Рішення № 56218829, 29.02.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2016 р.Справа № 925/77/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - начальник; ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю;

за участі прокурора Ситник Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом колективного підприємства "Черкасигазбуд" ім. В.А. Бабанського

до Департаменту капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації

про стягнення 1 500 386,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до уточнених позивачем вимог, позивач просить стягнути з відповідача 1 500 386,38 грн. заборгованості, з яких 751 473,20 грн. становить залишок основного боргу за виконані роботи, а решта - інфляційні втрати за порушення строків розрахунку за договором будівельного підряду № 1 від 29.08.2006 року. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просять суд їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечує повністю та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав відсутності фінансування договору з боку НАК "Нафтогаз України".

Представник прокуратури, якого було допущено до участі у справі на підставі ст. 29 ГПК України, просить застосувати до вимог позивача в частині стягнення інфляційних втрат строк позовної давності та на цій підставі відмовити в позові частково.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, прокурора і дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю, з наступних підстав:

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

Позивач вказав, що на підставі розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації № 413 від 26.12.2012 року найменування Головного управління капітального будівництва Черкаської облдержадміністрації було змінено на Департамент капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації (відповідач у справі), що сторонами не заперечується.

У відповідності до відомостей, які внесено до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 68), Департамент капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації є правонаступником Управління капітального будівництва Черкаської облдержадміністрації.

29 серпня 2006 року між Управлінням капітального будівництва Черкаської облдержадміністрації (Замовник) та колективним підприємством "Черкасигазбуд" ім. В.А. Бабанського (Підрядник) було укладено договір будівельного підряду № 2 (а.с. 8), у відповідності до якого Замовник (відповідач) доручає, а Підрядник (позивач) зобов'язується виконати на свій ризик власними та залученими силами та засобами, будівельно-монтажні роботи та задати йому у встановлений договором строк закінчення робіт по будівництву об'єкта: Газифікація с. Шрамківка Драбівського району у відповідності із робочим проектом, державними будівельними нормами та технічними умовами (п. 1.1 договору).

Укладений договір відповідає ст. 837 ЦК України, якою передбачено, що за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника та з передачею її результату замовнику.

Вартість всіх доручених Підряднику-позивачу згідно даного Договору робіт становить 4 123 703,00 грн. (п. 2.1 договору). Сторонами визначено, що договірна ціна є динамічною та відповідає поточним цінам, що склалися в період укладення договору в регіоні.

Пунктом 3.1. договору погоджено, що у 2006 році підлягають виконанню роботи на суму 460 600,00 грн.

Для виконання робіт по договору Замовник перераховує Підряднику аванс в розмірі 30 % від вартості річного обсягу робіт згідно постанови КМУ від 27.12.2001 року № 1764 (п. 3.3 договору).

Згідно п. 3.4. договору Підрядник повинен надати акти приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт ( форми КБ-2в та КБ-3) до 25 числа звітного місяця.

В подальшому, згідно п. 3.6., Замовник-відповідач щомісяця на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3, наданих не пізніше 25 числа звітного місяця, перераховує Підряднику-позивачу проміжні платежі за виконані роботи при наявності коштів на рахунку фінансування об'єкту.

Згідно п. 3.7. договору, кінцеві розрахунки з Підрядником за виконані роботи Замовник здійснює при наявності коштів на рахунку фінансування об'єкту протягом 20 календарних днів після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акта державної робочої комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку.

В ході виконання умов договору, сторонами було підписано ряд додаткових угод № 1-5 (а.с. 20-28), якими сторонами підтверджено незмінність загальної вартості робіт по об'єкту в розмірі 4 123 703,00 грн. та визначено вартість робіт, які підлягали виконанню окремо у 2006, 2007 та 2009 роках.

Зокрема, останньою додатковою угодою № 5 від 09.10.2009 року (а.с. 28) сторонами погоджено, що у 2009 році позивач повинен виконати на користь відповідача роботи на загальну суму 1 749 962,32 грн.

За твердженням позивача, відповідач провів лише частковий розрахунок за виконані по договору роботи і неоплаченими залишилися роботи на загальну суму 761 473,20 грн. за підписаним обома сторонами актом № 7 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2009 року (а.с. 31). Акт підписано сторонами 30.12.2009 року без зауважень.

Доказів про існування спору між сторонами з приводу якості виконаних робіт у справу не подано.

28.12.2009 року складено акт готовності об'єкта до експлуатації № 19 (а.с. 50), яким підтверджено, що у смт. Шрамківка, Драбівського району споруджено підвідний газопровід високого тиску - нове будівництво, і визнано закінчений будівництвом об'єкт "Газифікація смт. Шрамківка Драбівського району" готовим до експлуатації.

Таким чином, за умовами п. 3.7. договору відповідач повинен був сплатити на користь позивача 761 473,20 грн. протягом 20 календарних днів після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акта державної робочої комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію.

Оскільки всі перелічені документи щодо спорудженого позивачем об'єкту остаточно були підписані 30.12.2009 року, то прострочення оплати настало з 20 січня 2010 року.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, у відповідності до умов договору.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що він не повинен оплачувати виконані позивачем роботи, виходячи з такого:

Дійсно, за умовами укладеного між сторонами договору із додатковими угодами визначено, що джерелами фінансування будівництва газопроводу є кошти НАК "Нафтогаз України". Фінансові зобов'язання за кошти НАК "Нафтогаз України" беруться лише після надходження відповідних коштів на рахунок Замовника-відповідача. Замовник не несе відповідальності за нефінансування робіт із завершення будівництва об'єкту. Розрахунки проводяться за фактично виконані роботи. Замовник має право затримати остаточні розрахунки до усунення недоліків та дефектів, виявлених під час приймання робіт (додаткова угода № 5).

Однак сам договір та додаткові угоди до нього, НАК "Нафтогаз України", як платник за договором, не підписувало взагалі, а відповідач не заявив про жодні дефекти виконаних робіт, до часу виправлення яких він обґрунтовано має право не оплачувати виконані позивачем роботи.

Натомість, у п. 1.2. договору вказано, що Замовник бере на себе зобов'язання прийняти виконану роботу та оплатити її у відповідності з умовами даного договору.

Одностороння відмова від виконання зобов"язання (з будь-яких причин) не допускається (ст. 525 ЦК України).

Питання отримання фінансування саме за рахунок коштів НАК "Нафтогаз України" відноситься виключно до компетенції відповідача у справі і не може бути підставою для законного затримання оплати чи повного не проведення оплати робіт за договором на користь позивача.

Представник відповідача обґрунтованість залишку основного боргу в сумі 761 473,20 грн. підтверджує повністю.

Згідно п. 1.10. роз'яснення Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" -- за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

На підставі викладеного, саме відповідач за умовами договору між сторонами та згідно вимог чинного законодавства України є зобов'язаною особою у проведенні розрахунків за вже прийняту без зауважень роботу по будівництву газопроводу. Строк проведення остаточного розрахунку за договором від 29.08.2006 року вже є таким, що настав, доказів проведення розрахунку у справу не подано, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 761 473,20 грн. залишку заборгованості за актом № 7 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2009 року.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати на суму основного боргу, нараховані за період з 20.01.2010 року по 01.10.2015 року.

Дані вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Отже, чинним законодавством не встановлено обмеження періоду нарахування інфляційних на суму боргу, на відміну від пені згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування якої (за загальним правилом) повинно бути припинено через шість місяців з моменту виникнення права на пеню.

За розрахунком позивача (заява від 29.02.2016), за період з 20.01.2010 року по 01.10.2015 року інфляційні втрати на суму боргу у розмірі 761 473,20 грн. складають 749 114,53 грн.

Отже, загальна суму боргу (основний борг + інфляційні) становить 1 510 587, 73 грн.

Однак, позивач просить стягнути з відповідача у загальній сумі лише 1500386,38 грн., які заявлено до стягнення за позовом та оплачено судовим збором. У цій сумі основний борг становить 761 473,20 грн., а решта (інфляційні втрати) - 738 913,18 грн.

Розрахунок інфляційних проведено вірно та перевірено судом за програмою Ліга-Закон.

Оскільки відповідач підтвердив існування основного боргу перед позивачем у сумі 761 473,20 грн., не надав доказів сплати цього боргу, то з відповідача на користь позивача до примусового стягнення також належить і 738 913,18 грн. інфляційних втрат.

Крім того, у п. 14 додаткової угоди № 5 від 09.10.2009 року прямо передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, прийнятих на себе за договором. Одним із видів відповідальності є майнова, зокрема сплата кредитору інфляційних втрат за порушення грошового зобов'язання.

В останньому судовому засіданні прокурор заявив усне клопотання про застосування строку позовної давності лише до позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, оскільки цей платіж нараховано та стягується із перевищенням встановленого для нього трирічного терміну строку позовної давності.

З приводу даного клопотання судом встановлено таке:

У відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 та ст. 21 ГПК України, до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

З цих норм прямо випливає, що прокурор не є стороною господарського процесу, він є самостійною особою у складі учасників судового процесу. Згідно ст. 29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відповідачем у справі клопотання про застосування до позовних вимог строку позовної давності не було заявлено.

Згідно абзацу 4 п. 2.1. постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" -- заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності.

На підставі викладеного, суд не враховує та не розглядає заявлене прокурором усне клопотання про застосування строку позовної давності до частини позовних вимог.

Суд вважає, що зібраними у справі доказами позивачем доведено правомірність підстав заявленого позову, наявність боргу відповідачем не спростована, доказів сплати боргу за позовними вимогами у справі немає, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 761 473, 20 грн. залишку основного боргу за виконані роботи, 738 913,18 грн. інфляційних втрат на підставі договору будівельного підряду № 2 від 29.08.2006 року.

На підставі статті 49 ГПК України, при задоволенні позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1,5 % від ціни позову - 22 505,52 грн.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Департаменту капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 04014217, м. Черкаси вул. Хрещатик, 223) на користь колективного підприємства "Черкасигазбуд" ім. В.А. Бабанського (ідентифікаційний код 03335729, м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 5) -- 761 473, 20 грн. залишку основного боргу за виконані роботи, 738 913,18 грн. інфляційних втрат на підставі договору будівельного підряду № 2 від 29.08.2006 року та 22 505,52грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 02 березня 2016 року

Суддя Н.М. Спаських