Ухвала суду № 56222800, 01.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/1910/15-а

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2010 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ) "Нива" звернулося до суду з адміністративним позовом до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області (далі - МДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.09.2009р. № 0001342310/0.

28 липня 2015 року судом допущено процесуальне правонаступництво первинного відповідача правонаступником, а саме - Скадовську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представником СТОВ "Нива" подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 жовтня 2010 року контролюючим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку СТОВ "Нива" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2008 р. по 31.08.2008 р.

За результатами даної перевірки складено акт №14/230/05396801 від 20.09.2010 р., яким встановлено порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме виявлено заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 65000,00 грн. за серпень 2008 року.

На підставі вищенаведеного акта перевірки Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2009р. № 0001342310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 65000 грн., та стало підставою звернення до суду.

Також, як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, СТОВ "Нива" включено до податкового кредиту серпня 2008 року податкову накладну за № 316 від 27.08.2008р. від постачальника ПП ЛТД "Сильвер - Стар", придбано 92,8 т нітроамофосу на загальну суму 390000,00 грн., в тому числі ПДВ 65000,00 грн. для використання в господарській діяльності. На цю суму і встановлено завищення податкового кредиту в сумі 65000,00 грн.

Судом також встановлено, що 21 серпня 2008 року СТОВ "Нива" уклало з ПП ЛТД "Сільвер-Стар" договір купівлі - продажу б/н мінеральних добрив (нітро - амофос), загальна сума поставок складала 390000,00 грн., в тому числі ПДВ 65000,00 грн. Договір від ПП ЛТД "Сільвер-Стар" підписано ОСОБА_1

На виконання угоди, учасниками складені накладна № 75 від 27 серпня 2008р. про відпуск ПП ЛТД "Сільвер-Стар" для СТОВ "Нива", через уповноважену особу ОСОБА_2 нітроамофос у кількості 92,8 т, загальною вартістю 390000,000 грн., у тому числі ПДВ 65000,00 грн. та податкова накладна № 316 від 27.08.2008р. Дані документи скріплені печаткою ПП ЛТД "Сільвер-Стар", але не містять прізвища та посади особи, яка їх складала та підписувала.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009 року визнано недійсним запис про реєстрацію ПП ЛТД "Сільвер-Стар", свідоцтво платника ПДВ з моменту його видачі - 28.03.2008р. Зазначеним рішенням встановлено, що у засновника ПП ЛТД "Сільвер-Стар" - ОСОБА_1, на момент реєстрації підприємства була відсутня воля для набуття прав і обов'язків суб'єкта підприємницької діяльності, відсутній намір у подальшому здійснювати господарську діяльність. У березні 2008 року ОСОБА_1 погодилася за винагороду зареєструвати приватне підприємство, але ніякою господарською діяльністю не займалась, бухгалтерських та податкових документів не складала і не підписувала, за зазначеною в установчих документах адресою не знаходиться, печаткою не користується, установчі документи та печатку підприємства передала особі, на пропозицію якої зареєструвала підприємство.

З наведеного суд першої інстанції дійшов до висновку, що податкова накладна, яка була видана СТОВ "Нива" складалась і підписувалась невстановленою особою та скріплювалась печаткою ПП ЛТД "Сільвер-Стар" є недійсною в розумінні Закону "Про податок на додану вартість", оскільки складена та підписана неуповноваженою на те особою, а тому не може бути підставою для формування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду виходячи з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин далі - Закон № 168/97-ВР)визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 цієї статті Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні),

Згідно із частинами першою та другою статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Як було встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи, що вироком Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 6 червня 2010 року у справі № 1-485/10 ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 358 Кримінального кодексу України, та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі пункту "в" статті 1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, тобто за нереабілітуючими підставами.

Зазначеним вироком встановлено, що підсудний ОСОБА_3 у березні 2007 року на території м. Луганська, маючи на меті створення юридичної особи, з метою здійснення фіктивного підприємництва шляхом укладення фіктивних угод, запропонував жителю м.Луганська ОСОБА_4 виступити директором і засновником створюваного ПП "Лугтехтранс" за винагороду в сумі 500 грн. В лютому 2007 року перебуваючи в м. Луганську, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 виступити засновником і директором створюваного ним приватного підприємства за винагороду в сумі 650 грн., на що остання погодилась. Після чого, невстановленою ??особою були виготовлені установчі документи приватного підприємства "Луганський торговий дім "Сільвер-Стар" і передало його підсудному. ОСОБА_3 передав ці документи ОСОБА_1, а вона 12.03.2008 року видала довіреність ОСОБА_5 на реєстрацію зазначеного підприємства. 13 березня 2008 року дане підприємство було зареєстровано в установленому законом порядку і присвоєно код ЄДРПОУ 35774000. Після чого ОСОБА_1 виготовила печатку підприємства і передала її підсудному. Маючи в своєму розпорядженні два суб'єкта підприємницької діяльності, створені підсудним з використанням підставних осіб, ОСОБА_3 в липні 2008 року приступив до реалізації свого злочинного плану, спрямованого на оформлення фіктивних угод.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009 року за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до ПП ЛТД "Сільвер-Стар", встановлено, що засновник ПП ЛТД "Сільвер-Стар" - ОСОБА_1 за винагороду зареєструвала приватне підприємство, ніякою господарською діяльністю не займалась, бухгалтерських та податкових документів не складала і не підписувала, за зазначеною в установчих документах адресою не знаходиться, печаткою не користується, установчі документи та печатку підприємства передала особі, на пропозицію якої зареєструвала підприємство.

У постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 статті 244-2 КАС України Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, враховуючи обставини справи а також висновки Верховного Суду України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, ретельно досліджено наявні докази, надано їм належну оцінку та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю "Нива" - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова