ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
23 лютого 2016 року № 826/18269/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:
головуючого судді Шулежка В.П., судді Іщука І.О., судді Погрібніченка І.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В:
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» (далі - позивач, ТОВ «Інвест-Регіон») до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.07.2013 №3-3007/1.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014, у задоволенні позову товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2015 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішення мотивоване тим, що при розгляду даної справи необхідно з'ясовувати питання щодо наявності в діях суб'єкта містобудування складу правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництвом відповідного об'єкта, наявності на цей момент встановленого законодавством обов'язку вводити об'єкт в експлуатацію; невведення в експлуатацію та використання об'єкта, закону, який би встановлював відповідальність за невиконання обов'язку із введення в експлуатацію, а також дотримання строків притягнення до публічної відповідальності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2015 справу прийнято до провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з висновками акту перевірки від 22.07.2013 та вважає, що постанова про накладення штрафу є незаконною та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.
Судом допущено заміну неналежного відповідача на належного, а саме Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області замінено її правонаступником на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - відповідача, ДАБІ).
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, в матеріалах справи містяться письмові заперечення, у яких відповідач зазначив, що за результатами проведеної перевірки позивача встановлено допущення ним порушення частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме експлуатація самовільно реконструйованих - групи нежитлових приміщень на АЗС без прийняття їх в експлуатацію.
З урахуванням положень частини четвертої статті 122 КАС України, судом ухвалено продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 22.07.2013 на підставі направлення від 22.07.2013 № 2430.13/08/01 у присутності прокурора Васильківської міжрайонної прокуратури Сідашова О.В. проведено позапланову перевірку ТОВ «Інвест-Регіон» з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Інвест-Регіон» на об'єкті будівництва «Технічне переоснащення існуючої АЗС вздовж автодороги Київ - Одеса (з лівої сторони) по вул. Київська, 155 А в смт. Гребінки Васильківського району Київської області».
За результатами проведеної перевірки складений акт від 22.07.2013, яким зафіксовані порушення, а саме встановлено, що «на земельній ділянці за вказаною вище адресою (відповідно до договору оренди землі № 2-4690 від 16.04.2010 року укладеного Гребінківською селищною радою з ТОВ «Інвест-Регіон» на 15 років, цільове призначення земельної ділянки - несільськогосподарське (п. 15 даного договору), розташований комплекс авто - сервісного обслуговування з АЗС, власником якого є ТОВ «Інвест-Регіон» (згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 388784 від 13.07.2007 року). Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.04.2010 року №378/10 з технічного переоснащення існуючої АЗС по вул. Київська, 155-а в смт Гребінки Васильківського району Київської області. ТОВ «Інвест-Регіон» надано до Інспекції висновок експертизи щодо відповідності проектної документації нормативно-правовим та нормативним актам з охорони праці та промислової безпеки № 04-5112-14170 від 10.04.2009 року, в якому вказано яке саме технічне переоснащення існуючої АЗС передбачено проектом. На момент перевірки встановлено, що комплекс авто-сервісного обслуговування з АЗС експлуатується без введення його в експлуатацію, чим порушено п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі акту встановлено, що позивачем експлуатуються самовільно реконструйовані - група нежитлових приміщень № 57-А на першому поверсі п'ятиповерхового будинку загальною площею 281,90 кв.м. (категорія складності об'єкта III на підставі класу наслідків такого об'єкта будівництва відповідно до ДБН А.2.2-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН В.1.2-14:2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» та постанови від 27.04.2011 № 557 «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності), в якості житлових приміщень гуртожитку без прийняття в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.07.2013 № 1-Л-З-2307/941, яким призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 30.07.2013 о 14:00.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, протоколу від 23.07.2013, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області прийнято постанову від 30.07.2013 № З-3007/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ «Інвест-Регіон» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 1 032 300,00 грн.
Позивач, вважаючи, що постанова прийнята з грубим порушенням норм чинного законодавства, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно із статтею 6 і частиною 2 статті 19 Конституцією України органи державної влади зобов'язані діяти у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституціями і законами України.
Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон України № 3038) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Згідно з п. 7 зазначеного Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Водночас, відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, підставами для проведення позапланової перевірки є: - подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; - виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; - перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; - перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; - вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно п.11 Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом та видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до п.16, п.17 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідач у письмових запереченнях стверджує, що ним видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.04.2010 №378/10 з технічного переоснащення існуючої АЗС по вул. Київська, 155-а в смт Гребінки Васильківського району Київської області, однак під час проведення позапланової перевірки у липні 2013 року встановлено, що комплекс авто сервісного обслуговування з АЗС по вул. Київська, 155-а в смт Гребінки Васильківського району Київської області експлуатується без введення його в експлуатацію, чим порушено вимоги п. 8 ст. 39 Закону України № 3038.
Як вбачається з матеріалів справи, нежитлова будівля АЗС - комплекс будівель, розташованих за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Київська, 155А належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності №388784 від 13.07.2007.
Зазначена будівля АЗС була збудована у 2003 році на замовлення ТОВ «ВСФ «Генезіс ЛТД», загальна площа приміщень - 114,9 кв.м., та введена в експлуатацію на підставі відповідного акту Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, затвердженого головою Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 25.07.2003 №87.
В подальшому, право власності на нежитлову будівлю, автозаправочну станцію загальною площею 114,9 кв.м., перейшло до ТОВ «Інвест-Регіон» на підставі свідоцтва про право власності від 13.07.2007 серії №069835.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.04.2010 №378/10 з технічного переоснащення існуючої АЗС по вул. Київській, 155А, смт Гребінки Васильківського району Київської області.
Як зазначив позивач, що не заперечувалось відповідачем, ТОВ «Інвест-Регіон» подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області висновок експерта щодо відповідності проектної документації нормативно-правовим актам з охорони праці та промислової безпеки від 10.04.2009 №04-5112-14170, в якому зазначено яке саме технічне переоснащення існуючої АЗС передбачено проектом.
У відповідності до п.3.12 ДБН А.2.2-3-2012, технічне переснащення - комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних можливостей об'єктів невиробничого призначення, техніко-економічного рівня виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем жодним чином не доведено, та не зафіксовано в акті перевірки яке саме технічне переоснащення відбувалось на АЗС по вул. Київській, 155А, смт Гребінки Васильківського району Київської області, які саме роботи виконувались щодо здійснення технічного переоснащення об'єкта будівництва.
В свою чергу, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги стверджує, що на виконання дозволу, виданого 19.04.2010 на виконання будівельних робіт з технічного переоснащення існуючої АЗС позивачем жодних фактичних дій з переоснащення не здійснювалось. Це зумовлено тим, що позивачем було розірвано договірні відносини з підрядником ТОВ «РОЕ-Україна».
До того ж, як вбачається з матеріалів справи, дозвіл на виконання будівельних робіт з технічного переоснащення існуючої АЗС від 19.04.2010 виданий строком дії до 31.12.2010.
Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які свідчили б про виконання позивачем в період дії зазначеного дозволу будь-які будівельні роботи (побудова паливних резервуарів та паливнороздавальних колонок, капітальний ремонт фасадів основної будівлі, технічне переоснащення колонок тощо) на вказаній АЗС.
Крім того, відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси лінійні об'єкти інженерно-транспортні інфраструктури.
З аналізу наведеної норми Закону випливає, що здійснення комплексу заходів щодо підвищення експлуатаційних можливостей об'єктів невиробничого призначення, техніко-економічного рівня виробництв, цехів та дільниць на основі, зокрема, заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним, тобто технічне переоснащення АЗС не є об'єктами будівництва і закінчення таких робіт не потребує введення в будь-якій формі в експлуатацію всіє будівлі АЗС в цілому. Вказану правову позицію підтримує Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 10.09.2015 №К/800/29792/14.
Відповідно до частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідач зобов'язаний навести докази вчинення будівельних робіт, а вищенаведені правові норми свідчать про повноваження його, які дозволяють реалізувати цей обов'язок. Проте відповідач доказів здійснення будівельних робіт не надав, більш того, не пояснив, які саме роботи виконувались позивачем на АСЗ.
Наведене дає підстави для висновку про те, що відповідач не надав суду будь-яких доказів вчинення пред'явленого ТОВ «Інвест-Регіон» правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництвом відповідного об'єкта, початку експлуатації цього об'єкта чи його використання.
Частина восьма статті 39 Закону України № 3038-VI зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.11.2012 № 5496-VI, встановлює, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Таким чином, обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.
З дня набрання чинності Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 208/94-ВР від 14.10.1994, стаття 1 якого встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, не передбачав відповідальності за експлуатацію або використання об'єктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію. Вперше таке положення закріплено у цьому Законі 24.10.2000 шляхом доповнення частини першої зазначеної статті абзацом, що встановлював відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями (Закон України від 21.09.2000 № 1988-III).
19.01.2012 згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22.12.2011 № 4220-VI Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» викладено у новій редакції. Пункт 6 частини другої статті 2 Закону передбачає, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.
Конституційний Суд України в Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначив, що за закріпленим у статті 58 Конституції України принципом дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто Закон № 208/94-ВР, зокрема положення пункту 6 частини другої статті 2 щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулює питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання після набрання чинності відповідними положеннями цього закону.
Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.
В контексті хронології правового регулювання спірних відносин поняття «експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта» не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об'єкта містобудування з початку його використання.
З огляду на те, що під час судового розгляду відповідач не довів наявності в діях суб'єкта містобудування складу правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництвом відповідного об'єкта та використання цього об'єкта, суд дійшов висновку про безпідставність притягнення позивача до відповідальності, передбаченої абзацом 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», відтак, необґрунтовано виніс оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.07.2013 №3-3007/1.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятої ним оскаржуваної постанови.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.07.2013 №3-3007/1, прийняту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (правонаступником якої Державна архітектурно-будівельна інспекція України).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя В.П. Шулежко
Суддя І.О. Іщук
Суддя І.М. Погрібніченко
Судове рішення № 56222636, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 23.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/18269/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: