Рішення № 56218887, 25.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2016р. Справа№ 914/4192/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз, м. Львів

про стягнення 7794935,78 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі М. Потикевич

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: ОСОБА_2

Суть спору:

Позовну заяву подано Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів про стягнення 3% річних та інфляційних втрат в розмірі 7794935,78 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.12.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.01.2016р.

Для всебічного, повного та обєктивного вирішення спору, дослідження та зясування всіх обставин даної справи, 12.01.2016р. розгляд справи відкладався з підстав, наведених у відповідній ухвалі суду.

В судовому засіданні 26.01.2016р. оголошувалась перерва до 09.02.2016р., про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Ухвалою суду від 09.02.2016р. строк вирішення спору продовжено до 25.02.2016р.

Представник позивача в судове засідання 25.02.2016р. зявився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та письмових поясненнях. В судовому засіданні подав письмові пояснення та заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором №13-412-ПР купівлі - продажу природного газу від 31.01.2013р., порушенням умов п.1.1. та п.6.1. договору щодо строків оплати поставленого природного газу. Внаслідок прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань та проведення розрахунків неналежним чином в порушення умов договору, просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 6647909,83 грн. та 3% річних в сумі 1147025,95 грн. Згідно поданих пояснень, зазначив, зокрема, що в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі природного газу підписані та скріплені печатками сторін, що за своєю правовою природою є документальним оформленням юридичного факту приймання-передачі газу. Вважає, що обовязок відповідача оплатити поставлений газ виникає з факту приймання-передачі природного газу, а не з факту повернення підписаного акту. Позов просить задоволити повністю.

Представник відповідача в судове засідання зявився, проти позову заперечив, 23.02.2016р. через службу діловодства господарського суду подав додаткові письмові пояснення по справі. Зокрема, зазначив, що відповідачем на виконання п.3.4. договору надіслано на адресу позивача підписані та скріплені печатками ПАТ Львівгаз акти приймання-передачі природного газу. Підписані сторонами акти приймання-передачі природного газу долучені позивачем до позовної заяви, що підтверджує факт їх отримання від ПАТ Львівгаз. Проте, вищезазначені примірники підписаних актів приймання-передачі природного газу в порушення умов п.3.4. договору позивачем за жоден місяць не повернуто на адресу відповідача та не надано мотивованої відмови в письмовій формі від підписання актів. Вважає, що, у звязку з невиконанням позивачем свого обовязку за договором щодо повернення підписаних актів приймання-передачі природного газу, у позивача не виникло право вимоги виконання зустрічного зобовязання, а саме, здійснення відповідачем остаточного розрахунку за переданий газ до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, оскільки такий здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу. В задоволенні позову просить відмовити.

Щодо заявленого клопотання про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПАТ Укртрансгаз, суд зазначає.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Проте, позивачем не обґрунтувано як вирішення даного спору, предметом якого є стягнення 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання зобовязання по договору, який укладався лише між позивачем та відповідачем, може вплинути на права та обов'язки ПАТ Укртрансгаз. Позивачем не доведено можливість наділення третьої особи - ПАТ Укртрансгаз новими правами чи покладення на неї нових обовязків, або зміни її наявних прав та/або обовязків, або позбавлення певних прав та/або обовязків у майбутньому у звязку з прийняттям рішення у даній справі.

Розглянувши заявлене клопотання про залучення до участі у справі ПАТ «Укртрансгаз» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, а також враховуючи обмеження процесуального строку розгляду даного спору з врахуванням норм ч.3. ст. 69 ГПК України, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання заявленого в порядку ст. 27 ГПК України, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено, що рішення по даній справі вплине на права та обовязки Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз, відтак в задоволенні клопотання слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, створивши сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу,надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

31.01.2013р. між публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (позивач, за договором - продавець) та публічним акціонерним товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз (відповідач, за договором - покупець) укладено договір №13-412-ПР на купівлю-продаж природного газу з додатковими угодами, зокрема: №1 від 10.07.2013р., №2 від 31.12.2013р., №3 від 28.04.2014р., №4 від 07.05.2014р., №5 від 05.09.2014р., №6 від 10.11.2014р., №7 від 08.12.2014р., №8 від 22.12.2014р., №9 від 05.02.2015р., №10 від 10.03.2015р., №11 від 23.03.2015р., №12 від 03.04.2015р., №13 від 12.05.2015р., №14 від 03.06.2015р., №15 від 19.06.2015р.

Відповідно до умов п.1.1. договору, зі змінами внесеними додатковою угодою №2 від 31.12.2013р. та №8 від 22.12.2014р., продавець зобовязується передати у власність покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а покупець зобовязується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Згідно п.3.3. договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу.

У відповідності до п. 3.4. договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу покупець зобовязується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобовязується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п.6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2. договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.

Додатковою угодою №2 від 31.12.2013р. п.6.1. договору викладено у наступній редакції: Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу.

28.04.2014р. сторонами внесено зміни до п.6.1. договору додатковою угодою №3 та викладено в редакції: «Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

Додатковими угодами №1 від 10.07.2013р., №2 від 31.12.2013р., №3 від 28.04.2014р., №4 від 07.05.2014р., №5 від 05.09.2014р., №6 від 10.11.2014р., №7 від 08.12.2014р., №9 від 05.02.2015р., №10 від 10.03.2015р., №12 від 03.04.2015р., №13 від 12.05.2015 року, №14 від 03.06.2015р. сторонами вносились зміни в п.5.2 договору - ціну газу.

Пунктом 11 договору встановлено строк дії договору, а саме, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення. Сторонами додатковою угодою №2 від 31.12.2013р. строк дії договору продовжено до 31 грудня 2014р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення. 22.12.2014р. додатковою угодою №8 змінено строк дії договору та продовжено до 31 березня 2015 року. 23.03.2015р. додатковою угодою №11 продовжено строк дії договору до 31 грудня 2015 року.

Додатковою угодою №15 від 19.06.2015р. сторонами продовжено строк дії договору та викладено статтю 11 договору у наступній редакції: договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 30 червня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

На виконання взятих на себе за договором зобовязань, позивач з січня 2013 року по березень 2014 року (постачання газу відбувалось не кожного місяця) передав відповідачу природний газ на загальну суму 216 333 827,15 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи підписаним та скріпленими печатками сторін актами приймання - передачі природного газу, зокрема, актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2013р. на суму 69601706,98 грн.; актом приймання-передачі природного газу від 30.06.2013р. на суму 20243538,90 грн.; актом приймання-передачі природного газу від 31.07.2013р. на суму 19898632,19 грн.; актом приймання-передачі природного газу від 31.08.2013р. на суму 18483794,65 грн.; актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2014 року на суму 50083394,66 грн.; актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2014р. на суму 38022759,77 грн. (в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачем перераховано на рахунок позивача грошові кошти в якості оплати поставленого природного газу на суму 216 333 827,15 грн., що підтверджується банківськими виписками долученими до матеріалів справи, довідкою про операції та довідкою про сальдо за період від 01.01.2013р. по 31.08.2015р. (в матеріалах справи).

Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 1 147 025,95 грн. - 3 % річних та 6 647 909,83 грн. - інфляційних втрат нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань з оплати поставленого природного газу, порушенням строків оплати всупереч п.1.1. та п.6.1. договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно вимог ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням проведеним належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Укладений між сторонами договір №13-412-ПР на купівлю-продаж природного газу від 31.01.2013р. за своєю правовою природою відноситься до договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1. ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У висновках Верховного суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України, за ІІ півріччя 2014 року зазначено, що до правовідносин купівлі-продажу не можуть бути застосовані загальні положення ст.530 ЦК України, оскільки термін виконання зобовязання, що випливає з таких правовідносин, чітко визначений спеціальною нормою права, а саме ст.692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (постанова Верховного Суду України від 30.09.2014 року у справі №3-121 гс14).

Позивач ствердив, що відповідачем порушено умови п.6.1. договору, а саме, порушено строки оплати поставленого природного газу, внаслідок чого позивачем нараховано відповідачу за неналежне виконання грошового зобовязання з оплати поставленого газу інфляційні втрати в сумі 6647909,83 грн. та 3% річних в розмірі 1147025,95 грн. на підставі ч.2. ст. 625 ЦК України. При цьому, позивач вважає, що обовязок щодо оплати за поставлений природний газ виник у відповідача з факту приймання передачі природного газу, а саме з моменту підписання актів приймання передачі природного газу.

Відповідно до умов п.6.1. договору зі змінами, внесеними додатковою угодо №2 від 31.12.2013р., оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу.

Пунктом 6.1. договору в редакції додаткової угоди №3 від 28.04.2014р. сторонами встановлено, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

Таким чином п.6.1. договору, який регулює порядок та умови проведення розрахунків передбачає дві умови настання остаточного строку розрахунку: настання 20 числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу та підписані сторонами акти приймання-передачі природного газу.

При цьому, згідно п.3.4. договору сторонами визначено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу покупець (відповідач) зобовязується надати продавцеві (позивачеві) підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобовязується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

На виконання умов п.3.4. договору, відповідачем надіслано на адресу позивача - ПАТ «НАК «НАфтогаз України» підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою ПАТ Львівгаз акти приймання-передачі природного газу згідно договору від 31.01.2013р. №13-412-ПР: листом від 06.02.2013р. №08/2-764 направлено у двох примірниках акт приймання-передачі газу у січні 2013 року, вручено адресату - 07.02.2013р.; листом від 08.07.2013 №08/1-5250 направлено у двох примірниках акт приймання-передачі газу у червні 2013 року, вручено - 10.07.2013р.; листом від 07.08.2013 №5862 направлено у двох примірниках акт приймання-передачі газу у липні 2013 року, вручено - 08.08.2013р.; листом від 06.09.2013 №08/1-6324 направлено у двох примірниках акт приймання-передачі газу у серпні 2013 року, вручено - 09.09.2013р.; листом від 11.03.2014 №12/2-1636 направлено у двох примірниках акт приймання-передачі газу у лютому 2014 року, вручено - 12.03.2014 року; листом від 07.04.2014 №12/2-2458 направлено у двох примірниках акт приймання-передачі газу у березні 2014 року, вручено - 10.04.2014 року.

Акти приймання-передачі природного газу за період з січня 2013р. по березень 2014р. підписані позивачем та долучені до матеріалів справи, що підтверджує факт їх отримання від ПАТ Львівгаз.

Проте, всупереч п.3.4. договору, позивачем не надано суду жодних доказів повернення та скерування підписаних актів приймання-передачі природного газу відповідачу.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно п.1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань, якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. При цьому, подання кредитором позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні зазначеної норми ЦК України.

У відповідності до до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Статтею 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

На виконання умов п.3.4. договору, відповідач надіслав на адресу позивача підписані та скріплені печатками два примірника актів приймання - передачі газу (докази надсилання наявні в матеріалах справи). Проте позивачем, всупереч умовам п.3.4. договору не повернуто один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою ПАТ НАК Нафтогаз України. Доказів надсилання та отримання відповідачем актів приймання - передачі газу суду не надано.

Позивач не довів жодними доказами факту обізнаності відповідача, що акти приймання-передачі природного газу підписані позивачем - ПАТ НАК Нафтогаз України, мотивованої відмови від підписання актів з врахуванням змісту п.6.1. договору, не надав. У зв'язку з невиконанням позивачем свого обов'язку за договором щодо повернення підписаних актів приймання-передачі природного газу, у останнього не виникло право вимоги виконання зустрічного зобов'язання - здійснення відповідачем остаточного розрахунку за фактично переданий газ до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, не надавши суду доказів повернення відповідачу актів приймання-передачі газу, позивач не довів суду факту передачі відповідачу товаророзпорядчих документів по договору №13-412-ПР на купівлю-продаж природного газу від 31.01.2013р., на підставі яких, відповідно до п.6.1. договору, відповідач повинен здійснити остаточний розрахунок. Відтак, позивачем не доведено суду належними та допустими доказами факту прострочення виконання зобовязання відповідачем та порушення строків оплати, оскільки остаточний строк проведення розрахунків у відповідності до умов п.6.1. договору не настав.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вищевказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як випливає з наведеного, первинний документ, в даному випадку акт приймання-передачі природного газу, має підтверджувати факт здійснення господарської перації, а саме, отримання природного газу за місяць. Відтак, на актах приймання-передачі природного газу зазначено дату останнього дня місяця, в якому здійснювалось отримання природного газу.

Таким чином, позивачем не доведено факту порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, неналежного виконання укладеного між сторонами договору, відтак правові підстави для стягнення інфляційних втрат в сумі 6 647 909,83 грн. та 3% річних в сумі 1 147 025,95 грн. відсутні.

Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, дослідивши та проаналізувавши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку в позові відмовити повністю.

Судовий збір у відповідності до ст. 49 ГПК України, залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.4-3, 32, 33, 38, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення складено 29.02.2016р.

Суддя Мороз Н.В.