Ухвала суду № 56220725, 23.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 року м. Київ К/800/43195/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Фоменко М.С.,

від відповідача - Бідзян А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014

у справі № 810/2957/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський оптико-механічних завод"

до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на її правонаступника - Вишгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем за жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки від 28.11.2013 № 200/22-00/33011077, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог п. 102.1, п. 102.4 ст. 102, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2012 р. № 2755-VI, в результаті чого позивачу завищено залишок від'ємного зазначення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) за жовтень 2013 року у сумі 14 334 513,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 16.12.2013 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0006092201, яким завищено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 14 334 513,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 49 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з вимогами п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до вимог п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити розмір грошового зобов'язання, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про завищення ним суми від'ємного значення суми податку на додану вартість, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно зі ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п.54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог ст. 49 ПК України, у липні 2010 року позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення було надіслано податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року.

Відповідно п. 26 податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року, залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - 25) (зазначення цього рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) складав - 15 577 703 грн. 00 коп.

Питання зобов'язання Іванківської МДПІ в Київській області ДПС визнати названу податкову декларацію податковою звітністю вже було предметом судового розгляду в межах адміністративної справи № 2а-8775/1070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський оптико-механічний завод" (позивача у даній справі) до Іванківської МДПІ в Київській області ДПС про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Так, постановою Київської окружного адміністративного суду від 13.12.2010 у справі №810/8775/1070 адміністративний позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії Іванківської МДПІ в Київській області ДПС щодо відмови у визнанні податкових декларацій податковою звітністю. В іншій частині позову відмовлено.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011 постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання Іванківської МДПІ в Київській області ДПС визнати податкову звітність скасовано та в цій частині прийнято нову постанову, якою апеляційний суд зобов'язав Іванківську МДПІ в Київській області ДПС визнати податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року та декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року як податкову звітність позивача.

З копії податкової декларації позивача з ПДВ за червень 2010 року вбачається, що до складу податкового кредиту ним було віднесено 15 577 703,00 грн.

Дані розрахунки підтверджуються також розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року.

Таким чином, судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлена правомірність зменшення позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість, внаслідок повернення раніше реалізованих позивачем товарно-матеріальних цінностей, та, як наслідок, формування від'ємного значення податку на додану вартість, що у свою чергу переносилося до складу податкового кредиту наступних податкових звітних періодів.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на її правонаступника - Вишгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.

Касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль