Постанова № 56222475, 10.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 року (17:00) м. Київ 810/5729/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Касьянової О.В., представника позивача Хоменко Л.А. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лентер» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним рішення та спонукання вчинити певні дії.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лентер» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Київської міської митниці Державної фіскальної служби у підготовці висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Лентер» помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 49 442, 07 грн.;

- зобов'язати Київську міжрегіональну митницю підготувати та передати до належного органу Державного казначейства України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Лентер» помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 49 442, 07 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем було безпідставно відмовлено у підготовці висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 49 442, 07 грн., оскільки рішення про коригування митної вартості, яким позивачу була додатково нарахована до сплати вказана сума коштів, було скасовано у судовому порядку. На думку позивача, такі дії відповідача не відповідають вимогам Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що сплачена позивачем грошова сума коштів у розмірі 49 442, 07 грн. не є надмірно сплаченою сумою коштів, оскільки вказані грошові кошти були самостійно розраховані ТОВ «Лентер» у відповідній митній декларації та сплачені ним як митний платіж за митне оформлення відповідного товару.

Крім того, відповідачем вказано на те, що скасування рішення про коригування митної вартості товару не впливає на факт сплати позивачем митних платежів, оскільки відповідним рішенням про коригування митної вартості товару не було безпосередньо встановлено грошової суми у розмірі 49 442, 07 грн., яку має сплатити ТОВ «Лентер». Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року з метою митного оформлення товару (стійка для одягу РАСО, арт. GМ08496 - 18 шт. торгівельної марки GIMI, виробника GIMI S.P.A. - Італія, країна виробництва - Тайвань; стійка для одягу РАСО SUPER COL, арт. GМ08502 - 30 шт. торгівельної марки , виробника GIMI S.P.A. - Італія, країна виробництва - Тайвань; cушарки для білизни JOLLY (синьо-біла, червоно-біла, цвітна), арт. GМ4003 - 2760 шт. торгівельної марки GIMI, виробника GIMI S.P.A. - Італія, країна виробництва - Італія; cушарки для білизни Вгіо 60 Sирег, арт. GМ07306 - 600 шт. торгівельної марки GIMI, виробника GIMI S.P.A. - Італія, країна виробництва - Китай; cушарки для білизни Вгіо 80 Sирег, арт. GМ07308 - 450 шт. торгівельної марки GIMI, виробника GIMI S.P.A. - Італія, країна виробництва - Китай; cушарки для білизни Вгіо 100 Sирег, арт. GМ07310- 150 шт. торгівельної марки GIMI, виробника GIMI S.P.A. - Італія, країна виробництва - Китай; сушарки для білизни PLAST 10 м, арт. GМ 10610- 48 шт. торгівельної марки GIMI, виробника GIMI S.P.A. - Італія, країна виробництва - Італія; сушарки для білизни PLIKO, арт. GМ06200- 400 шт. торгівельної марки GIMI, виробника GIMI S.P.A. - Італія, країна виробництва - Італія; сушарки для білизни ALABLOK 10 м, арт. GМ 10060- 50 шт. торгівельної марки GIMI, виробника GIMI S.P.A. - Італія, країна виробництва - Китай; сушарки для білизни LIFT 180 см., арт. GМІ 1885- 138 шт. торгівельної марки GIMI, виробника GIMI S.P.A. - Італія, країна виробництва - Китай; сушарки для білизни LSFT 200 см., арт. GМІ 1908- 96 шт. торгівельної марки GIMI, виробника GIMI S.P.A. - Італія, країна виробництва - Китай), імпортованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Лентер» на підставі Додаткової угоди № 20 від 07.11.2013 до контракту № 18-А від 05.06.2012, укладеного з компанією GIMI S.P.A, позивачем до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів була подана митна декларація № 100250003/2013/019492 від 10.12.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду вказаної митної декларації, Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250003/2013/000009/2 від 10.12.2013.

Судом встановлено, що позивачем було подано до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів нову митну декларацію № 100250003/2013/019566 від 11.12.2013, заповнену з урахуванням митної вартості товарів, визначеної митним органом, та сплачено суму ввізного мита у розмірі 9 417, 78 грн. та суму податку на додану вартість у розмірі 40 024, 29 грн. Отже, за вказаною митною декларацією позивачем було додатково сплачено митні платежі на загальну суму 49 442, 07 грн. Не погодившись з прийняттям контролюючим органом вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100250003/2013/000009/2 від 10.12.2013.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 у справі № 810/1375/14 було задоволено позов, визнано протиправним та скасовано рішення Київської регіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 1002500 03/2013/000009/2 від 10.12.2013.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.07.2014 залишив без задоволення апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 у справі № 810/1375/14 - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2015 у справі № 810/1375/14 було відхилено касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2014. залишено без змін.

Позивач звернувся до Київської міської митниці Державної фіскальної служби із заявою № 137 від 12.06.2015, у якій просив повернути ТОВ «Лентер» надмірно сплачену суму грошових коштів у розмірі 49 442, 07 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Київська міська митниця Державної фіскальної служби листом «Про повернення коштів» № 4210/10/26-70-25-03-04 від 13.07.2015 повідомила позивача про неможливість повернення ТОВ «Лентер» суми грошових коштів у розмірі 49 442, 07 грн., оскільки питання повернення вказаної суми грошових коштів не було предметом розгляду у справі № 810/1375/14.

Не погодившись з такими діями контролюючого органу, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно з ч. 2 ст. 301 Митного кодексу України у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Частиною 3 ст. 301 Митного кодексу України встановлено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, визначена Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (далі-Порядок № 618).

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта

(для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:на депозитний рахунок 3734;на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку № 618 заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 618).

Згідно з п. 4 розділу ІІІ Порядку № 618 для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 618 керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Копія висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви (п. 7 розділу ІІІ Порядку № 618).

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Порядку № 618 суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку № 618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Взаємовідносини територіальних органів Міністерства доходів і зборів України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань регламентуються Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188, який був чинним станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі-Порядок № 882/1188).

Згідно з п. 5 Порядку № 882/1188 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п. 7 Порядку № 882/1188 орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242.

Пунктом 10 Порядку № 882/1188 встановлено, що на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищевказані положення законодавства, суд дійшов висновку про те, що умовою повернення особі з Державного бюджету України надмірно та/або помилково сплачених грошових коштів є наявність висновку про повернення таких коштів.

Верховний Суд України в постанові від 15.04.2014 (справа № 21-21а14) зазначив про те, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної, вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що передумовою підготовки митними органом висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів є заява відповідної особи, якою було здійснено сплату відповідних платежів.

Як вбачається листа Київської міської митниці ДФС № 4210/10/26-70-25-03-04 від 13.07.2015 та з письмових заперечень відповідача, підставою для відмови позивачу у поверненні коштів є те, що питання щодо повернення ТОВ «Лентер» надмірно сплаченої суми грошових коштів у розмірі 49 442,07 грн. не було предметом розгляду в межах справи № 810/1375/14.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що Порядком № 618 встановлено, що підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплачених митних платежів може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати. Проте, митний орган ані в листі № 4210/10/26-70-25-03-04 від 13.07.2015, ані в письмових запереченнях не ставить під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів.

Наявність у позивача права на повернення надмірно сплачених ним митних платежів на підставі рішення про коригування митної вартості, яке в подальшому було скасовано в судовому порядку, безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами. При цьому, відсутність у зазначеному судовому рішенні інформації про необхідність повернення позивачеві з бюджету митних платежів, сплачених ним на підставі рішення про коригування митної вартості, не свідчить про відсутність у нього права на отримання таких коштів, оскільки таке право виникає безпосередньо на підставі ст. 301 Митного кодексу України та положень Порядку № 618.

Крім того, відповідачем не вказано про існування будь-яких недоліків у документах, які були долучені позивачем до відповідної заяви про повернення коштів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази, які підтверджують правомірність відмови у наданні позивачу висновку щодо повернення з Державного бюджету України помилково та/ або надмірно зарахованої до бюджету суми грошових коштів, у той час як матеріали справи свідчать про те, що позивачем було дотримано порядок щодо отримання відповідного висновку.

З урахуванням вищевказаного, суд вважає, що відповідачем всупереч вимогам Митного кодексу України, Податкового кодексу України та Порядку № 618, було безпідставно відмовлено позивачу у підготовці висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.

У зв'язку з цим, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судом встановлено, що позивачем за заявлені вимоги немайнового характеру було сплачено судовий збір у розмірі 2 756, 00 грн.

Разом з тим, положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сума судового збору, який підлягає до сплати за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позову немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, сума судового збору за заявлені позовні вимоги немайнового характеру становить 2 436, 00 грн., що свідчить про те, що позивачем було надмірно сплачено судовий збір у сумі 320,00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача з Київської міської митниці Державної фіскальної служби, становить 1 218 грн. 00 коп.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що надмірно сплачена сума судового збору у розмірі 320 грн. 00 коп. може бути повернута позивачу у разі подання ним відповідного клопотання.

У судовому засіданні 10.02.2016 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 15.02.2016.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправною відмову Київської міської митниці Державної фіскальної служби у підготовці висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Лентер» з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у сумі 49 442, 07 грн.

3.Зобов'язати Київську міську митницю Державної фіскальної служби підготувати та передати до належного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Лентер» з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у сумі 49 442, 07 грн.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лентер» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Садова, будинок 49, ідентифікаційний код 37499456) судовий збір у сумі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської міської митниці Державної фіскальної служби (03680, місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 8 А, ідентифікаційний код 39422888).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.