яка зазначена у заявах-розрахунках ТОВ «ЛЕО» за період з 01.10.2014 по 01.07.2015 завищена на 14393,76 грн.;

- сума по листках непрацездатності, які надані застрахованим особам ТОВ «ЛЕО» з 01.12.2014 закладами охорони здоров'я, розташованих на території ОРЛО складає 325156,59 грн.

Зокрема, такі порушення встановлено:

- перевіркою призначення матеріального забезпечення з тимчасової втрати працездатності встановлено завищення загальної суми матеріального забезпечення на 1215,34 грн. (розділ 1 акта № 07-08 від 21.12.2015);

- перевіркою призначення матеріального забезпечення з тимчасової втрати працездатності на території ОРЛО встановлено, що загальна сума з 01.12.2014 по листках непрацездатності, які надані застрахованим особам ТОВ «ЛЕО» закладами охорони здоров'я, розташованими на території ОРЛО, складає 325156,59 грн., у тому числі завищення за цими листками непрацездатності на суму 8117,03 грн. грн. (розділ 2 акта № 07-08 від 21.12.2015);

- перевіркою правильності оформлення бланків листків непрацездатності встановлено, що сума призначення матеріального забезпечення по листкам непрацездатності, оформлених з порушенням склала 4125,77 грн. (розділ 3 акта № 07-08 від 21.12.2015).

Таким чином, зі змісту акта перевірки № 07-08 від 21.12.2015 слідує, що ЛОВ ФССзТВП із загальної суми 1521324,70 грн., зазначеної у звіті форми Ф4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2015 року, не підтверджує заявлене до фінансування матеріальне забезпечення через порушення, допущені при оформленні матеріального забезпечення, у загальному розмірі 330497,70 грн. В іншій частині - 1190827 грн., ЛОВ ФССзТВП заперечує фінансування ТОВ «ЛЕО» через відсутність заяв-розрахунків на суму 8130,96 грн., передчасного включення до заяв-розрахунків листка непрацездатності на ім'я ОСОБА_4 на суму 935,62 грн, а також не перереєстрацію місцезнаходження страхувальника - ТОВ «ЛЕО» з ОРЛО на контрольовану українською владою територію.

ТОВ «ЛЕО» складено заперечення до акта позапланової перевірки достовірності відомостей поданих страхувальникам для отримання коштів Фонду № 07-08 від 21.12.2015 (том І а.с. 214-217).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з того, що предметом розгляду у даній справі є правомірність відмови Артемівським МВД ЛОВ ФССзТВП у фінансуванні страхувальника ТОВ «ЛЕО» для надання матеріального забезпечення найманим працівникам за рахунок коштів Фонду за період з 01.10.2014 по 01.07.2015 у сумі 1190827 грн., з яких: у сумі 8130,96 грн. через неподання до відділення Фонду заяв-розрахунків; 935,62 грн. лист непрацездатності ОСОБА_4 АГО 336327 за період з 10.07.2015 по 23.07.2015, включений до заяв-розрахунків за І півріччя 2015 року та 1181760,40 грн. через не перереєстрацію місцезнаходження страхувальника - ТОВ «ЛЕО» з ОРЛО на контрольовану українською владою територію.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV).

Частиною першою статті 1 Закону № 1105-XIV визначено, що у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні, зокрема:

- загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (пункт 3);

- страховий випадок за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг (абзац 2 пункту 10);

- суб'єкти соціального страхування - застрахована особа, члени її сім'ї або інша особа у випадках, передбачених цим Законом, страхувальник та страховик (пункт 14).

Терміни «застрахована особа», «страхувальники» та «роботодавці» вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Так, частиною 1 статті 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) визначено, що у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3);

- страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

З огляду на вищевикладене, у розумінні Закону № 1105-XIV ТОВ «ЛЕО» є страхувальником, а його працівники - застрахованими особами.

Відповідно на ТОВ «ЛЕО», як страхувальника, Законом № 1105-XIV покладено виконання певних обов'язків, зокрема:

- надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 15 Закону № 1105-XIV);

- вести облік коштів соціального страхування і своєчасно надавати Фонду встановлену звітність щодо цих коштів (пункт 2 частини 2 статті 15 Закону № 1105-XIV);

- подавати в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників; річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік; використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами в порядку, встановленому правлінням Фонду (пункт 4 частини 2 статті 15 Закону № 1105-XIV);

- подавати звітність до Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду (пункт 8 частини 2 статті 15 Закону № 1105-XIV);

- повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків (пункт 9 частини 2 статті 15 Закону № 1105-XIV).

Достовірність зазначених у документах даних перевіряється Фондом. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду (частина 3 статті 15 Закону № 1105-XIV).

У свою чергу, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону № 1105-XIV Фонд зобов'язаний забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 34 Закону № 1105-XIV фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затверджено постановою Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 № 26 (далі - Порядок № 26).

Відповідно до п. 2 Порядку № 26 фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду (далі - робочі органи Фонду).

Підставою для фінансування страхувальників-роботодавців робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами (Додаток).

Для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 01.01.2011) (далі - місце обліку), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства (п. 5 Порядку № 26).

Заява-розрахунок готується у двох примірниках, один з яких разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника, а другий подається до робочого органу Фонду (п. 6 Порядку № 26).

Згідно п. 7 Порядку № 26 при опрацюванні заяви-розрахунку робочі органи Фонду перевіряють правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку (пункт 8 Порядку № 26).

З огляду на вищевикладене, з урахуванням того, що ТОВ «ЛЕО» за період з 01.10.2014 по 01.07.2015 заяви-розрахунки на суму 8130,96 грн. до Артемівського МВД ЛОД ФССзТВП не подавало (розбіжність між даними звіту Ф4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2015 року та заявами-розрахунками за період з 01.10.2014 по 01.07.2015), судом встановлено, що у відділення Фонду відсутні законні підстави для фінансування страхувальника ТОВ «ЛЕО» для надання матеріального забезпечення найманим працівникам в цій сумі.

Представники позивача у судовому засіданні факт неподання заяв-розрахунків у цій частині не заперечували.

Крім того, з пояснень головного бухгалтера ТОВ «ЛЕО», які є додатком № 1 до акта перевірки № 07-08 від 21.12.2015, слідує, що розбіжність між даними звіту Ф4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2015 року та заявами-розрахунками за період з 01.10.2014 по 01.07.2015 виникла через таке. У звіті Ф4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2015 року відображена сума лікарняного листка, виданого працівнику ТОВ «ЛЕО» ОСОБА_5 серія АГО № 302378 у зв'язку з вагітністю та пологами на суму 3144,96 грн. Оскільки ОСОБА_5 тривалий час не відшкодовувалась компенсація за вказаним лікарняним листком, вона звернулася до роботодавця про відкликання оригіналу зазначеного лікарняного листка. Оскільки заяви-розрахунки направлені вже після подання звітності до відділення Фонду, відповідно, до них не включено зазначений лист. Корегування показників здійснено у звіті Ф4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2015 року. Крім того, 10.04.2015 платіжним дорученням № 207 здійснено оплату частини вартості путівки у сумі 4986,00 грн., яку ТОВ «ЛЕО» відобразило у звіті Ф4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2015 року. Листом від 06.08.2015 за № 01-10-148 Артемівське МВД ЛОД ФССзТВП повідомило роботодавця, що сума отримана від незастрахованих осіб у розмірі 4986,00 грн. не може бути відображена у рядку 5 Звіту по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за 1 півріччя 2015 року ТОВ «ЛЕО» відповідно до п.п. 5.5 розділу 5 Формування завіту за Формою Ф4-ФСС з ТВП Постанови № 4 від 18.01.2011 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.03.2011 за № 392/19130. У зв'язку із викладеним у звіті Ф4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2015 року ТОВ «ЛЕО» зазначену суму вже не відображає (том ІІ а.с. 5)..

Таким чином, судом встановлено, що під час відмови у фінансуванні ТОВ «ЛЕО» у періоді з 01.10.2014 по 01.07.2015 на суму 8130,96 грн. Артемівський МВД ЛОД ФССзТВП діяв правомірно, відповідно, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Дослідженням листка непрацездатності АГО № 336327 на ім'я ОСОБА_4 встановлено, що його видано за період з 10 липня 2015 року по 23 липня 2015 року, та що він є продовженням листка непрацездатності АГМ № 213973 на суму 935,62 грн (том ІІ а.с. 55-58).

Заяви-розрахунки у кількості 163 штук, які є предметом розгляду у даній справі, подані позивачем до Фонду за період з 01.10.2014 по 01.07.2015, а також включені позивачем до звіту форми Ф-4-ФССзТВП за І півріччя 2015 року, а тому включення до вказаного звіту та заяв-розрахунків листка непрацездатності АГО № 336327 на ім'я ОСОБА_4 з періодом непрацездатності з 10 липня 2015 року по 23 липня 2015 року, тобто, періоду, який відноситься до ІІ півріччя 2015 року, є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.

Що стосується іншої частини позовних вимог, судом встановлено, що Артемівський МВД ЛОД ФССзТВП, отримавши від ТОВ «ЛЕО» заяви-розрахунки за період з 01.10.2014 по 01.07.2015 на суму 1181760,42 грн., мав їх опрацювати та, не встановивши порушень, визначених у п. 7 Порядку № 26, здійснити фінансування ТОВ «ЛЕО» протягом 10 днів з дня отримання цих заяв-розрахунків.

Судом встановлено, що Артемівським МВД ЛОД ФССзТВП під час опрацювання заяв-розрахунків за період з 01.10.2014 по 01.07.2015 на суму 1181760,42 грн. не встановлено порушень ТОВ «ЛЕО», визначених п. 7 Порядку № 26.

Відповідно, судом встановлено, що Артемівське МВД ЛОД ФССзТВП протягом 10 днів, починаючи з дня отримання цих заяв-розрахунків, мало здійснити фінансування «ТОВ «ЛЕО» для надання матеріального забезпечення найманим працівникам на суму 1182696,04 грн.

Посилання відповідачів на те, що ТОВ «ЛЕО» безпідставно відкрито спеціальні рахунки для зарахування страхових коштів у банку на кожен відокремлений підрозділ, який окремо не зареєстровано як страхувальник суд вважає необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 1105-XIV страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

При цьому, вказана норма, а також роз'яснення, надані Національним банком України в листі від 14.12.2010 р. № 25-111/2972-22535, не містять заборони щодо відкриття декількох рахунків для зарахування страхових коштів.

Положення Закону про те, що «страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках», на думку суду, необхідно розуміти як те, що страхувальник повинен відкрити окремий рахунок зі спеціальним цільовим призначенням, однак, зазначене не свідчить про те, що такий рахунок повинен бути лише одним.

Крім того, як вбачається з наданої позивачем інформації окремі поточні рахунки для зарахування страхових коштів відкриті ТОВ «ЛЕО» у АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві у січні-березні 2014 року, про що повідомлено першого відповідача. (том І а.с. 247)

Згідно виписок АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві з окремих рахунків ТОВ «ЛЕО» для зарахування страхових коштів Ленінською МРВД ЛОВ ФСС з ТВП здійснювалось перерахування страхових коштів на вказані рахунки відокремлених підрозділів ТОВ «ЛЕО» у квітні 2014 року (том ІІ а.с. 28-54), а Новоайдарською МВД ЛОВ ФСС з ТВП - у липні - жовтні 2014 року (том ІІ а.с. 6-27)

Тобто, відповідні міжрайонні виконавчі дирекції Фонду у 2014 році здійснювали перерахування страхових коштів на рахунки, зазначені у заявах-розрахунках позивача, та не висловлювали заперечень щодо наявності у ТОВ «ЛЕО» декількох поточних рахунків зі спеціальним режимом для зарахування страхових коштів.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що вказані рахунки відкрито позивачем у АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві, тобто, у банківській установі, розташованій на підконтрольній українській владі території.

Посилання відповідачів на положення п. 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, яким затверджено перелік населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, як на підставу повернення позивачу заяв-розрахунків, суд вважає безпідставними, оскільки зазначеними нормативно-правовими актами жодним чином не змінюється порядок фінансування робочими органами Фонду страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам.

Що стосується посилань представників відповідачів на положення Закону України від 02.09.2014 № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VІІ) та наказу Міністерства юстиції України від 05.11.2014 № 1849/5 «Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням\місцем проживання яких є проведення антитерористичної операції» (далі - Наказ № 1849/5), суд зазначає таке.

Системним аналізом положень Закону № 1669-VІІ та Наказу № 1849/5 не встановлено обов'язкових до виконання приписів щодо перереєстрації місцезнаходження юридичних осіб-суб'єктів господарювання з території проведення антитерористичної операції на територію підконтрольну українській владі.

Також, положення Закону № 1669-VІІ та Наказу № 1849/5 не змінюють порядок фінансування робочими органами Фонду страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (параграф 23) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

З огляду на те, що діючим законодавством передбачено фінансування робочими органами Фонду страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам в незалежності від місця реєстрації в межах території України місцезнаходження страхувальника-роботодавця, суд вважає, що відділення Фонду безпідставно відмовляє ТОВ «ЛЕО» у здійсненні фінансування за період з 01.10.2014 по 01.07.2015 на суму 1181760,42 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

На час звернення позивача до суду з даним позовом п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (тут і надалі у редакції чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом) визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотки від розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивачем при зверненні до адміністративного суду із майновими вимогами на загальну суму 1521324,70 грн. платіжним дорученням № 16739 від 27 серпня 2015 року сплачено судовий збір у розмірі 560,28 грн., у тому числі 10 % розміру максимальної ставки за подання адміністративного позову майнового характеру - 487,20 грн.

Загальна сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання даного позову майнового характеру становить 4872,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (у редакції чинній на час розгляду даної адміністративної справи) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позовні вимоги майнового характеру є частково обґрунтованими на суму 1181760,42 грн., що складає 77,7 % від загального розміру майнових вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 378,55 грн. Решту судового збору за задоволену частину позовних вимог у сумі 3406,99 грн необхідно стягнути з Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в дохід Державного бюджету.

Через відмову у задоволенні позовних вимог на суму 9066,58 грн., що становить 0,6 % від загального розміру майнових вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ «ЛЕО» на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 29,23 грн.

Керуючись ст.ст. 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції стосовно відмови у виплаті допомоги з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам-співробітникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» за період з 01.10.2014 по 01.07.2015 на суму 1181760,42 грн.

Стягнути з Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Радянський, будинок 17, ідентифікаційний код 21785643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (місцезнаходження: 91021, місто Луганськ, квартал Гайового, будинок 35 «а», ідентифікаційний код 31443937) матеріальне забезпечення застрахованих осіб-співробітників Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» за період з 01.10.2014 по 01.07.2015 на суму 1181760,42 грн (один мільйон сто вісімдесят одна тисяча сімсот шістдесят грн сорок дві коп).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Радянський, будинок 17, ідентифікаційний код 21785643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (місцезнаходження: 91021, місто Луганськ, квартал Гайового, будинок 35 «а», ідентифікаційний код 31443937) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 378,55 грн. (триста сімдесят вісім гривень п'ятдесят п'ять копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Радянський, будинок 17, ідентифікаційний код 21785643) в дохід Державного бюджету України за банківськими реквізитами: отримувач коштів УК у м. Сєвєродонецьку /Луганський окр.адмін.суд 22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944909, банк отримувача (МФО) 804013, рахунок отримувача 31217206784080, код класифікації доходів бюджету 22030101, судовий збір у розмірі 3406,99 грн (три тисячі чотириста шість грн 99 коп).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (місцезнаходження: 91021, місто Луганськ, квартал Гайового, будинок 35 «а», ідентифікаційний код 31443937) в дохід Державного бюджету України за банківськими реквізитами: отримувач коштів УК у м. Сєвєродонецьку /Луганський окр.адмін.суд 22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944909, банк отримувача (МФО) 804013, рахунок отримувача 31217206784080, код класифікації доходів бюджету 22030101, судовий збір у розмірі 29,23 грн. (двадцять дев'ять грн двадцять три коп).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 03 березня 2016 року.

Суддя Т.В. Смішлива