Ухвала суду № 56222678, 02.03.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року справа №805/4693/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника позивача Бєгунова А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року по справі № 805/4693/15-а (головуючий у І інстанції Голошивець І.О.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним рішення і зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Корум Україна» (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач), в якому просило: визнати нечинним рішення відповідача № 3.2-29-550 від 17.03.2015 щодо відмови у сплаті соціальних виплат працівникам ПрАТ «Корум Україна»; зобов'язати відповідача виконати не вчинені дії, щодо сплати соціальних виплат працівникам ПрАТ «Корум Україна». (т. 1, а. с. 4-8).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року позовні вимоги ПрАТ «Корум Україна» задоволені частково, внаслідок чого: зобов'язано Центральну міжрайонну виконавчу дирекцію Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснити фінансування приватного акціонерного товариства «Корум Україна» матеріальним забезпеченням по соціальним страховим виплатам працівникам ПрАТ «Корум Україна» за заявами-розрахунками в сумі 143 385 (сто сорок три тисячі триста вісімдесят п'ять) гривень 64 коп. В решті позовних вимог відмовлено. (т. 3, а. с. 6-9).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т. 3, а. с. 19-20).

Представник позивача у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що приватне акціонерне товариство «Корум Україна» (зареєстровано за номером ЄДРПОУ 25332714) переїхало з місця своєї реєстрації та наразі здійснює господарську діяльність за адресою: 50057, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Заводська 1 (Жовтневий район), за договором суборенди КЗГО/24-15А від 01 січня 2015 року, та є платником податків у бюджет України, що підтверджується Витягом з реєстру платників податку.

Листом № 221 від 14 лютого 2015 року приватне акціонерне товариство «Корум Україна» завернулось до центральної міжрайонної виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з проханням виплатити допомогу з тимчасової втрати працездатності працівникам компанії в розмірі 174 616,01 грн.

У листі позивач зазначив, що відповідні заявки-розрахунки були надані в Калінінську міжрайонну виконавчу дирекцію Донецького відділення Фонду, але Фондом вони профінансовані не були (т. 1, а. с.20).

Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 17 березня 2015 року у відповідь на лист приватного акціонерного товариства «Корум Україна» зазначено, що позивача не зареєстровано на підконтрольній території, тому працівники підприємства не можуть отримати заборгованість по лікарняним листам, для виплати працівникам позивача заборгованості по лікарняним листам працівникам необхідно звернутися за призначення матеріального забезпечення до робочого органу Фонду за новим місцем їх проживання (реєстрації, як внутрішньо переміщеної особи) (т. 1, а. с. 21-23).

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування виконати не вчиненні дії щодо сплати соціальних виплат працівникам ПрАТ «Корум Україна», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач отримав та зареєстрував заяви-розрахунки на загальну суму в розмірі 143 385,64 грн. (т. 2, а. с. 242), а саме: заяву-розрахунок № 8241 від 16 липня 2014 року на суму 58 140,66 грн.; заяву-розрахунок № 8886 від 11 вересня 2014 року на суму 32 394, 48 грн.; заяву розрахунок № 9589 від 20 жовтня 2014 року на суму 52 850,50 грн. Спору між сторонами стосовно характеру тимчасової непрацездатності осіб або неналежного оформлення заявок-розрахунків немає.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» закріплено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Пунктом 1 ч.1 ст. 11 вказаного Закону встановлено, що джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників та застрахованих осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього ж Закону кошти, що надходять до Фонду від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повинні забезпечувати, зокрема виплату застрахованим особам матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Приписами ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вказано, що це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 вказаного Закону, за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві; необхідності догляду за хворою дитиною; необхідності догляду за хворим членом сім'ї; догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби; тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу; протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 22 вказаного Закону, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що законодавцем передбачений вичерпний перелік відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а саме: у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням; за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням. Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію чи медико-соціальну експертну комісію, втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

У разі, якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Відповідно до п. 5 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності від 22 грудня 2010 року за № 26 передбачено, що для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 01 січня 2011року), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року за № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (тимчасово неконтрольована територія)», видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Колегія суддів приймає до уваги той факт, що юридичною адресою позивача є адреса у м. Донецьку, а отже, відповідно до Розпорядження КМУ від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», на території, де здійснюється антитерористична операція та на даний час є тимчасово не підконтрольною українській владі. Втім, фактично, позивач здійснює господарську діяльність на території м. Кривий Ріг, яка є підконтрольною територією України, що ніким не заперечується.

Приймаючи до уваги усі вищенаведені доводи, а саме: здійснення позивачем своєї господарської діяльності на території, що підконтрольна українській владі, звернення до Фонду із вимогами про сплату матеріального забезпечення за місцем обліку, законодавчо встановлені строки здійснення Фондом фінансування страхувальників-роботодавців, належне оформлення спірних заявок-розрахунків позивача та відсутність підстав згідно ст. 23 Закону для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача здійснити фінансування приватного акціонерного товариства «Корум Україна» матеріальним забезпеченням по соціальним страховим виплатам працівникам ПрАТ «Корум Україна» за заявами-розрахунками в сумі 143 385 гривень 64 коп.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення та постанови суду першої інстанції без змін відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 11, 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року по справі № 805/4693/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року по справі № 805/4693/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 03.03.2016.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов