Постанова № 56222864, 29.02.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

29 лютого 2016 року Справа № 814/4157/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доРеєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області, просп. Жовтневий, 314,Миколаїв,54050

провизнання протиправним рішення від 29.10.2015р. № 25684481, зобов"язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним рішення Реєстраційної служби Жовтневого районні управління юстиції Миколаївської області № 25684481 від 29.10.2015 р. про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 та скасувати його.

- зобов'язати Реєстраційну службу Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про державну реєстрацію права власності на майно, а саме: на садовий будинок, що розташований АДРЕСА_2, з урахуванням п. 49 Порядку КМУ № 868 від 17.10.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки прийнято відповідачем без дотримання норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідач заперечень до суду не надав.

Позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду попереджений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

28 вересня 2015 р. ОСОБА_2 звернулася до Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області із заявою про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 СТ «Сонячна поляна». До заяви позивачем були додані усі документи, які визначені п. 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. №868 (далі-Порядок).

Реєстраційною службою Жовтневого районного управління юстиції 12 жовтня 2015 року прийнято Рішення № 25221149 про зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 СТ «Сонячна поляна». За вищезазначеним рішенням, відповідач зазначив, що позивачем не подані всі необхідні для здійснення державної реєстрації документи, а саме відсутня довідка СТ «Сонячна поляна» про членство в кооперативі та внесення членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

29 вересня 2015 року представником ОСОБА_1, надіслано до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області звернення, в якому представник просив роз'яснити можливість здійснення державної реєстрації права власності на садовий будинок у встановленому законом порядку без надання довідки садівничого товариства (СТ «Сонячна поляна») про членство ОСОБА_1 у товаристві та сплату пайових внесків з урахуванням обставин викладених у даному зверненні.

Так, зі звернення та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримала спадщину за заповітом від ОСОБА_3 земельну ділянку, на якій розташований садовий будинок, про що свідчить про право на спадщину за заповітом від 14.04.2015 р. та витяг № 36266112 від 14.04.2015 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Правовстановлюючі документи на садовий будинок, що розташований на переданій у спадщину ОСОБА_1 земельній ділянці, за життя спадкодавець ОСОБА_3 не оформив, у зв'язку з цим визнати право власності в порядку спадкування на садовий будинок було неможливо. Отже, ОСОБА_2 оформила право власності на садовий будинок як новозбудований об'єкт нерухомого майна, про що свідчить Рішення № 43 Виконкому Воскресенської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області від 24.09.2015 р. про визнання права власності на садовий будинок та технічний паспорт на садовий будинок, виготовлений на ОСОБА_2 04.06.2015 р.

23 жовтня 2015 року Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області надало відповідь на звернення за вих. № М-605/4/08.1-08, згідно якої зазначило, що враховуючи звернення представника позивача, якщо позивач не є членом СТ «Сонячна поляна», державна реєстрація речових прав на об'єкт нерухомого майна може проводитись з урахуванням п. 49 Порядку (арк . с. 9-10).

Представник позивача 29.10.2015 року звернулась до реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області з вимогою здійснення реєстрації з урахуванням п. 49 Порядку та посилаючись на лист Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

29 жовтня 2015 року Реєстраційною службою Жовтневого районні управління юстиції Миколаївської області прийнято рішення №25684481 про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (арк .с .14).

З вищезазначеним рішенням позивач не погоджується та вважає його протиправним.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Частиною 1 статті 78 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на землю - це право володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.

Відповідно до частини 3 статті 79 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Частиною 5 статті 373 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Таким чином, згідно вищезазначених норм Закону, право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за адресою: смт. Воскресенське, вул. Тениста, 152 Жовтневого району Миколаївської області, кадастровий номер НОМЕР_1 розповсюджується в тому числі і на садибний будинок, що членство на ній знаходиться, і надає їй право набути право власності на садовий будинок.

Згідно із частиною 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.072004 р. № 1952-1V (далі - Закон) державна реєстрація -речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; нерухоме майно земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без знецінення та зміни призначення.

Частиною 4 ст. 3 Закону встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент ті на так виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких грав та їх обтяжень.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно;

За приписами частини третьої ст. 16 Закону, разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для довідки реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 19 Закону, для здійснення державної реєстрації прав власності, з подальшою видачею відповідного свідоцтва про право власності, на об'єкти індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, проведення технічної інвентаризації не потребується. Документом, що замінює технічний паспорт у разі його відсутності, є виписка з господарської книги, яка надається виконавчим органом сільської ради (у разі, якщо такий орган не створений, сільським головою або відповідною архівною установою.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти нерухомості документами, що посвідчують речові права на земельні ділянки під такими об'єктами можуть також вважатися рішення відповідної сільської ради про передачу (надання земель користування або власність.

Державна реєстрація прав власності, з подальшою видачею відповідного свідоцтва про право власності, на об'єкти (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на території сільських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше здійснювалася державна реєстрація прав власності, для осіб, за якими закріплені особові рахунки в погосподарських книгах відповідних сільських рад, здійснюється та виписки із зазначених книг, наданої виконавчим органом сільської ради (у раз орган не створений сільським головою) або відповідною архівною установою, а також інших документів, визначених у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 13 ст. 15 Закону передбачено, що порядок державної реєстрації на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації встановлює Кабінет Міністрів України.

Так, при розгляді заяви позивача про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 СТ «Сонячна поляна» відповідач керувався п. 50 Порядку .

Відповідно до п. 50 Порядку, у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу заінтересованою особою є інвестор (особа, що придбала майнові права), член відповідного кооперативу.

Однак, з огляду на те, що ОСОБА_2 не є членом СТ «Сонячна поляна», а будівництво належного ОСОБА_1 будинку здійснювалось раніше створення СТ «Сонячна поляна», тобто дане будівництво не могло бути здійснене в результаті діяльності садівничого товариства та з залученням його коштів, державна реєстрація речових прав нерухомого майна повинна була проводитись з урахуванням п. 49 Порядку.

Відповідно до п. 49 Порядку, Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 р., є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на такий об'єкт нерухомого майна, заявник не подає.

З огляду на вищезазначені норми та додані позивачем до заяви документи для реєстрації, суд дійшов висновку, що відповідач не правомірно посилався на п. 50 Порядку та виніс протиправне рішення про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Жовтневого районні управління юстиції Миколаївської області № 25684481 від 29.10.2015 р. про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2.

3. Зобов'язати Реєстраційну службу Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про державну реєстрацію права власності на майно, а саме: на садовий будинок, що розташований АДРЕСА_2, з урахуванням п. 49 Порядку КМУ № 868 від 17.10.2013 року.

4. Присудити на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич