Ухвала суду № 56219014, 02.03.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"02" березня 2016 р.Справа № 922/470/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі Цвірі Д.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків до Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №1018 від 29.02.2016 р.,

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №01-42юр/3208 від 30.04.2015 р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство «Харківводоканал» - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача Акціонерної компанії «Харківобленерго» - про зобовязання відповідача припинити зловживання правом на відключення від енергопостачання відносно обєктів єдиної технологічної системи КП «Харківводоканал», як такого, що може порушити права інших осіб та завдавати шкоди довкіллю.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач, без врахування особливого статусу позивача (як підприємства, яке надає житлово-комунальні послуги з водопостачання населенню міста Харкова), протиправно здійснює відключення від енергопостачання обєктів позивача, більша частина яких безпосередньо задіяна в технологічному процесі подачі води та очищення стоків, що, як зазначає позивач, може призвести до непередбачуваних санітарно-екологічних наслідків.

Разом з позовною заявою, позивач звернувся до суду із заявою про застосування заходів забезпечення позову шляхом тимчасової заборони відповідачу до вирішення справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх обєктів позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 лютого 2016 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 03 березня 2016 року.

Окрім того, ухвалою суду у позивача було витребувано докази сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову; письмові пояснення щодо співвідношення обраного заходу забезпечення позову (тимчасової заборони відповідачу вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх обєктів позивача) із предметом позову (припинення зловживання правом на відключення від енергопостачання відносно обєктів єдиної технологічної системи відповідача); письмові пояснення щодо того, яким чином невжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом тимчасової заборони відповідачу вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх обєктів позивача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у спорі про зобов'язання відповідача припинити зловживання правом на відключення від енергопостачання відносно обєктів єдиної технологічної системи відповідача.

24 лютого 2016 року через канцелярію суду від позивача надійшли витребувані судом пояснення (вх.№6293 від 24.02.2016 р.) з приводу заяви про забезпечення позову, а також докази сплати судового збору за подання до суду відповідної заяви у визначених законом порядку та розмірі.

В судовому засіданні 02.03.2016 р. представник позивача заяву про вжиття заходів забезпечення позову підтримав, надав доповнення до заяви (вх.№7123 від 02.03.2016 р.), просив суд застосувати заходи забезпечення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.03.2016 р. просила суд відмовити в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено, чим саме невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі; заходи забезпечення позову, які позивач просить суд застосувати, на думку відповідача, є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог та не є адекватними майновим наслідкам, які настають для відповідача в результаті їх застосування; вжиття заходів забезпечення позову порушуватиме, на думку позивача, баланс інтересів сторін і перешкоджатиме господарській діяльності позивача; позивач також вважає, що вжиття заходів забезпечення позову може порушути права та законні інтереси інших осіб.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Звертаючись з позовом у даній справі позивач просить суд зобовязати відповідача припинити зловживання правом на відключення від енергопостачання відносно обєктів єдиної технологічної системи КП «Харківводоканал», як такого, що може порушити права інших осіб та завдавати шкоди довкіллю.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що він є підприємством питного водопостачання та здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою.

В свою чергу, позивач стверджує, що відповідач систематично звертається до нього із повідомленнями про відключення електричної енергії підприємству позивача, частину обєктів позивача вже відключив, що в свою чергу може призвести до непередбачуваних санітарно-екологічних наслідків, адже вимкнення електричної енергії призведе до припинення роботи системи подачі і розподілу води в місті Харкові.

Відповідно до статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

З привожу застосування вказаної норми в п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України розяснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зі змісту п. 3 вказаної Постанови вбачається, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд доходить висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом тимчасової заборони відповідачу до вирішення справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх обєктів позивача утруднить виконання рішення суду з огляду на наступне.

З огляду на складність технологічних процесів електро- та водопостачання, у випадку припинення/обмеження електропостачання, відновлення електропостачання, як і відновлення водопостачання після зупинки водопровідних споруд внаслідок припинення/обмеження електропостачання, потребує значних енерго- та часових витрат, наявності відповідних фахівців, є економічно затратним.

Пояснення представника позивача свідчать, що після зупинення водопровідних споруд повторний їх запуск потребує більш тривалого періоду, повязаного з їх санітарною обробкою та великими витратами матеріальних ресурсів. Складна схема забору та гарантованого очищення води на спорудах І та ІІ підйому, технологічна схема перекачування води у місто з двох поверхневих джерел по водогонах діаметрами 900-1600 мм за загальною протяжністю більш як 380 км високонапірними насосами великої потужності все це, у разі зупинки системи подачі води, стане вкрай складними технічно й матеріально, а також тривалими перешкодами для повторного запуску в дію системи водопостачання міста. Представник позивача (заявника клопотання) з посиланням на лист за підписом генерального директора проектного науково-дослідного інституту комунальних споруд міст «Інститут «Укркомунндіпроект» ОСОБА_3 (арк.с.47), зазначає, що, наприклад, після аварії на Диканівській каналізаційній насосній станціі (1995р.) зупинену систему водопостачання поновлювали та запускали майже два місяці.

Вказані особливості функціонування систем електро- та водопостачання можуть ускладнити виконання рішення суду у випадку, якщо суд за результатами розгляду спору дійде висновку про наявність підстав для зобовязання відповідача припинити зловживання правом на відключення. При чому, у випадку невжиття заходів по забезпеченню позову і реалізації наміру відповідача на відключення обєктів позивача від електропостачання, за умови задоволення позовних вимог за результатами розгляду спору по суті, негативних наслідків зазнає майнова сфера як позивача, так і відповідача.

Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд враховує також необхідність запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу та констатує, що саме невжиття заходів по забезпеченню позову може порушити права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу споживачів води, зокрема, права на безпечне для життя та здоровя довкілля, гарантованого статтею 50 Конституції України.

Разом з тим, у випадку, якщо суд не встановить факту зловживання правом з боку відповідача, останній зможе його реалізувати після розгляду спору по суті. Застосування заходів забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, враховуючи їх тимчасовий характер, не порушуватиме прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до істотного втручання у діяльність господарюючих субєктів, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить запобігти можливому утрудненню виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Суд, як підставу заперечень відповідача щодо застосування заходів забезпечення позову, враховує налідки існування заборгованості позивача перед відповідачем з оплати спожитої електроенергії - заборгованість перед ДП "Енергоринок", заборгованість з заробітної плати перед працівниками АК "Харківобленерго", можливе зменшення лімітів продажу електроенергіі, що може призвести до аварійних чи планових відключень інших добросовісних споживачів, в тому числі населення. Але разом з цим, суд вважає такі наслідки неспівмірними з тими наслідками, до яких може призвести припинення/обмеження електропостачання позивача, як підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надає відповідні послуги багатомільйонному населенню міста та області. Адже, відсутність таких послуг може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Виходячи з вказаних міркувань, суд вважає заходи забезпечення позову шляхом тимчасової заборони відповідачу до вирішення справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх обєктів позивача пропорційними щодо тих наслідків, які може викликати їх невжиття, та такими, що дозволяють досягти збалансованості інтересів сторін даного спору.

Оцінюючи надані позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову докази наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування заходу забезпечення позову можливого припинення/обмеження електропостачання, суд вважає їх достатніми для висновку про наявність таких обставин та їх здатними ускладнити виконання рішення суду, з огляду на обставини, про які йшлося вище.

Так, позивачем надано адресовані йому повідомлення про припинення подачі електроенергії №№ 15 від 11.01.2016 р.; 18 від 12.01.2016р.; 47 від 28.01.2016р.; 71 від 03.02.2016р., 93 від 12.02.2016 р.; 102 від 17.02.2016 р.; лист в.о. голови правління АК «Харківобленерго» ОСОБА_4 від 08.02.2016р. №21-18/937 про намір привести обсяги постачання електроенергіі КП «Харківводоканал» до обсягів фактичної оплати вартості спожитої електроенергії шляхом почасового постачання електричної енергії на обєкти водопостачання, що містяться в додатку (арк.с.28-34, т.1).

Зміст вказаних повідомлень свідчить, що за певні порушення з боку позивача (недопуск до приміщення, заборгованість та несплату рахунків) відповідач має намір припинити енергопостачання підприємства позивача.

Враховуючи наведене, а також той факт, що відносини між сторонами щодо постачання електроенергії врегульовані одним договором щодо всіх об'єктів позивача, суд доходить висновку, що вказані докази підтверджують обґрунтованість доводів щодо утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Згідно пояснень представника заявника, підтверджених також інформацією, що міститься у листі проектного науково-дослідного інституту комунальних споруд міст «Інститут «Укркомунндіпроект», система централізованого водопостачання м. Харкова і деяких міст області являє собою єдиний технологічний комплекс обєктів та водопровідних споруд по добутку, виробництву , транспортуванню та розподілу питної води споживачам м.Харкова та області. до вказаної системи входять також обєкти хлорного господарства, з особливим режимом експлуатації та потенційною небезпекою техногенного та екологічного характеру. Сукупність водогонів, повязаних між собою 19 площадками насосних станцій та 75 підкачуавльних насосних станцій безпосередньо у місті діють як єдиний цілісний технологічний комплекс. І саме за допомогою цієї єдиної технологічної системи, в умовах гарантованого енергопостачання, забезпечується безперервна подача води від водозабору до споживача, тому припинення роботи одного елементу з системи - обєкту з комплексу обєктів та водопровідних споруд, спричинить неможливість інших елементів системи виконувати свою функцію.

Пояснення заявника клопотання, не спростовані відповідачем, також свідчать, що не на всі об'єкти відповідача, які мають статус об'єктів підвищеної небезпеки, встановлена відповідна броня щодо обмеження/припинення електропостачання.

Вказане свідчить про існування небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру у випадку припинення/обмеження електропостачання позивача відповідачем за відсутності відповідним чином встановленої броні. Так, згідно пояснень позивача броня не встановлена на такі об'єкти позивача, як ХПС "Кочеток" Хлораторна з устаткуванням; Хлораторна ЦВС №2; ХПС "Есхар" зливна залізнична естакада тощо.

Виходячи з наведених міркувань, суд вважає обґрунтованою заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом тимчасової заборони відповідачу вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх обєктів позивача як елементів єдиної технологічної системи.

Суд вважає, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, є співвідносними з заявленими позивачем вимогами та адекватними останнім. Шляхом вжиття вказаних заходів забезпечення позову не здійснюється захист прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, які останній вважає порушуваними/оспорюваними, а лише створюються передумови для не утрудненого виконання рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача.

Заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, не є тотожними задоволенню його позовних вимог у звязку з відмінністю заходів забезпечення та предмету позову за своїм змістовним навантаженням та правовими наслідками.

Такі заходи відповідають позовним вимогам, на забезпечення виконання яких вони спрямовані, оскільки здатні забезпечити не утруднене виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, є розумними та обґрунтованими.

З наведених міркувань суд не погоджується з твердженнями відповідача про тотожність заходів забезпечення позову та позовних вимог.

Суд зазначає, що шляхом вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, не вирішується питання про законність та обґрунтованість чи, навпаки, необґрунтованість та безпідставність позовних вимог по суті. При вжитті заходів забезпечення позову зясовується лише питання, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити виконання рішення суду. З огляду на наведене вище, суд констатує, що невжиття заходу забезпечення позову шляхом тимчасової заборони відповідачу вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх обєктів позивача може утруднити виконання рішення суду про припинення зловживання правом на відключення від енергопостачання відносно обєктів єдиної технологічної системи відповідача у випадку задоволення позовних вимог та вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову.

Крім того, вживаючи заходи забезпечення позову, суд враховує загальновідому, оприлюднену у складі відомостей державного реєстру інформацію про наявність у позивача обєктів підвищеної небезпеки відповідно до Закону України «Про обєкти підвищеної небезпеки», постанови Кабінету Міністрів України №956 від 11.07.2002 року та відсутність встановленої броні на певні об'єкти підвищеної небезпеки. Суд також зважає на те, що у позивача відсутні альтернативні джерела постачання електричної енергії, що могли б забезпечити функціонування системи централізованого водопостачання міста та області.

Зважаючи на викладене, заперечення відповідача проти заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову вмотивовані тим, що вжиття відповідних заходів забезпечення позову перешкоджатиме господарській діяльності позивача; реалізації його обовязку на відключення електроенергії споживачу, який неналежним чином виконує свої грошові зобовязання та з інших мотивів - суд розцінює як необгрунтовані.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 66, 67, 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального підприємства «Харківводоканал» про застосування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити Акціонерній компанії «Харківобленерго» (адреса: 61037, м.Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) до вирішення даної справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх обєктів Комунального підприємства «Харківводоканал» (адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715).

Ухвала набирає чинності з 02.03.2016 р., підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала може бути пред'явлення до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" до 02.03.2017 р.

Суддя ОСОБА_5