Постанова № 56223370, 23.02.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року м.Житомир справа № 806/4910/15

категорія 10.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення від 24.09.2015 № 0031681706,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому, враховуючи ухвалу суду від 21 грудня 2015 року в даній справі, просив визнати протиправною бездіяльність Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо незабезпечення неухильного виконання завдань, принципів, функцій і обов'язків державної політики, та недотримання контролю і організації своєчасної сплатити єдиного внеску, які призвели до порушення прав позивача; визнати протиправним і скасувати рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 24.09.2015 № 0031681706. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ПАТ "Електровимірювач" указувало на те, що Товариству були створені неправомірні перешкоди у реалізації виконання обов'язкових і своєчасних платежів до бюджету, а затримка з їх оплатити спричинена обставинами, які не залежали від позивача. Так як Державною виконавчої службою незаконно арештовані банківські рахунки і грошові кошти Товариства, призначені для сплати заробітної плати, оплати податків, єдиного внеску і інших обов'язкових платежів до Державного бюджету, що призвело до виникнення грошової заборгованості у вигляді штрафів, пені, недоїмки, порушення порядку черговості щодо списання Державною виконавчою службою грошових коштів на користь комерційної структури, усупереч законодавству і пріоритетності платежів на погашення ЄСВ. На думку позивача, Житомирською ОДПІ під час прийняття оскаржуваних рішень не було забезпечено контролю і організації своєчасної сплати платежів, а також взаємодії із виконавчою службою, що спричинили до порушення прав і інтересів позивача, вчинення неправомірної бездіяльності і винесення незаконного рішення.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги, мотивуючи доводами наведеними у позові.

Представник відповідача - Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав зазначених у письмовому запереченні на позов.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області, в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. У матеріалах справи наявні письмові заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи за відсутності представника Управління.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Публічне акціонерне товариство "Електровимірювач" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків і зборів.

24 вересня 2015 року в.о. начальника Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", прийнято рішення № 0031681706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Цим рішенням до Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" застосовано штраф у розмірі 21431,54 грн за період з 23.12.2014 до 24.03.2015 та у розмірі 224730,22 грн за період з 21.01.2015 до 13.07.2015, а також нараховано пеню в сумі 77192,13 грн.

Стверджуючи про протиправність оспорюваного рішення позивач фактично посилається лише на те, що несвоєчасна сплата єдиного внеску виникла не з вини підприємства, а спричинена незаконним арештом їх спеціальних рахунків органами ДВС і бездіяльністю Житомирської ОДПІ під час взаємодії з вказаними органами щодо контролю списання коштів з рахунків позивача в першу чергу на погашення боргу зі сплати єдиного внеску.

Частиною 1 статті 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до приписів статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 2464-VI), позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та страхувальником.

Платник єдиного внеску, згідно зі п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно зі абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною 5 статті 7 наведеного Закону передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

За змістом абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI, позивач зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 вказаної статті Закону № 2464-VI, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску є завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 1 ст. 12 Закону № 2464-VI).

Функція адміністрування єдиного соціального внеску передана від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України, правонаступником якого є Державна фіскальна служба України, з 01 жовтня 2013 року, відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи".

Із карток особового рахунку платника єдиного внеску - ПАТ "Електровимірювач" з 01.01.2011 до 30.09.2013, сформованих Управлінням Пенсійного фонду України в м.Житомирі, видно, що станом на 30.09.2013 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску становила в загальному розмірі 575683,41 грн (недоїмка, штрафні санкції та пеня).

Судом установлено, що у подальшому за спірний період нараховано єдиного внеску в сумі 1337966,61 грн на підставі звітів позивача за листопад 2014 року - травень 2015 року, а також штрафних санкцій та пені в розмірі 271729,85 грн, внаслідок прийняття рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24.12.2014 та від 23.03.2014.

Також з'ясовано, що в спірний період на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області перебувало виконавче провадження про стягнення заборгованості з ПАТ "Електровимірювач" на користь юридичних осіб та держави, зокрема щодо стягнення заборгованості зі сплати недоїмки, фінансової санкції та пені по єдиному внеску.

Долучені до матеріалів справи платіжні документи свідчать про часткову сплату Товариством нарахованих сум у добровільному порядку.

У свою чергу, листи Житомирської ОДПІ та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області підтверджують, що через Державну виконавчу службу в рахунок погашення заборгованості зі сплати ЄСВ за період з 01.10.2013 по 31.07.2015 надійшло 136177,42 грн.

Згідно зі частиною 12 статті 9 Закону № 2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

У частині 6 статті 25 Закону № 2464-VI закріплено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Дані інтеграційної картки особового рахунку платника - ПАТ "Електровимірювач" по платежу єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності, свідчать, що суми, сплачені позивачем і перераховані органами ДВС, були спрямовані на погашення нарахувань в порядку календарної черговості виникнення недоїмки, фінансових санкцій та пені. Зокрема зарахування коштів на погашення недоїмки за листопад 2014 року розпочато лише в лютому 2015 року. При цьому повна сплата заборгованості з єдиного внеску (недоїмки, штрафу, пені) за спірний період відбулася 13.07.2015. Роздруківки картки особового рахунку наявні у матеріалах справи.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що Публічне акціонерне товариство "Електровимірювач" у спірний період неналежно виконувало свої обов'язки щодо сплати єдиного соціального внеску, в зв'язку з чим позивач постійно мав заборгованість по сплаті єдиного внеску.

Разом з цим, суд критично оцінює твердження позивача про те, що саме бездіяльність Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, яка виразилася у відсутності взаємодії із виконавчою службою, в частині контролю дотримання порядку черговості списання державною виконавчою службою грошових коштів, і організації своєчасної сплати платежів призвели до порушення прав і інтересів позивача, зважаючи на таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень частини 2 статті 12 Закону № 2464-VI, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску; взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Заходи впливу та стягнення, а також коло осіб до яких вони застосовуються визначено ст. 25 Закону № 2464-VI.

За змістом цієї статті до платника єдиного внеску контролюючим органом можуть бути застосовані такі заходи випливу та стягнення: прийняття рішення про застосування штрафної санкції та нарахування пені, у випадках та розмірах, передбачених ч.ч.10, 11 ст. 25 цього Закону; формування та направлення вимоги про сплату недоїмки; направлення таких рішень і вимог на виконання.

У відповідності до частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом (ч. 5 ст. 25 наведеного Закону).

При цьому ані положення Закону № 2464-VI, ані Податкового кодексу України в частині адміністрування єдиного соціального внеску, ані Закону України "Про виконавче провадження", який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не наділяють відповідача повноваженнями щодо здійснення контролю за органами Державної виконавчої служби під час вчинення дій з примусового виконання вимог про сплату боргу, в тому числі з метою перевірки правильності зарахування коштів, списаних з арештованих рахунків боржника, та в першу чергу на погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Беззаперечно з'ясовано, що вимоги Житомирської ОДПІ про сплату боргу, у зв'язку з їх невиконанням позивачем у добровільний строк, передавалися до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області для примусового виконання.

У подальшому їх виконання здійснювалося в межах зведеного виконавчого провадження, стягувачами в якому, окрім податкового органу, виступали інші юридичні особи. На виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження" та з метою забезпечення виконання виконавчих документів, державним виконавцем були винесені постанови про арешт коштів боржника.

Разом з цим, суд зазначає, що сторонам виконавчого провадження, зокрема боржнику, надано законодавством України право на оскарження рішень, дії або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби до суду.

Втім матеріали справи доказів оскарження ПАТ "Електровимірювач" дій органів державної виконавчої служби в частині недотримання, на їх думку, порядку черговості та пріоритетності платежів на погашення ЄСВ не містять.

Та обставина, що судовими рішеннями в справах № 806/5539/14 та № 15/5007/103/11 знято арешт з двох рахунків позивача не є безумовним доказом можливості виконання Товариством своїх зобов'язань зі сплати єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі.

Також суд відмічає, що взаємодія Житомирської ОДПІ із органами Державної виконавчої служби щодо виконання вимог про сплату недоїмки здійснювалась шляхом направлення запитів і відповідей стосовно розмірів погашеної та наявної заборгованості. Результати отриманої, зокрема від органів державної виконавчої служби, інформації про розмір примусово стягнутих коштів боржника в рахунок погашення заборгованості з ЄСВ неодноразово відображалися Житомирською ОДПІ у листах-відповідях на запити ПАТ "Електровимірювач". Копії запитів та відповідей приєднані позивачем до позову та формують матеріали справи.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що дії відповідача як органу, що здійснює адміністрування єдиного внеску, вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством та не призвели до порушення прав платника.

Натомість матеріали справи свідчать про недотримання ПАТ "Електровимірювач" вимог статей 6 та 9 Закону № 2464-VI в частині сплати єдиного внеску за спірний період.

Частиною 11 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч. 3 ст. 25 Закону № 2464-VI).

У відповідності до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штрафні санкцій шляхом накладення штрафу у розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (за порушення, вчинені до 31.12.2014); 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (за порушення, що виникли з 01.01.2015).

Підпунктом 2 пункту 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року N 449 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за N 508/26953 (далі - Інструкція), передбачено, що розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Згідно зі положеннями частин 10 та 13 статті 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

У пункті 5 розд. VII Інструкції визначено документи, які є підставою для нарахування пені:

документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду;

документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від'ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; свідоцтво про смерть фізичної особи.

В силу приписів ч. 16 ст. 25 Закону № 2464-VI та п. 13 розд. VII Інструкції, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

При цьому положення Закону № 2464-VI переліку обставин, за яких платник звільняється від сплати штрафу та пені за порушення строку сплати єдиного внеску, не містить.

Отже, рішення від 24.09.2015 № 0031681706 прийнято Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області на підставі Закону та у межах повноважень.

Згідно зі ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення. У той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог.

З урахуванням викладеного, суд дійшов переконання про необґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 01 березня 2016 р.