Ухвала суду № 56220385, 26.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

26 лютого 2016 року м. Київ К/800/1993/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Розваляєва Т.С., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону касаційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі за позовом Заступника прокурора Харківської області до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, треті особи: Пенсійний фонд України, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, ОСОБА_1, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року, залишені без задоволення заяви Управління Пенсійного фонду в Московському районі м. Харкова (надалі також УПФУ) та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі також ГУПФУ) про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року в адміністративній справі № 820/14119/13-а за позовом Заступника прокурора Харківської області до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, треті особи: Пенсійний фонд України, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, ОСОБА_1, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії (далі - справа №820/14119/13-а).

Судами встановлено, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2010 року у справі № 2-12913/10, яке набрало законної сили 10 грудня 2010 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до УПФУ про повернення заборгованості та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії. Визнано неправомірними дії УПФУ щодо нездійснення перерахунку та призначення пенсії ОСОБА_2 як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII); зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок та виплату йому основної пенсії у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону № 796-XII у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у відповідності до ст. 50 Закону № 796-XII у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, та щомісячне підвищення пенсії, як інваліду війни виходячи з розміру 350 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01 січня 2007 року по 27 січня 2009 року та з 02 липня 2009 року без кінцевої дати перерахунку пенсії, відповідно до ст. 67 Закону № 796-XII; визнано за ОСОБА_2 право на отримання основної пенсії з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та право на щомісячне отримання підвищення пенсії, як інваліду війни 2-ї групи, виходячи з розміру 350 % відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов'язано відповідача призначити (встановити) ОСОБА_2, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії ( 2-ї групи інвалідності), основної пенсії згідно вимог ст. 50, 54 Закону № 796-XII з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, та щомісячне підвищення пенсії, як інваліду війни виходячи з розміру 350 % мінімальної пенсії за віком згідно вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3511-ХІІ від 22 жовтня 1993 року.

Станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті ОСОБА_2.), УПФУ рішення суду не виконало, нарахування не проведено.

24 лютого 2011 року дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернулась до УПФУ з заявою, в якій, посилаючись на ст. 1227 ЦК України, просила вжити заходів щодо передачі їй грошових коштів, які належать її померлому чоловіку ОСОБА_2 на підставі рішення Московського районного суду м.Харкова від 25 серпня 2010 року.

07 березня 2011 року листом № 5884-07/30 УПФУ повідомило ОСОБА_1, що на момент смерті ОСОБА_2 нарахувань за рішенням суду від 25 серпня 2010 року проведено не було; підстав для проведення перерахунку пенсії за рішенням суду на момент смерті пенсіонера в управління також відсутні.

14 вересня 2011 року прокуратурою Московського району м. Харкова, за результатами звернення ОСОБА_1, в порядку ст. 22 Закону України «Про прокуратуру» начальнику УПФУ внесений припис №134, в якому зазначено, що відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсій, що належала пенсіонерові і залишилася неотриманою у зв'язку з його смертю, вплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті.

01 березня 2012 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року без змін, Управлінню ПФУ в Московському районі м. Харкова відмовлено в задоволенні позову про визнання незаконним та скасування припису прокурора Московського району м. Харкова від 14 вересня 2011року.

20 червня 2012 року, на підставі розпорядження о/р № 107317 на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2010 року ОСОБА_2 нараховано суму пенсії та інші соціальні виплати в розмірі 225 450,11 грн.

22 листопада 2013 року прокуратурою Харківської області до ГУПФУ внесено подання в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому пропонувалось вжити заходів до усунення вказаних у поданні порушень вимог ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити ОСОБА_1 нараховані її чоловіку ОСОБА_2 кошти відповідно до рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2010 року, припису прокуратури Московського району м. Харкова від 14 вересня 2011 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року, та вирішити питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у допущенні вказаних порушень посадових осіб ГУПФУ та УПФУ.

11 грудня 2013 року ГУПФУ надало до прокуратури Харківської області відповідь, в якій, посилаючись на ст. 63 Закону № 796-XII, зазначило, що виплатити ОСОБА_1 неотриману пенсію ОСОБА_2, який помер, обчислену за рішенням суду, неможливо через відсутність коштів на це в Державному бюджеті України.

30 грудня 2013 року заступник прокурора Харківської області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ГУПФУ, в якому просив суд:

- визнати дії ГУПФУ при відмові у задоволенні подання прокуратури Харківської області від 22 листопада 2013 року - протиправними;

- зобов'язати начальника ГУПФУ вжити заходів до усунення вказаних у поданні порушень вимог ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити ОСОБА_1 нараховані її чоловіку - ОСОБА_2 кошти відповідно до рішення Московського районного суду м.Харкова від 25 серпня 2010 року, припису прокуратури Московського району м. Харкова від 14 вересня 2011 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року;

- зобов'язати начальника ГУПФУ вирішити питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у допущенні вказаних порушень посадових осіб ГУПФУ та УПФУ.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 грудня 2014 року, позов заступника прокурора Харківської області задоволено частково:

- зобов'язано ГУПФУ забезпечити виплату ОСОБА_1 нарахованих її чоловіку - ОСОБА_2 коштів відповідно до рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2010 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Поряд із цим, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року по справі № 2а-15597/11/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог УПФУ про визнання незаконним та скасування припису прокурора Московського району м. Харкова від 14 вересня 2011 року № 134 про усунення порушень вимог Закону № 796-XII в частині сплати пенсійних виплат ОСОБА_1

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2015 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи № 2а-15597/11/2070 постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2015 року, задоволено позов УПФУ до прокуратури Московського району м. Харкова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування припису.

ГУПФУ та УПФУ звернулись до суду із заявами про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року в адміністративній справі № 820/14119/13-а.

Так, УПФУ в якості підстави для перегляду постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року за нововиявленими обставинами зазначає про те, що факт неправомірності припису прокурора від 14 вересня 2011 року № 134 існував на час розгляду в суді справи № 820/14119/13-а, проте вказана обставина стала відома лише після ухвалення Харківським окружним адміністративним судом постанови від 15 червня 2015 року у справі №15597/11/2070, яка набрала законної сили 05 серпня 2015 року.

ГУПФУ в якості підстави для перегляду постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року за нововиявленими обставинами зазначає, що на даний час скасовані судові рішення по справі № 15597/11/2070, що стали підставою для прийняття постанови по цій справі, яке належить переглянути.

Залишаючи без задоволення вказані заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року в адміністративній справі № 820/14119/13-а, суди виходили із того, що підставою для прийняття Харківським окружним адміністративним судом постанови від 18 березня 2014 року у справі № 820/14119/13-а є саме рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2010 року, яке до теперішнього часу є чинним, а не припис прокуратури Московського району м. Харкова від 14 вересня 2011 року № 134, як вважають заявники. Також суди зазначили, що підставою для виплати ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 є не зазначений припис прокурора, а вимоги статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись із такими рішеннями, Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось із касаційною скаргою, в якій ставить питання про їх скасування та ухвалення рішення про задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 213 КАС України. Недоліки касаційної скарги усунуті заявником у строк, установлений судом.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які би дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі за позовом Заступника прокурора Харківської області до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, треті особи: Пенсійний фонд України, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, ОСОБА_1, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Суддя Т.С. Розваляєва