Ухвала суду № 56223014, 03.03.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/902/16

УХВАЛА

03 березня 2016 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, інспекції державного архітектурно будівельного контролю в Одеській області про визнання незаконними та протиправними дій та зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позовом ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, інспекції державного архітектурно будівельного контролю в Одеській області в якому позивач просить:

-визнати протиправними дії інспектора ІДАБК та Постанову № 158 від 27.03.2014 року винесеною Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про накладення на мене. ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 96 ч.8 КУпАП в розмірі 10 200, 00 грн. визнати незаконною та скасувати;

-державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 09.02.2015 року Визнати протиправними дії державного виконавця Нікольського О. В. та Постанову серії ВП № 43268285 від 19.05.2014 року державного виконавця Другого Приморського відділу виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 про накладення стягнення виконавчого збору у розмірі 2 040, 00 грн. визнати незаконною та скасувати;

-визнати протиправними дії державного виконавця Велькова О. В. та Постанову серії ВП № 43268285 від 01.09.2014 року державного виконавця Другого Приморського відділу виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_3 про накладення стягнення витрат за проведення виконавчих дій у розмірі 50. 00 грн.. визнати незаконною та скасувати.

-виконавче провадження - за постановою від 27.03,2014 року по адміністративній справі - закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Адміністративний процес ініціюється через подання адміністративного позову. Адміністративний позов, згідно з пунктом 6 коментованої статті, є зверненням до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно правових відносинах. Тільки адміністративний позов, поданий відповідно до правил адміністративного судочинства, може бути підставою для відкриття провадження у адміністративній справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 106 КАС України у адміністративному позові зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу звязку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, поштова адреса, а також номер засобу звязку, адреса електронної пошти, якщо такі є; зміст позовних вимог згідно з ч. 3 ст. 105 КАС України і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду тощо; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

У відповідності до ч. 3 ст.106 КАС України до позовної заяви також додається документ про сплату судового збору.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду: адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір 0,4 відсотка розміру мінімальної заробітної плати.

Приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідні процесуальні дії за які передбачено сплату судового збору, суди здійснюють тільки після предявлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтвердженнями зарахування суми судового збору на казначейський рахунок згідно виписки з казначейського рахунку.

Крім того, суддя звертаю увагу, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Європейський суд з прав людини у справах «Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства»(Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, "Ейрі проти Ірландії" (Airey v. Ireland) від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що поданий адміністративний позов не відповідає приписам КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Позивачу необхідно у встановленому КАС України порядку надати до адміністративного позову квитанцію про сплату судового збору з урахуванням приписів Закону України «Про судовий збір».

Згідно ст.108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

При таких обставинах адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 106, 108 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, інспекції державного архітектурно будівельного контролю в Одеській області про визнання незаконними та протиправними дій та зобовязання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 17 березня 2016 року.

У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов буде вважатись неподаним і буде повернутий позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали, апеляційної скарги.

Суддя Потоцька Н.В.