Ухвала суду № 56221504, 01.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/314/16 Справа № 201/15523/15-к Головуючий у 1 й інстанції:суддя - ОСОБА_1 Доповідач:суддя апеляційного суду - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: судді Дрибаса Л.І.

суддів Кіряка А.В., Свідерської Т.А.

за участю секретаря Зичкової К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42015040000000557, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2015 року щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в м. Дніпропетровську, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 б, кв. 76, раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 309 КК України.

Кримінальне провадження розглянуто за участю: прокурора Солдатова І.М.

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_3

В с т а н о в и л а:

Вироком суду обвинувачений ОСОБА_4 визнаний винуватим за ч. 1 ст. 309 та ч. 2 ст. 311 КК України та йому призначено покарання:

-за ч. 2 ст. 311 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

-за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 3 384 грн. 30 коп.

Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_4 визнаний винуватим та йому призначено покарання за те, що він, 05 серпня 2015 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, будучи працівником правоохоронного органу, в аптеці, що розташована по вул. Б. Трофімових у м. Дніпропетровську, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно придбав 300 конвалют по10 пігулок у кожній, а всього 3 000 пігулок лікарського засобу «Ефіна», які містять 147,6 гр. псевдоефедрину та незаконно зберігав їх при собі з метою подальшого збуту. Після чого ОСОБА_4, на автомобілі «Шевроле Епіка», державний номерний знак НОМЕР_1, прекурсор, а саме 3 000 пігулок лікарського засобу «Ефіна», незаконно перевіз з метою збуту до Дніпропетровської клінічної лікарні імені ОСОБА_5, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, площа Жовтнева, 14.

05 серпня 2015 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин, ОСОБА_4, у порушення вимог законодавства щодо обігу прекурсорів, 100 конвалют лікарського засобу «Ефіна», в яких містився псевдоефедрин масою 49,2 грама залишив зберігати, з метою збуту, у вказаному автомобілі, а 200 конвалют лікарського засобу «Ефіна», в яких міститься 98,4 гр. псевдоефедрину, приблизно о 18 годині 30 хвилин, знаходячись у приміщенні палати № 19 зазначеного лікарського закладу, умисно, незаконно, збув ОСОБА_6, який діяв з відома та під контролем прокуратури Дніпропетровської області, за що у якості оплати отримав грошові кошти у сумі 25 000 гривень.

Крім того, у червні 2015 року, ОСОБА_4 виявив в орендованому ним гаражі, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Тіниста, пластикову пляшку обємом 0,5 л., пластиковий флакон, обємом 100 мл. та медичний шприц, обємом 12 мл. з речовиною бурого кольору, обємом приблизно 8 мл., яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - концентратом з макової соломи (опієм екстракційним), масою в перерахунку на суху речовину відповідно 27,9602 гр., 3,0281 гр. та 2,4168 гр. У подальшому зазначені пластикову пляшку, пластиковий флакон та медичний шприц з особливо небезпечним наркотичним засобом - концентратом з макової соломи (опієм екстракційним) ОСОБА_4 незаконно зберігав без мети збуту у приміщенні вказаного гаражу.

В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду, в частині призначеного покарання, змінити у звязку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого, застосувати до ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що призначене обвинуваченому покарання є явно несправедливим внаслідок суворості, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував належним чином дані про особу обвинуваченого та обставини, що помякшують покарання, а саме: його щире каяття, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, позитивну характеристику за місцем роботи, те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, а також не врахував позицію державного обвинувача, який в судових дебатах просив застосувати до ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, вирок суду в частині призначення покарання вважали незаконним та невмотивованим і просили його змінити та призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу захисника, просив її задовольнити а вирок суду змінити та звільнити обвинуваченого від призначеного судом покарання на піставі ст. 75 КК України.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого, правильність встановлених фактичних обставин кримінального правопорушення та правова кваліфікація його дій ніким з учасників судового розгляду не оскаржуються, визнавались самим обвинуваченим в суді першої інстанції, у звязку з чим судовий розгляд був проведений за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому апеляційний суд не входить в їх перевірку та виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим судом.

Аналізуючи доводи сторони захисту щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальністьта невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначаються: обставини, які помякшують або обтяжують покарання; мотиви призначення покарання, мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Вказані вимоги закону України про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального закону судом першої інстанції виконані належним чином.

Згідно вироку, суд при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, а саме, що ОСОБА_4 раніше не судимий, після звільнення з органів внутрішніх справ офіційно не працевлаштований, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що помякшує покарання обвинуваченого, суд першої інстанції обґрунтовано визнав - щире каяття.

При врахуванні даних про особу обвинуваченого, суд навів належні та достатні мотиви, з яких суд виходив при оцінці наданих стороною захисту службових характеристик та даних про працевлаштування обвинуваченого.

Таким чином, колегія суддів погоджується з встановленими судом першої інстанції обставинами, які впливають на вид і міру покарання і вважає, що судом повно та всебічно розглянуто та враховано всі обставини, в тому числі й ті на які захисник посилається в своїй апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги захисника є аналогічними з позицією захисту в суді першої інстанції, яку суд належним чином проаналізував і навів достатні мотиви при прийнятті рішення щодо виду і міри призначеного покарання, у звязку з чим відповідні доводи захисника є необґрунтованими.

Також, при перевірці вироку в частині призначеного покарання, колегія суддів враховує характер вчиненого злочину та його суспільну небезпечність і погоджується з висновками суду, що злочин має підвищену суспільну небезпечність, оскільки ОСОБА_4, будучи працівником правоохоронного органу, основним завданням якого є боротьба із незаконним обігом наркотичних засобів, вчинив ряд злочинів, повязаних з придбанням та зберіганням наркотичних засобів, незаконним придбанням, зберіганням та перевезенням з метою збуту та незаконний збут прекурсорів, що також потягло підрив престижу та авторитету правоохоронних органів. Крім того враховує, що додатковим безпосереднім обєктом злочину за ч. 2 ст. 311 КК України є здоровя населення.

При вирішенні питання обґрунтованості обраного виду і міри покарання та порядку його відбування, колегія суддів звертає увагу на кількість наркотичного засобу та прекурсорів, які були виявлені та вилучені у обвинуваченого.

Таким чином, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та вмотивованими, а виправлення обвинуваченого ОСОБА_4, запобігання вчиненню нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами, можливе лише за умови ізоляції його від суспільства із призначенням йому покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин, що помякшують покарання та даних про особу обвинуваченого, зокрема наявність на утриманні двох малолітніх дітей, в розмірі мінімально можливому в даному випадку, що на переконання колегії суддів буде достатнім для досягнення цілей покарання.

Таке покарання, на думкуколегії суддів,є вмотивованим і достатнім, а також таким, що буде відповідати принципам законності, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, у звязку з чим відповідні доводи захисника не підлягають задоволенню.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, в розумінні ст.ст.87, 412 КПК України, які були б підставою для визнання деяких доказів недопустимими або для зміни чи скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2015 року щодо ОСОБА_4, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено і на неї може бути подана касаційна скарга у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

____ ______ ______

Л.І. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Свідерська