Постанова № 56219681, 25.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року Справа № 876/1821/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» про стягнення заборгованості в сумі 102937,62 грн. Позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 102937,62 гривень.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, його оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення про задоволення позову. Мотивуючи свою незгоду із судовим рішенням, апелянт зазначив, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і достаку пільгових пенсій, адже ДП «Західукргеологія» є юридичною особою, а Калуська нафтогазорозвідувальна експедиціяє філією, яка не має відповідної праздатності і не може бути відповідачем у справі. Оскільки відповідач не відшкодував у встановлені законом строки вирати на виплату і доставку пільгових пенсій, заборгованість перед Пенсійним фондом України підлягає стягненню з відповідача як юридичної особи.

У судовому засіданні представник відповідача заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та пояснила, що позиція суду першої інстанції є вірною і відповідає усталеній судовій практиці.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України як юридична особа та присвоєно ідентифікаційний код 01432606.

Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, згідно з довідкою ЄДРПОУ, є структурним підрозділом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» без права юридичної особи, але має поточний рахунок в установі банку, печатку зі своїм найменуванням, баланс експедиції є складовою частиною балансу дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія».

Судом першої інстанції встановлено, що позивач управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області відповідно до п. 6.4 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663), направив Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції ДП Західукргеологія НАК «Надра України» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. б-з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з якими Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» повинна щомісячно відшкодовувати управлінню Пенсійного Фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно з розрахунками сум заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. б-з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 2 за період з 01 вересня 2013 року по 31 жовтня 2013 року заборгованість Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» перед управлінням Пенсійного фонду становить 102937 гривень 62 копійки.

Матеріалами справи підтверджується, що структурний підрозділ відповідача без права юридичної особи Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» отримував розрахунки позивача про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій і зазначені вимоги ним не оскаржувались.

Доказів погашення вказаної заборгованості боржник не надав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що Калуська нафторозвідувальна експедиція, як відокремлений підрозділ ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі та сплачує страхові внески, має окремий баланс, ідентифікаційний код і самостійно веде розрахунки із застрахованими особами. Враховуючи наведене, управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі не довело, що саме ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» повинно відшкодувати йому витрати на доставку та виплату пільгових пенсій.

Із такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного адміністративного суду не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно з п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно із вимогами абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених п.п. 1, 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. б-з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону.

Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до вимог п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Приписами п. 6.4 вказаної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до вимог п. 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно із вимогами п. 6.10 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Отже, цим нормативним актом встановлено обов'язок відшкодування коштів саме підприємствами.

Положення ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачають, що платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п.п. 1, 10, 15 ст. 11 цього Закону.

Відповідачем не заперечується призначення особам, зазначеним у розрахунках, пільгових пенсій внаслідок роботи з важкими умовами праці на підприємстві відповідача, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Проаналізувавши наведені вище норми законодавства України та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Посилання суду першої інстанції на ту обставину, що ДП «Західукргеологія» не є боржником перед позивачем, оскільки підприємство не зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України у м. Калуші та Калуському районі як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, таким платником зареєстрована Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України, філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що її створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Частиною 2 статті 80 Цивільного Кодексу України встановлено, що саме юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю і може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем у даній справі за зобов'язанням Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» правомірно зазначено Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія».

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, відповідач зобов'язаний здійснювати відшкодування позивачу витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційну скаргу слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, прийнявши нову про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області - задовольнити, скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі № 809/3488/13-а.

Прийняти нову постанову, якою позов управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 102937,62 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 1 березня 2016 року.