Постанова № 56223448, 02.03.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року об 11 год. 20 хв.

Справа № 808/284/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

представників сторін:

позивача – не з’явився,

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні суду адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані»

про застосування адміністративного арешту,

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд застосувати арешт коштів на рахунках відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним у відповідності до вимог чинного законодавства було призначено позапланову виїзну перевірку відповідача. Під час проведення перевірки зобов’язано відповідача надати первинні документи податкової звітності, проте, такі вимоги контролюючого органу не виконано, витребувані документи не надано. У зв’язку з ненаданням відповідачем витребуваних документів позивачем прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Враховуючи невиконання законних вимог контролюючого органу про надання до перевірки первинної документації, позивач просить застосувати наслідки, передбачені ст.94 Податкового кодексу України та накласти адміністративний арешт на кошти на рахунках відповідача. Просить задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання представник позивача не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з’явився, подав до суду письмові заперечення, в яких проти позову заперечив та зазначив, що ненадання документів під час проведення перевірки не може бути підставою для застосування арешту майна відповідача відповідно до приписів ст.94 Податкового кодексу України. Вказав, що співробітники контролюючого органу були допущені ним до проведення перевірки, жодних перешкод при проведенні перевірки відповідачем не здійснювалось, а надати витребувані документи не має змоги надати з об’єктивних підстав. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи неприбуття в судове засідання належним чином повідомлених сторін, наявність клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2,4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що співробітниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова на адресу відповідача направлено запит №10089/10/13-06-22-08 від 28.07.2015 про надання інформації та її документального підтвердження.

15 грудня 2015 року в.о. начальника ДПІ у Личаківському районі м. Львова на підставі п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України видано наказ №727 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фішкомпані».

Також, 15 грудня 2015 року начальником ДПІ у Личаківському районі м. Львова видано направлення на перевірку №900.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказ на проведення перевірки та направлення на перевірку були вручені уповноваженій особі ТОВ «Фішкомпані» 15.12.2015, про що свідчить його особистий підпис.

17 грудня 2015 року співробітниками позивача вручено відповідачу запит №1636/10/13-06-22-08 про надання документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, в якому у строк до 06.10.2014 відповідача зобов’язано надати первинні документи (зворотній бік а.с.15).

25 грудня 2015 та 28 грудня 2015 головним державним ревізором – інспектором складено акти про відмову посадової особи ТзОВ «Фішкомпані» (код ЄДРПОУ 39290561) у наданні посадовій особі ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, яка проводить перевірку, документів, що підтверджують показники податкової звітності, та інших документів, необхідних для проведення позапланової перевірки №266/22-04/39290561 та №271/22-04/39290561 відповідно.

12 січня 2016 року в.о. начальника ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний арешт майна платника податків ТзОВ «Фішкомпані».

Вважаючи, що неподання до перевірки документів свідчить про відмову відповідача від проведення такої перевірки, посилаючись на норми пп.20.1.9 п.20.1 ст.20 та пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, контролюючий орган звернувся з даним позовом до суду та просить застосувати арешт коштів на рахунках позивача.

Надаючи оцінку даним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (тут і в подальшому в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 81.1 ст.81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

У відповідності до статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи, допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що підставою для вимог про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків податковий орган зазначає п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України. Також позивач посилається на пп.201.9 п.201 ст.20 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Враховуючи приписи п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України, така відмова має бути зафіксована актом, який засвідчує факт відмови.

Згідно з пп.20.1.9 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів, які б свідчили про те, що позивач не допустив співробітників контролюючого органу до проведення перевірки, або будь-яким іншим чином перешкоджає в її проведенні.

Навпаки, з запиту про надання документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів від 16.12.2015 №1636/10/13-06-22-08 встановлено, що контролюючим органом проводиться позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Фішкомпані», тобто співробітники відповідача до проведення позапланової перевірки допущені.

Також суд зазначає, що за змістом даного запиту контролюючим органом не вимагалось проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, у зв’язку з чим посилання на пп.20.1.9 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України є необґрунтованим.

Суд звертає увагу позивача на те, що право контролюючого органу на отримання від платника податків первинних документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків, передбачено нормами пп.20.1.6 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючий орган має право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Правові наслідки ненадання на вимогу контролюючого органу первинних документів встановлені пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Таким чином, суд зазначає, що ненадання платником податку на вимогу контролюючого органу витребуваних документів не може бути підставою для застосування арешту коштів на рахунках платника податків. Така обставина, як відсутність первинних документів, повинна бути відображена контролюючим органом в акті за результатами проведеної перевірки, що тягне в подальшому застосування до платника податків юридичної відповідальності за відсутність таких документів.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що факт оскарження рішення позивача про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Фішкомпані» в судовому порядку не може мати вплив на висновки суду, оскільки позовні вимоги про підтвердження застосованого за рішенням керівника контролюючого органу адміністративного арешту майна платника податків в межах розгляду даної справи не заявлені.

Враховуючи те, що позивачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів наявності обставин, передбачених п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, які зумовлюють необхідність прийняття рішення про арешт коштів на рахунках платника податків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування арешту майна ТОВ «Фішкомпані» та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 71, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко