Постанова № 56222958, 25.02.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 р. Справа №805/4230/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» м.Краматорськ

про надання дозволу на погашення суми боргу у розмірі 13749098,32 гривень за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» про надання дозволу на погашення суми боргу у розмірі 13749098,32 гривень за рахунок майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» обліковується заборгованість перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб на суму 13749098,32 грн., що виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань. Відповідачем було сформована та вручена податкова вимога від 06.05.2014 року №522-25. Майно платника податку перебуває у податковій заставі, тому просить суд надати дозвіл на погашення суми боргу у розмірі 13749098,32 гривень за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача надав через канцелярію суду заперечення до позовної заяви та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

З урахуванням вимог статей 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» зареєстроване у якості юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 37133410, перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, станом 28 серпня 2015 року по особових рахунках відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» обліковується заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в сумі 13749098,32 грн.

Податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Тобто, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником в строки, визнається сумою податкового боргу платника податків, відповідно до підпункту14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу була вручена податкова вимога від 06.05.2014 №523-25.

Згідно з пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Абзацом 4 пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

08 травня 2014 року першим заступником начальника ДПІ у м. Краматорську прийнято рішення №83/05-15-25-012 про опис майна, що перебуває у власності відповідача у податкову заставу.

На підставі вказаного рішення податковим керуючим було складено акти від 14 травня 2014 року №95/05-15-25-012, від 16 червня 2014 року №145/05-15-25-012, від 31 липня 2014 року №215/05-15-25-012, від 14 листопада 2014 року №304/05-15-25-012, від 27 липня 2015 року №188/05-15-25-012.

Згідно витягів про реєстрацію з державного реєстру обтяжень рухомого майна, майно відповідача згідно актів опису перебуває у податковій заставі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з метою стягнення суми податкового боргу з орендної плати неоднарозово звертався до суду з позовними заявами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» заборгованості по орендній платі.

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року по справі №808/9356/14 за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» про стягнення заборгованості по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 7369002,69 грн. у задоволені позову відмовлено в повному обсязі. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року постанову залишено без змін.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року по справі №808/6558/14 за позовом Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» про стягнення коштів за податковим боргом, у задоволені позову відмолено. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року постанову залишено без змін.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі №805/3332/15-а за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамоторський феросплавний завод» про стягнення з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника, податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 6857565,12 грн. у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Порядок погашення податкового боргу визначений главою 9 Податкового кодексу України. Статтею 95 Податкового кодексу України визначений перелік заходів направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.

З урахуванням приписів пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, податковий орган набуває права здійснювати заходи щодо погашення податкового боргу шляхом продажу майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі за умови, недостатності коштів, що перебувають у його власності. Проте, як зазначалось раніше, судами при прийняті рішення по справам щодо стягнення суми боргу з відповідача у задоволені позовних вимог було відмовлено.

Крім того, відповідач звертався до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинним рішення від 05.02.2015 року №33/05-15-25-12 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу платника податків та постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі №805/767/15-а - позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року постанова залишена без змін.

Таким чином, суд зауважує, що оскільки у погашенні податкового боргу шляхом стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» позивачу постановами суду було відмовлено, вимога щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків є передчасною.

В свою чергу суд зазначає, що Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII, визначено терміни, а саме: період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про не відкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Кабінетом Міністрів Україні було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення розпорядженням №1053-р від 30.10.2014 року.

Згідно в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що ТОВ «Краматорський феросплавний завод» зареєстровано в місті Краматорську, яке відповідно до п. 16, ст. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р, входить до зазначеного переліку.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р, м. Краматорськ входило до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079-р. зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Зазначене розпорядження опубліковано 08 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України Урядовий портал.

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30 жовтня 2014 року №1053.

Вищевказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час.

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р та №1053-р від 30.10.2014 року, до зазначених населених пунктів належить місто Краматорськ.

Відповідно до ст. 6 Закону України №1669 передбачено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 вищезазначеного закону передбачено скасування на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Статтею 10 Закону № 1669-VII врегульовано порядок підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, а саме: протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідачем суду надано сертифікат (висновок) Торгово - промислової палати України про настання обставин непереборної сили №1950/05-4 від 22.07.2014 року, відповідно до якого засвідчено настання непереборної сили з 14 квітня 2014 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський феросплавний завод" при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово промислової - палати України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Таким чином, відповідальність у вигляді штрафних та фінансових санкцій, передбачених Податковим кодексом за невиконання обов'язків зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції не застосовуються.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» про надання дозволу на погашення суми боргу у розмірі 13749098,32 гривень за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі - відмовити.

Повний текст постанови складено та підписано 01 березня 2016 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.