Ухвала суду № 56220795, 25.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року м.Київ К/800/11341/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року

у справі № 826/11769/14

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі

Представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські

авіалінії»

до Державної авіаційної служби України

про визнання нечинною та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови №000294 від 09 липня 2014 року щодо накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року, у задоволені позовних вимог відмовлено.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначені судові рішення, справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Державна авіаційна служба України подала до Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких наголошувала на відповідності судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками перевірки інформації, викладеної у протоколі про правопорушення у галузі цивільної авіації від 20 червня 2014 року №000301 та телеграмі Украероцентру ТЛГ №261720 Державна авіаційна служба України встановила порушення ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні рейсу AFL 1791 26 березня 2014 року о 17.14 год., здійснивши політ в контрольованому повітряному просторі України без двостороннього зв'язку з органом обслуговування повітряного руху, що заборонено відповідно до частини третьої статті 48 Повітряного кодексу України, з закритого аеродрому «Сімферополь», без відповідної заявки та дозволу, що є порушенням статті 29 Повітряного кодексу України, пунктів 56 та 118 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» від 29 березня 2002 року №401.

Державна авіаційна служба України на підставі абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 127, статей 127-130 Повітряного кодексу України прийняла постанову про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 09 липня 2014 року №000294, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у розмірі 136000,00 грн.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Повітряним кодексом України, Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (далі - Конвенція), Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації про повітряне сполучення і співробітництво в галузі повітряного транспорту (далі - Угода), Положенням про використання повітряного простору України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 401 (далі - Положення №401), Порядком накладення та стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 р. № 637 (далі - Порядок № 637), Правилами обслуговування аеронавігаційною інформацією, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 01.07.2004 р. № 564 (далі - Правила № 564).

Частиною першою статті 29 Повітряного кодексу України визначено, що використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України, крім випадків, передбачених пунктами 1 - 5 частини другої статті 24 цього Кодексу.

За змістом статті 30 Повітряного кодексу України використання повітряного простору України або його окремої частини може бути частково або повністю обмежено уповноваженим органом з питань цивільної авіації та органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.

Відповідно до статті 11 Конвенції та статті 8 Угоди, до повітряних суден під час їх перебування на території України застосовуються закони та правила України, які регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден.

За правилами пункту 56 Положення №401 користувачі повітряного простору, заінтересовані у провадженні діяльності, зазначеної у пункті 3 цього Положення, повинні подати відповідну заявку на використання повітряного простору.

Згідно пункту 57 Положення №401 подання заявок та видача дозволів на використання повітряного простору або анулювання заявок може здійснюватися за допомогою телеграфу, телефону, поштового зв'язку, телефаксу тощо. Користувачі повітряного простору зобов'язані мати прямий зв'язок (телеграф, телефон, телефакс або інші види зв'язку) з органами ОПР та відповідними органами управління Повітряних Сил Збройних Сил.

У підпункті 1 пункту 74 Положення №401 зазначено, що дозвіл на виконання польотів видається Державіаслужбою внутрішніх та міжнародних регулярних польотів з посадкою (вильотом) в Україні (з України).

Згідно приписів пункту 93 Положення №401, в окремих частинах повітряного простору встановлюються заборона або обмеження на його використання, які публікуються в документах з аеронавігаційної інформації та/або включаються до плану використання повітряного простору. Форма та зміст плану використання повітряного простору визначаються інструкцією з управління використанням повітряного простору.

За змістом пункту 100 Положення №401, заборона використання повітряного простору встановлюється на постійній або тимчасовій основі.

Заборона використання повітряного простору на постійній основі встановлюється Державіаслужбою за поданням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій і оприлюднюється в документах з аеронавігаційної інформації (пункт 101 Положення №401).

Відповідно до підпункту n) пункту 5.1.1.1 розділу 5.1 Глави 5 Додатку 15 до Конвенції та Doc. 8126 ICAO «Руководство по службам аэронавигационной информации», які є обов'язковими як для України, так і для Російської Федерації, згідно зі ст.ст. 37 і 38 вказаної Конвенції, та згідно з абз. 15 пп. 3.2.1.2 Правил № 564, заборонені зони встановлюються шляхом видачі та опублікування повідомлень NOTAM.

Пунктом 118 Положення № 401 передбачено, що до порушень порядку використання повітряного простору, що підлягають розслідуванню, належать: 1) використання повітряного простору без дозволу та/або порушення умов його використання, крім випадків, що передбачені цим Положенням; 2) недотримання умов використання повітряного простору або плану польоту (відхилення від маршруту ОПР, заданого ешелону (висоти) польоту, посадка повітряного судна на незапланований аеродром) без дозволу або погодження органу ОПР (органу управління повітряним рухом), крім аварійних випадків; 3) політ групи повітряних суден, кількість яких більша ніж зазначена у заявці; 4) порушення вимог щодо порядку перетинання державного кордону та виконання польоту в зоні з особливим режимом використання повітряного простору; 5) виконання повітряним судном польоту через зону обмеження польотів, небезпечну зону та зону, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, без відповідного дозволу під час її використання; 6) політ повітряного судна, яке не відповідає на запит засобів радіолокаційної системи державного розпізнавання, крім суден, на яких апаратура радіолокаційної системи державного розпізнавання не передбачена або які повертаються з несправною апаратурою радіолокаційної системи державного розпізнавання з аеродромів (посадкових майданчиків) іноземних держав, де ремонт такої апаратури неможливий; 7) невиконання вимог пункту 83 цього Положення (крім випадків, що передбачені цим Положенням).

Щодо всіх випадків порушення порядку використання повітряного простору проводиться розслідування. Особи, з вини яких допущено порушення, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пункту 121 Положення № 401, інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби, Украероцентру, командного центру Повітряних Сил Збройних Сил, штабу Антитерористичного центру при СБУ та відповідних органів ОПР.

Статтею 126 Повітряного кодексу України передбачено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України за правопорушення в галузі цивільної авіації, у разі порушення правил та порядку використання повітряного простору України, до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пунктів 4.3, 5.2, 5.4 Порядку №637 факти правопорушень, визначених у статті 127 Повітряного кодексу України, виявляються державними інспекторами та уповноваженими на проведення перевірок посадовими особами Державіаслужби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок, а також керівниками аеропортів, начальниками служб авіаційної безпеки та їх заступниками під час виконання ними своїх посадових обов'язків.

Справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання Державіаслужбою України протоколу про правопорушення.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Голова Державіаслужби України або його заступники (за напрямом діяльності) протягом 15 днів з дня отримання Державіаслужбою України протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації виносять постанову про накладення штрафу на Суб'єкта або про закриття провадження у справі згідно з додатками 2, 3 до цього Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 26 березня 2014 року о 17.14 год. повітряним судном позивача здійснено політ в контрольованому повітряному просторі України без двостороннього зв'язку з органом обслуговування повітряного руху, що заборонено відповідно до частини третьої статті 48 Повітряного кодексу України, та з закритого аеродрому «Сімферополь», без відповідної заявки та дозволу, що передбачено статтею 29 Повітряного кодексу України, пунктом 56 та пунктом 118 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» від 29 березня 2002 року №401.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову від 09 липня 2014 року №000294, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, Конвенцією та Угодою і законами України, а саме: статтями 29, 30 Повітряного кодексу України, пунктами 56, 57, 118 Положення №401, оскільки використання повітряного простору України може здійснюватися суб'єктами цивільної авіації виключно з дозволу компетентного органу влади в галузі цивільної авіації України, який надається на підставі заявок вказаних суб'єктів.

Доводами касаційної скарги наведених обставин не спростовано.

В обґрунтування касаційної скарги скаржником фактично покладені доводи апеляційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів у справі та не свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі №826/11769/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді