Ухвала суду № 56221231, 27.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року м. Київ К/800/25544/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Ді Преміум"

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013

у справі № 1570/3217/2012 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ "Бона Ді Преміум")

до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області (далі - ДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Бона Ді Преміум" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 10.05.2012 № 0000782301, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на суму 358627,04 грн. та застосовано (штрафні (фінансові) санкції) в розмірі 64960,70 грн.

У касаційній скарзі ТОВ "Бона Ді Преміум", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що призвело до порушення норм матеріального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

Відповідач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Бона Ді Преміум" з питань дотримання вимог формування податкового кредиту за червень - вересень 2011 року по операціях із ТОВ "Таверс", за наслідками якої складено акт від 24.04.2012 № 428/22-0/35304418. Згідно з висновками цього акту ТОВ "Бона Ді Преміум" порушено вимогипункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 358527,04 грн. Такі висновки податкового органу вмотивовані посиланням на безпідставне формування ТОВ "Бона Ді Преміум" податкового кредиту за наслідками операцій із придбання товару на підставі договору поставки із ТОВ "Таверс" від 01.06.2011 № 01/06, які вчинені без мети настання юридичних наслідків, оскільки за результатами аналізу інформації, отриманої внаслідок заходів податкового контролю, діяльність контрагента позивача має ознаки фіктивності: відносно ТОВ "Таверс порушено провадження у справі про банкрутство; в цього товариства відсутні необхідні умови для здійснення підприємницької діяльності в силу відсутності персоналу (відповідальним за фінансово - господарську діяльність суб'єкта господарювання є директор Левченко В.С., який виконує обов'язки головного бухгалтера, а податкова звітність за формою 1-ДФ до органу податкової служби не подавалась), виробничих активів, транспортних засобів; остання звітність з ПДВ подана за січень 2012 року; ТОВ "Таверс" мало взаємовідносини із рядом підприємств з ознаками фіктивності, які використовуються в системі тіньового ринку з метою незаконної податкової мінімізації.

На підставі цього акта ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, з урахуванням установлених контролюючим органом під час проведення перевірки вище зазначених обставин щодо характеру діяльності ТОВ «Таверс», відсутності доказів з боку позивача на спростування вказаних обставин, з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зробив правильну оцінку податковим накладним, виписаним ТОВ "Таверс, на підставі яких ТОВ "Бона Ді Преміум" сформовано податковий кредит, як таким, що не є допустимим доказом права позивача на податковий кредит. Відповідає вимогам цієї статті і висновок суду стосовно оцінки інших доказів у справі (заявок на поставку товару), наданих позивачем на підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ «Таверс», оскільки в судовому процесі не були встановлені обставини, які б свідчили, що заявки були направлені ТОВ "Бона Ді Преміум" на адресу ТОВ "Таверс» та отримані ним, як це передбачено пунктом 2.3 договору від 01.06.2011 № 01/06.

Абзацами першим-третім пункту 198.3 статті 198 ПК ( абзаци другий, третій в редакції, чинній до 1 липня 2015 року) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з положеннями пункту 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пункт 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку суми податкового кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У разі надання податковим органом доказів, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму ПДВ у складі податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову платника податків щодо протиправності податкового повідомлення-рішення.

Правильно застосувавши наведені норми матеріального та процесуального права, встановивши безтоварність господарських операцій, за наслідками яких ТОВ "Бона Ді Преміум" задекларував податковий кредит, суди дійшли обґрунтованого висновку про законність податкового повідомлення-рішення, що є предметом спору.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність цих висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Ді Преміум" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.А. Усенко

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев