Постанова № 56219012, 01.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2016 р. Справа№ 910/25202/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

Від позивача - Кусенко Л.О. ( довір. №5-16 від 26.02.16);

Від відповідача - Драбінович В.О. ( довір. №40 від 31.12.15);

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2015р.

у справі № 910/25202/15 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Кемікалс"

до Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс"

про стягнення 1 348 998, 85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2015р. у справі №910/25202/15 позовні вимоги задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» суми основного боргу у розмірі 5 000,00 грн. та процентів за користування товарним кредитом у розмірі 5000,00 грн. на підставі п.1.-1 ст.80 ГПК України. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Кемікалс" 491 698грн. основного боргу, 487 456грн. 20коп. процентів за користування товарним кредитом, 313 323грн. 11коп. інфляційних втрат та 19 387грн. 16коп. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що в період дії поставки нафтопродуктів позивач поставив відповідачу нафтопродукти, відповідач частково розрахувався за поставлений товар.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2015р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що договір поставки нафтопродуктів №90928/1 від 28.09.2009р. та договір поставки нафтопродуктів №б/н від 24.09.2013р. є різними правочинами, мають різні умови, однак місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, оскільки не звернув уваги на те, що позивачем було змінено предмет і підстави позову.

Скаржник зазначає й про те, що суд припустився помилки під час розрахунку суми нарахування інфляційних втрат.

Крім того відповідач в апеляційній скарзі зазначає про те, що з'ясування питання щодо наявності та розміру заборгованості відповідно до позову може здійснюватись лише шляхом проведення відповідної судової експертизи, у зв'язку з чим відповідач просить призначити судову експертизу та поставити питання щодо наявності та розміру заборгованості відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016р. розгляд апеляційної скарги призначено на 02.02.2016р.

02.02.2016р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явились представники сторін, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги відкладено на 01.03.2016р.

В судовому засіданні апеляційного господарського суду представник відповідача підтримав клопотання про призначення економічної експертизи, яке письмово викладено в апеляційній скарзі.

Судова колегія зазначене клопотання відхиляє, оскільки вказане клопотання є необґрунтованим.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

24.09.2013 р. між Приватним акціонерним товариством "Київспецтранс", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Кемікалс", як постачальником, укладено договір поставки нафтопродуктів, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язувався передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти, іменовані надалі за текстом - "товар", найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Згідно з пунктом 3.1. договору, загальна ціна цього договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначаються постачальником в рахунках-фактурах та накладних документах.

Умовами п.3.2. договору встановлено, що покупець зобов'язується здійснити оплату (в розмірі 100 %) товару (в тому числі і ПДВ), відображену в рахунках-фактурах протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати прийняття такого товару.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок постачальника.

25.09.2013 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору, згідно якої були внесені зміни до п. 4.1. договору в наступній редакції:

" 4.1. У випадку неналежного виконання покупцем обов'язків по оплаті товару на підставі наданих рахунків-фактур, покупець сплачує постачальнику відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 0,07 % вартості товару, по рахункам-фактурам, оплату яких прострочено, за кожен день прострочення.".

28.09.2009 р. між Приватним акціонерним товариством "Київспецтранс", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Кемікалс", як постачальником, укладено договір поставки нафтопродуктів № 90928/1, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язувався передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти, іменовані надалі за текстом - "товар", найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Умовами п.2.1. договору встановлено, що товар поставляється погодженими партіями, у відповідності із заявками покупця на поставку тієї чи іншої партії товару. Форма заявки викладена в додатку № 1 до чинного договору, який є невід'ємною частино. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо вона була надіслана письмово (факсом або електронною поштою). Поставка товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними), які підписані представниками обох сторін.

Відповідно до п. 3.2. договору, покупець зобов'язується здійснити оплату (в розмірі 100 %) товару (в тому числі і ПДВ), відображену в рахунках-фактурах протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати прийняття такого товару.

Згідно з п. 3.3. договору, право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару, що вказана в накладних документах на товар (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі).

01.11.2011 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору за умовами якої сторонами вирішено внести зміни в п. 4.2 договору в наступній редакції:

" 4.2. У випадку неналежного виконання покупцем обов'язків по оплаті товару на підставі наданих рахунків-фактур, покупець сплачує постачальнику відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 0,07 % вартості товару, по рахункам-фактурам, оплату яких прострочено, за кожен день прострочення.".

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами п. 3.2. договору від 24.09.2013р. встановлено, що покупець зобов'язується здійснити оплату (в розмірі 100 %) товару (в тому числі і ПДВ), відображену в рахунках-фактурах протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати прийняття такого товару.

На виконання вимог договору поставки нафтопродуктів № б/н від 24.09.2013 р. позивачем відповідачу поставлено нафтопродуктів на суму 708 698,10 грн., що підтверджується видатковими накладними РН-0000372 від 24.09.2013 р., № 0000367 від 11.10.2013 р., № РН-0000370 від 14.10.2013 р. та № РН-0000372 від 15.10.2013 р. Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого неоплаченим лишився товар на суму 496 698,10 грн.

В процесі розгляду справи місцевим господарським судом відповідачем сплачено на рахунок позивача 5000,00грн. в рахунок погашення основного боргу за договором поставки нафтопродуктів № б/н від 24.09.2013 р., на підставі чого та відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, місцевим господарським судом обгрунтовано припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 5 000,00 грн. суми основного боргу за поставлений товар.

Судова колегія також вважає обґрунтованим рішення місцевого господарського суду в частині стягнення суми основного боргу з відповідача на користь позивача 491698,10грн. боргу як такого, що нормативно та документально доведеного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Кемікал" просить суд також стягнути з відповідача 326 206,05 грн. інфляційних нарахувань та 261 876,55 грн. процентів за користування товарним кредитом, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань з оплати за договором поставки нафтопродуктів № б/н від 24.09.2013 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перевіреним судом розрахунком інфляційних нарахувань з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню частково у розмірі 313323,11 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що суд припустився помилки під час розрахунку інфляційних втрат не підтвердилися під час перевірки апеляційним судом такого розрахунку, зворотного відповідачем не надано.

Відповідно до п. 4.1 договору від 25.09.2013 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 25.09.2013 р., у випадку неналежного виконання покупцем обов'язків по оплаті товару на підставі наданих рахунків-фактур, покупець сплачує постачальнику відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 0,07 % вартості товару, по рахункам-фактурам, оплату яких прострочено, за кожен день прострочення.

На виконання умов п. 4.1. договору сторонами було підписано наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000190 від 16.12.2013 р., № ОУ-0000195 від 21.12.2013 р., № ОУ-0000011 від 28.02.2014 р., № ОУ-0000020 від 28.02.2014 р., № ОУ-0000020 від 28.02.2014 р., № ОУ-0000032 від 31.03.2014 р., № ОУ-0000040 від 30.04.2014 р., № ОУ-0000049 від 30.05.2014 р., № ОУ-0000060 від 27.06.2014 р., № ОУ-0000064 від 31.07.2014 р., № ОУ-0000068 від 29.08.2014 р., № ОУ-0000075 від 30.09.2014 р., № ОУ-0000079 від 31.10.2014 р., № ОУ-0000084 від 28.11.2014 р., № ОУ-0000089 від 31.12.2014 р., № ОУ-0000001 від 30.01.2015 р., № ОУ-000003 від 27.02.2015 р., № ОУ-000004 від 31.03.2015 р., № ОУ-000007 від 30.04.2015 р., № ОУ-0000010 від 29.05.2015 р., № ОУ-0000012 від 30.06.2015 р., № ОУ-0000014 від 31.07.2015 р., № ОУ-0000015 від 31.08.2015 р. на загальну суму 271 876,56 грн.

Відповідачем частково 31.08.2015 р. погашено частину заборгованості по процентам на суму 10 000,00 грн., у зв'язку з чим на момент подачі позовної заяви заборгованість відповідача становила 261876,56 грн.

Відповідачем після порушення провадження по справі за користування товарним кредитом сплачено на рахунок відповідача 5 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4127 від 26.10.2015 р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 5000,00грн. суми процентів за користування товарним кредитом припинено, отже, як обґрунтовано зазначив місцевий господарський суд підлягає до стягненню з відповідача на користь позивача 256 876,10грн. процентів за користування товарним кредитом згідно договору поставки нафтопродуктів № б/н від 25.09.2013 р.

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Кемікал" про стягнення з відповідача 251 418,34 грн. процентів за користування товарним кредитом за договором поставки нафтопродуктів № 90928/1 від 28.09.2009 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.2 договору № 90928/1 від 28.09.2009 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.2010 р., у випадку неналежного виконання покупцем обов'язків по оплаті товару на підставі наданих рахунків-фактур, покупець сплачує постачальнику відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 0,07 % вартості товару, по рахункам-фактурам, оплату яких прострочено, за кожен день прострочення.

На виконання умов п. 4.1 договору позивачем та відповідачем підписано акти надання послуг на суму 982 972,48 грн. (згідно переліку зазначеного позивачем в додатках до заяви про уточнення позовних вимог), в свою чергу відповідачем заборгованість по товарному кредиту погашена на суму у розмірі 731554,14 грн., у зв'язку з чим заборгованість на момент подачі позову становить 251418,34 грн.

За перевіреним судом розрахунком відсотків за користування товарним кредитом згідно договору № 90928/1 від 28.09.2009 р., підлягає до стягнення за користування товарним кредит сума у розмірі 230 579,65 грн., в іншій частині слід відмовити, оскільки, як обгрунтовано зазначає місцевий господарський суд в матеріалах справи відсутній акт № ОУ-0000056 від 30.04.2013 р., акт № ОУ-0000070 від 27.06.2013 р. та акт № ОУ-0000154 від 30.09.2013 р., які б підтверджували використання відповідачем товарного кредиту на заявлену до стягнення суму.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2015р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2015р. у справі №910/25202/15 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/25202/15.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Л.Г. Сітайло