Постанова № 56219186, 01.03.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.03.2016 справа №9/5009/2633/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2:ОСОБА_4, за довіреністю не зявився не зявився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Північазовбуд", м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від31.08.2015р.у справі№ 9/5009/2633/11 (суддя Боєва О.С.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Північазовбуд", м.Бердянськ Запорізької областідо відповідачів1.Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Бердянськ Запорізької області 2.Закритого акціонерного товариства "Бердянська міська стоматологічна поліклініка", м. Бердянськ Запорізької областіпровизнання договору недійсним та усунення перешкод прав власника

В С Т А Н О В И В:

У травні 2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариства з обмеженою відповідальності "Північазовбуд", м. Бердянськ Запорізької області з позовною заявою до відповідачів: Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізькій області, м. Бердянськ Запорізької області та Закритого акціонерного товариства "Бердянська міська стоматологічна поліклініка", м. Бердянськ Запорізької області про визнання недійсним договору відповідального зберігання від 25.03.2010р., укладеного між Бердянською ОДПІ та ЗАТ «Бердянська міська стоматологічна поліклініка», та усунення перешкод прав власника шляхом зобовязання ЗАТ «Бердянська міська стоматологічна поліклініка» звільнити обєкт незавершеного будівництва, який знаходиться по вул. Червона, 15, у м. Бердянську Запорізької області від охорони видати наказ.

Ухвалою від 17.05.2011р. господарським судом Запорізької області вказаний позов прийнято до провадження у справі № 9/5009/2633/11.

Ухвалою від 16.06.2011р. провадження у цій справі господарським судом зупинено до розгляду Дніпропетровським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області у справі № 2а-9972/10/0870

Ухвалою від 03.08.2015р. господарський суд Запорізької області поновив провадження у справі № 9/5009/2633/11.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.08.2015р. у справі №9/5009/2633/11 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальності "Північазовбуд", м. Бердянськ Запорізької області до відповідачів: Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізькій області, м. Бердянськ Запорізької області та Закритого акціонерного товариства "Бердянська міська стоматологічна поліклініка", м. Бердянськ Запорізької області про визнання договору недійсним та усунення перешкод прав власника. Рішення обґрунтовано не доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Північазовбуд" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження, рішення від 31.08.2015р. у справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення по справі прийнято без врахування усіх обставин справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2016р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження по справі № 9/5009/2633/11.

Від Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ФДС у Запорізькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2015р. у справі № 9/5009/2633/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Північазовбуд" - без задоволення.

Від Приватного акціонерного товариства "Бердянська міська стоматологічна поліклініка" до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, а також клопотання щодо розгляду справи без участі його представників.

В судовому засіданні заявник апеляційної скарги підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі, просив рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Просив залучити додаткові пояснення по справі.

Представники відповідачів в судове засідання не зявилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалами апеляційного господарського суду явка сторін не визнавалась обовязковою.

Беручи до уваги, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не звязана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників відповідачів.

В процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ст.101 ГПК України).

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представника позивача, який зявився в судове засідання, судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, 13.07.2006р. комісією у складі представника Бердянської ОДПІ, представника УІ ТОВ Харвест ОСОБА_5, С.Л., у присутності голови правління Товариства співвласників багатоквартирного будинку Сусіди, голови правління ЗАТ Бердянська міська стоматологічна поліклініка складено Акт № 11 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного. Серед переліченого у акті майна, під номером 24 значиться фундамент - частково зруйнований, що складається із залізобетонних блоків, плит перекриття та цегли. Місце зберігання майна: м. Бердянськ, вул. Червона, 15.

Рішенням Постійно діючого третейського суду При Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 23.01.2007р. у справі № 40/29 визнано за Товариством з обмеженою відповідальності "Північазовбуд", м. Бердянськ Запорізької області право власності на недобудоване нерухоме майно - мансардний житловий поверх в осях І-ІІІ над прийнятими до експлуатації квартирами житлового будинку № 15 по вул. Червона в м. Бердянську, вбудовано-прибудоване приміщення охорони здоровя першого поверху в осях І-ІІІ житлового будинку № 15 по вул. Червона в м. Бердянську, приміщення електрощитової на 1-му поверсі в осях Б-В і 4-ІІІ житлового будинку № 15 по вул. Червона в м. Бердянську, прибудовані гаражі в осях І-ІІІ житлового будинку № 15 по вул. Червона в м. Бердянську: літ. Б площею 43,8 кв.м., літ. В площею 118,6 кв.м. та прибудовані приміщення охорони: літ. а площею 10,4 кв.м., літ а1 площею 10,6 кв.м., фундамент житлового будинку № 15 по вул. Червона в м. Бердянську в осях ІV-VІ, фундамент гаражів житлового будинку № 15 по вул. Червона, 15 в м. Бердянську з розмірами в осях 6м х 28,8м. (прим.: рішення з урахуванням ухвали від 13.02.2007р. про виправлення описок у рішенні від 23.01.2007р. у справі № 40/29).

На підставі вказаного рішення суду від 23.01.2007р. та ухвали суду від 13.02.2007р. Комунальним підприємством з технічної інвентаризації Бердянської міської ради 26.08.2008р. зареєстровано право власності на обєкт незавершеного будівництва, за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Червона, буд. 15, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Північазовбуд", про що свідчить наявна в матеріалах справи копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20009567 від 26.08.2008р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.09.2008р. у справі 10/547/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північазовбуд" до Бердянської міської ради Запорізької області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Українсько-Іспанського товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест ОСОБА_5Л.", задоволено позовні вимоги та визнано недійсним п 15. рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 13 від 17.05.2007р. та п.п. 3.8 рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 9 від 01.11.2007р.

Зазначене рішення суду по справі № 10/547/09 залишено без змін, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.11.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2009р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.03.2009р. у справі №6/40д/09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північазовбуд" до Бердянської міської ради Запорізької області та Українсько-Іспанського товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест ОСОБА_5Л." визнано недійсним договір оренди землі від 26.11.2007р., укладеного між відповідачами. Зазначене рішення суду залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2009р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.12.2010р. у справі №27/92/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північазовбуд" до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області та Українсько-Іспанського товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест ОСОБА_5Л." про визнання недійсним договору відповідального зберігання від 13.07.2006р. та усунення перешкод прав власника, припинено провадження у справі в частині визнання недійсним договору відповідального зберігання від 13.07.2006р., укладеного між Бердянською обєднаною державною податковою інспекцією Запорізької області та Українсько-Іспанським товариством з обмеженою відповідальністю "Харвест ОСОБА_5Л." з моменту його укладення. В решті позовних вимог щодо усунення перешкод прав власника шляхом зобовязання УІ ТОВ "Харвест ОСОБА_5Л." звільнити земельну ділянку в районі житлового будинку № 15 по вул. Червоній у м. Бердянську Запорізької області, судом відмовлено.

У рішенні суду від 14.12.2010р. у справі № 27/92/10 зазначено, що підставою припинення є укладення 12.03.2010р. Бердянською обєднаною державною податковою інспекцією Запорізької області та Українсько-Іспанським товариством з обмеженою відповідальністю "Харвест ОСОБА_5Л." угоди про розірвання договору відповідального зберігання б/н від 13.07.2006р.

12.03.2010р. між Бердянською обєднаною державною податковою інспекцією Запорізької області (поклажодавець та перший відповідач по справі) та Закритим акціонерним товариством "Бердянська міська стоматологічна поліклініка" (охоронець та другий відповідач по справі) підписано договір відповідального зберігання.

Згідно п. 1.1 вказаного договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором згідно відповідних документів, які є невідємною частиною цього договору, Поклажодавець передає, а Охоронець приймає на безоплатне відповідальне зберігання майно, згідно з додатком № 1 до договору (надалі іменується майно) вартістю, згідно прибуткових або супроводжувальних документів.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань (п.6.1. договору).

Відповідно до додатку № 1 до цього договору визначено Перелік майна, яке перебуває на обліку в Бердянській ОДПІ за ознаками безхазяйного та знаходиться на земельній ділянці по вул. Червоній, 15 у м. Бердянську, що передане на зберігання другому відповідачу.

Позивач вважає, що він є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Червона, 15, яке за ним зареєстровано 26.08.2008р. у КП БТІ Бердянської міської ради, але згідно до укладеного договору від 25.03.2010р. другий відповідач здійснює охорону нерухомого майна, за адресою: м. Бердянськ, вул. Червона, 15, яке належить позивачу на праві приватної власності, що на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Північазовбуд", перешкоджає йому користуватися вказаним майном у звязку з чим він звернувся до місцевого господарського суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням по справі у задоволені позовних вимог відмовлено з посиланням на їх безпідставність, оскільки позивачем не доведено право власності на обєкт незавершеного будівництва за адресою: м. Бердянськ, вул. Червона, 15. Крім того 06.04.2015р. реєстрація права власності на це майно саме за позивачем була скасована, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 36132720 станом на 09.04.2015р.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно приписів ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання правочину недійсним, припинення дії яка порушує право (ст.16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

У п. 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 розяснено, що на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. У разі коли після такого вчинення набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють правовідносини, ніж ті, що діяли в момент вчинення правочину, то норми такого акта, якщо він не має зворотної сили, застосовуються до прав та обов'язків сторін, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Як встановленого господарським судом позивач просить визнати недійсним договір відповідального зберігання від 25.03.2010р., укладеного між відповідачами у цій справі з посиланням, що спірне майно не є безхазяйним, і перший позивач не мав право підписувати спірний договір.

Згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу (ч. 1 ст. 937 ЦК України).

За нормами ч. 1, 2 ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

З позовної заяви також вбачається, що позивач вважає, що спірний договір було підписано в порушення Порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затвердженого наказом ДПА України від 28.09. 2005р. № 417.

Проте, зазначений порядок втратив чинність на підставі наказу Державної податкової адміністрації України від 19.01.2007р. N 18 «Про затвердження Порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави».

Тобто на момент укладення договору відповідального зберігання від 25.03.2010р. Порядок, затверджений наказом ДПА України від 28.09.2005р. № 417, вже не діяв. Тому посилання позивача на вказаний Порядок, як на підставу визнання оспорюваного договору недійсним не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Доводи позивача щодо безпідставності визнання майна безхазяйним згідно акту № 11 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 13.07.2006р., яке знаходиться за адресою: м. Бердянськ, вул. Червона, 15, оскільки воно належить йому на праві власності згідно рішення Постійно діючого третейського суду При Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 23.01.2007р. у справі № 40/29, судовою колегію не можуть бути взяти до уваги, оскільки на момент складання першим відповідачем акту № 11 від 13.07.2006р. рішення третейського суду, на яке посилається позивач не існувала взагалі.

Стосовно посилань позивача на наявність у нього права власності на обєкт нерухомого майна на підставі рішення Постійно діючого третейського суду При Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 23.01.2007р. у справі № 40/29, апеляційний суд зазначає наступне.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст. 316 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1, 2 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до приписів ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі його будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо обєкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою для створення обєкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис обєкта незавершеного будівництва (ч. 3 ст. 331 ЦК України).

Таким чином, законодавець чітко встановив, що по-перше, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі його будівництва (створення майна).

По-друге, особа, яка створює майно, у разі необхідності може укласти договір щодо обєкта незавершеного будівництва, право власності на який, в такому випадку, підлягає реєстрації органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою для створення обєкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис обєкта незавершеного будівництва.

Як зазначалося вище, на час звернення позивача до суду з зазначеним позовом, реєстрація права власності за ним на незавершене будівництво, що передбачено ч. 3 ст. 331 ЦК України, відсутня. А тому, мова може йти лише про його права власності на будівельні матеріали. Але рішення суду, в тому числі і третейського, з цього приводу відсутнє. Як відсутні і документи, підтверджуючи виникнення у позивача права власності на ці будівельні матеріали.

Судова колегія зазначає, що частина 4 ст. 331 ЦК України, яка передбачала можливість суду за заявою заінтересованої особи визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту є незначною, виключена згідно із Законом України від 15.12.2005 р. № 3201-1У.

В той же час, документи, які необхідні для реєстрації права власності на обєкт незавершеного будівництва, яке реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі ч. 3 ст. 331 ЦК України, а саме документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою для створення обєкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис обєкта незавершеного будівництва, матеріали справи не містять і позивачем до справи надані не були.

Як встановлено місцевим господарським судом за Товариством з обмеженою відповідальністю "Північазовбуд" право власності саме на недобудоване нерухоме майно за адресою: м. Бердянськ, вул. Червона, 15, було визнано рішенням Постійно діючого третейського суду При Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 23.01.2007р. у справі № 40/29. Приймаючи рішення, суд послався, зокрема, на ч.2 ст. 328, ст.ст. 331, 334, 375 ЦК України.

Зазначене право власності позивача в подальшому було зареєстровано у БТІ Бердянської міської ради, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20009567 від 26.08.2008р.

В той же час, першим відповідачем у лютому 2009 року було подано до Запорізького окружного адміністративного суду позов до Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Північазовбуд" про визнання незаконними дії відповідача 1 та про визнання недійсною реєстрацію права власності на обєкт незавершеного будівництва. Постановою від 01.02.2011р. у справі № 2а-9972/10/0870 у задоволенні позову відмовлено.

В подальшому, постанова від 01.02.2011 р. по справі № 2а-9972/10/087 була скасована постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013р. Позовні вимоги задоволено. Визнано дії реєстратора - Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради по реєстрації права власності на обєкт незавершеного будівництва, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Червона, 15, зареєстрований за реєстраційним номером 24476629, кадастровий номер 2310400000:09:011:0012, незаконними. Скасовано рішення Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради про реєстрацію права власності на обєкт незавершеного будівництва, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Червона, 15.

Під час розгляду адміністративної справи Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було встановлено, що в порушення вимог ст. 55 Закону України «Про третейські суди» КП БТІ зареєструвало право власності за ТОВ "Північазовбуд" на підставі рішення третейського суду без наявності виконавчого документа за рішенням третейського суду, що є порушенням вимог п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.22002р. № 7/5, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (а.с.44-48 т.2).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2014р. постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду залишена без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Матеріалами справи підтверджується, що 06.04.2015р. було скасовано реєстрація права власності на спірне майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Північазовбуд", яке було зареєстровано на підставі рішення Постійно діючого третейського суду При Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 23.01.2007р. (а.с.53 т.2).

На підтвердження свого права власності на спірне майно позивач надав до матеріалів справи лише рішення Постійно діючого третейського суду При Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 23.01.2007р.

Судова колегія зазначає, що судове рішення за загальним правилом не є підставою виникнення права власності. Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Наприклад, відповідно до ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за рішенням суду. Саме така правова позиція викладена у листі Верховного суду від 01.07.2013р. «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при перегляді цивільних справ».

Як зазначалося вище, жодного документа, які підтверджують виникнення права власності у позивача в розумінні ч. 3 ст. 331 або ст. 334 ЦК України, матеріали справи не містять., як і наслідок, порушення саме його прав при укладенні спірного договору.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено з огляду на приписи ч. 3 ст. 331 ЦК України наявність у нього права власності на майно, що знаходиться за адресою: м. Бердянськ, вул. Червона, 15, як і наслідок, порушення саме його прав при укладенні спірного договору.

Крім того, є безпідставним посилання заявника апеляційної скарги щодо відсутності законних підстав необхідності видачі виконавчого документа на виконання рішення третейського суду, оскільки його видача не передбачена у рішенні Конституційного Суду України від 24.02.2004р. у справі № 1-8/2004, з огляду на наступне.

Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України (ч. 2 ст. 147 Конституції України).

На момент прийняття 24.02.2004р. Конституційним Судом України рішення у справі № 1-8/2004 був відсутній закон про третейські суди, про що зазначено в описовій частині цього рішення. Закон України «Про третейські суди» був прийнятий 11.05.2004р. N 1701-IV та почав діяти з 16.06.2004р. (моменту його публікації).

Отже, при винесенні рішення, на яке посилається позивач, Конституційний Суд України не міг врахувати особливості, які передбачені Законом України «Про третейські суди».

Стосовно вимоги позивача про усунення перешкод прав власника шляхом зобовязання ЗАТ «Бердянська міська стоматологічна поліклініка» звільнити обєкт незавершеного будівництва, який знаходиться по вул. Червона, 15 у м. Бердянську Запорізької області від охорони, то вона є безпідставною з врахуванням наступного.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).

Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний володілець).

Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, які перешкоджають позивачу використовувати належне йому право, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин.

Оскільки заявником апеляційної скарги не надано доказів скасування ухвали Вищого адміністративного суд України від 04.12.2014р. у справі № 2а-9972/10/0870, відсутність на час розгляду апеляційної скарги реєстрація права власності на спірний обєкт саме за позивачем, колегія суддів вважає, що позивачем в порушення ст. 33 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами, що саме він є власником обєкта незавершеного будівництва за адресою: м. Бердянськ, вул. Червона, 15, а тому вимога про усунення перешкод в користуванні спірним майном не підлягає задоволенню.

За таких обставин, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що апелянтом не доведено підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2015р. у справі № 9/5009/2633/11, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Північазовбуд" не підлягає задоволенню, а рішення суду від 31.08.2015р. підлягає залишенню без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Північазовбуд», м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області у справі №9/5009/2633/11 від 31.08.2015р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2015р. у справі №9/5009/2633/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Судді: О.Л. Агапов

ОСОБА_3

Надруковано: 6 прим.

1. позивачу

2. відповідачам

1. у справу

1. ГСЗО

1. ДАГС