Постанова № 56219030, 01.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2016 р. Справа№ 910/24008/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко О.В.

Рудченка С.Г.

Секретар судового засідання - Колеснік М.П.

За участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 01.03.2016 року по справі №910/24008/15 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2015 року

по справі №910/24008/15 (суддя Селівон А.М.)

За позовом Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія "Київміськбуд"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі-відповідач) про зобов'язання відповідача прийняти від позивача земельну ділянку, місце розташування якої - 2-ий мікрорайон житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва, кадастровий номер - 8000000000:90:146:0126, розмір якої становить 7291 кв.м та підписати відповідний акт приймання - передачі земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ухилення відповідача від прийняття орендованої земельної ділянки від орендаря за актом приймання - передачі після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки № 63-6-00590 від 12.07.10р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2015р. у справі №910/24008/15 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції від 22.10.2015р., третя особа звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Позивач та відповідач не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка. Однак, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судові засідання не з'явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги та те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

У відповідності до положень ст.ст.93, 122-124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України «Про оренду землі» обов'язковою передумовою укладання, зміни або розірвання договору оренди землі є волевиявлення органу місцевого самоврядування, представлене у формі відповідного рішення.

Як свідчать матеріали справи, на підставі п.3 рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 574/2643 "Про передачу акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" земельних ділянок для будівництва житлових будинків та об'єктів соціально - побутового призначення, комплексного благоустрою території для суспільних потреб у 2-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва" 12 липня 2010р. між відповідачем, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, був укладений Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. за реєстровим номером 588, та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 15 липня 2010 року за № 63-6-00590 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - Договір).

У відповідності до умов Договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 574/2643 за актом приймання - передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором.

Об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - 2-ий мікрорайон житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м.Києва, розмір - 7291 кв.м; цільове призначення отриманої в оренду земельної ділянки - будівництво будинків та об'єктів соціально-побутового призначення, комплексного благоустрою території для суспільних потреб; кадастровий номер 8000000000:90:146:0126. (п.2.1 Договору).

Відповідно до витягу з технічної документації № Ю-29652/2010 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 16.06.10 р. № 293 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 236 367,46 грн. (п.2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору його укладено строком на 5 років.

Розділами 4 - 11 Договору визначено орендну плату, умови використання та обмеження (обтяження) щодо використання Земельної ділянки, умови і строки передачі земельної ділянки в оренду, умови повернення земельної ділянки, права та обов'язки сторін, страхування об'єкта оренди, зміну умов договору та припинення і поновлення договору тощо.

Як свідчать матеріали справи, Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками орендодавця та орендаря.

Судова колегія проаналізувавши умови укладеного між сторонами Договору вважає, що останній за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 58 Цивільного кодексу України та §5 глави 30 Господарського кодексу України.

Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини на Україні з питання оренди землі, є Закон України "Про оренду землі".

Згідно із ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту держаної реєстрації права.

Будь-які заперечення щодо порядку укладення та досягнення згоди по всіх істотних умовах Договору на час його підписання з боку сторін відсутні.

За змістом частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно із ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, орендодавець передав, а орендар прийняв у своє володіння та користування вказану земельну ділянку, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 15.07.10р.

Таким чином, відповідачем виконано прийняті на себе зобов'язання по наданню в оренду земельної ділянки, обумовленої Договором, а позивачем, у свою чергу, прийнято вказану земельну ділянку без будь - яких зауважень.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено, що кореспондується також із п. 11.3 Договору оренди, згідно якого договір припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Судовою колегією встановлено, що термін дії Договору оренди земельної ділянки закінчився 15.07.2015р.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1 ст. 785 ЦК України).

Відповідно до ст.34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Частиною 8 ст.32 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 04.03.2015 року №195/1060 передбачено, що у разі припинення договору оренди земельної ділянки, в тому числі після закінчення строку, на який було укладено договір оренди земельної ділянки, крім випадку використання орендарем права на поновлення договору оренди, а також у разі розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути Київській міський раді земельну ділянку на умовах, визначених договором оренди, та за актом приймання - передачі, який від імені Київської міської ради підписується уповноваженою особою - директором Департаменту земельних ресурсів та скріплюється печаткою цього департаменту.

За умовами п. 11.8 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах визначених цим Договором.

Враховуючи ту обставину, що Договір оренди припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено, позивач неодноразово звертався та повідомляв відповідача про відсутність наміру продовжувати Договір оренди земельної ділянки та направляв для підписання Акт про повернення земельної ділянки, що підтверджується листами від 07.04.2015 року №01366/0/2-15; 19.05.2015 року №02006/0/2-15; 16.06.2015 року №02448/0/2-15, 20.08.2015 року №03466/0/2-15, копія яких наявні в матеріалах справи.

Проте, вказані листи залишені відповідачем без відповіді, акт приймання - передачі земельної ділянки від орендаря до орендодавця не підписано.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні відповідач не здійснив прийняття орендованої земельної ділянки від орендаря після закінчення строку дії Договору оренди, який був правовою підставою для користування останньою орендарем, та не підписав відповідний акт приймання - передачі, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про зобов'язання орендодавця прийняти майно з оренди за актом приймання - передачі.

Згідно із частиною другою статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином, аналіз вказаної норми свідчить, що особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму вправі в судовому порядку вимагати прийняття від неї майна, яке було предметом договору, та отримання документа (акта) про таке прийняття як підтвердження виконання нею зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 березня 2012 р. у справі № 3-19гс12.

При цьому, судовою колегією не приймаються до увагу заперечення третьої особи проти позову з підстав відсутності умов Договору та приписів чинного законодавства обов'язку орендодавця щодо повернення та прийняття земельної ділянки за актом приймання передачі від орендаря орендодавцю, оскільки поняття припинення строку дії Договору не є тотожним поняттю закінчення фактичного користування земельною ділянкою та не свідчить про фактичну передачу останньої від орендаря орендодавцю.

В даному випадку акт приймання - передачі земельної ділянки за своєю правовою природою є єдиним підтвердженням факту передачі орендованої земельної ділянки орендодавцеві навіть за умови відсутності передбаченого умовами Договору обов'язку з його складання та неприйняття відповідного рішення Київською міською радою на час закінчення строку дії Договору оренди, а можливість виконання орендарем свого обов'язку з повернення орендованого майна (земельної ділянки) не може ставитись в залежність від бездіяльності орендодавця щодо визначення процедури такого повернення.

Окрім того, пунктом 3 частини 8 статті 32 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 04.03.2015 року №195/1060 передбачено, що після закінчення строку договору оренди земельної ділянки, на який його було укладено, та до підписання акта приймання-передачі земельної ділянки плата за землю справляється відповідно до умов договору.

Тобто невчинення відповідачем дій щодо прийняття орендованої земельної ділянки додатково призводить до матеріальних витрат з боку позивача у вигляді сплати земельного податку (орендної плати за землю) за умови відсутності належних прав на оренду та використання (користування) земельної ділянки.

За таких обставин суд приходить до висновку, що особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором оренди (найму) вправі в судовому порядку вимагати прийняття від неї майна (земельної ділянки), яке було предметом договору, та отримання документа (акта) про таке прийняття як підтвердження виконання нею зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та те, що факт невиконання відповідачем зобов'язань підтверджується матеріалами справи, на момент прийняття оскаржуваного рішення доказів прийняття земельної ділянки за актом приймання - передачі з оренди відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені третьою особою в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судові витрати на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2015 року по справі №910/24008/15 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2015 року по справі №910/24008/15 залишити без змін.

3.Матеріали справи №910/24008/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.В. Тищенко

С.Г. Рудченко