Ухвала суду № 56218581, 01.03.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

01 березня 2016 року справа № 912/1231/15-г

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні заяву № 56вих-16 від 18.01.2016 військового прокурора Кіровоградського гарнізону про забезпечення позову у справі № 912/1231/15-г

за позовом Військової прокуратури Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

та Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"

до Приватного підприємства "Агрорембудсервіс"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

на стороні позивача - філії Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080-Управління начальника робіт",

на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства АБ "Укргазбанк"

про визнання права власності, витребування майна,

за участю представників:

від прокуратури - Габрієляна Р. Р., посвідчення № 035534 від 07.09.2015;

від позивача (МОУ) - старшого офіцера Південно-Східного територіального юридичного відділу підполковника юстиції Вологжаніної О. Д., довіреність № 220/802/д від 30.12.2015;

від позивача (ДП МОУ "Укрвійськбуд") - Браілова В. А. , довіреність № 06 від 03.02.2016;

від відповідача - ОСОБА_4, керівника;

від відповідача - Рябовола С.В., довіреність від 21.08.2015;

від 3-ї особи (філії ДП МОУ "Укрвійськбуд" "1080-Управління начальника робіт") - Івашіна Є. В. , довіреність від 19.01.2016;

від 3-ї особи (ПАТ "Укргазбанк") - не був присутнім.

Військова прокуратура Кіровоградського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства обороні України та державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № 705вих-15 від 02.04.2015, яка містить вимоги такого змісту:

- визнати право власності за державою Україна в особі Міністерства оборони України на 3/20 частин комплексу будівель і споруд по вул. Леваневського, 2-В у м. Кіровограді, а саме: адмінбудівлю загальною площею 94,5 кв.м (літ. А кр.кр. 1), гаражі, загальною площею 255,4 кв.м. (літ. В, В1, В2), кузню (літ. Гг), естакаду (літ. ДХ), вбиральню (літ. З), мийку (літ.д), АЗС (літ. Л), будівлю підземного зберігання паливно-мастильних матеріалів (літ М), цех по виготовленню скла, загальною площею 37,7 кв.м (літ. П), столярний цех, загальною площею 96,6 кв.м (літ. П1п), навіси (літ Н, 01), гараж (літ. О), розчинно-бетонний вузол (літСС1), вбиральню (літ. С2), оглядову яму (літ Б), водопровідну колонку (літ. Е), вапняну яму (літ. Р);

- витребувати шляхом вилучення від приватного підприємства "Агрорембудсервіс" та передати державному підприємству Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в особі філії Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080-Управління начальника робіт" 3/20 частин комплексу будівель і споруд по вул. Леваневського, 2-В у м. Кіровограді, а саме: адмінбудівлю загальною площею 94,5 кв.м (літ.А кр.кр.1), гаражі, загальною площею 255,4 кв.м. (літ. В, В1, В2), кузню (літ. Гг), естакаду (літ. Дх), вбиральню (літ. З), мийку (літ. д), АЗС (літ. Л), будівлю підземного зберігання паливно-мастильних матеріалів (літ М), цех по виготовленню скла, загальною площею 37,7 кв.м (літ. П), столярний цех, загальною площею 96,6 кв.м (літ. П1п), навіси (літН, 01), гараж (літ. О), розчинно-бетонний вузол (літ СС1), вбиральню (літ. С2), оглядову яму (літ Б), водопровідну колонку (літ. Е), вапняну яму (літ. Р) (а.с. 3-10 том 1).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23.06.2015 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 апеляційну скаргу військової прокуратури Кіровоградського гарнізону залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.06.2015 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2015 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.06.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 у справі №912/1231/15-г скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

14.12.2015 матеріали справи № 912/1231/15-г надійшли до Господарського суду Кіровоградської області, відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду №347 від 14.12.2015 на підставі статті 20 Господарського процесуального кодексу України призначено повторний автоматичний розподіл справи №912/1231/15-г, справу призначено судді Наливайко Є.М.

Ухвалою від 16.12.2015 господарським судом у складі судді Наливайко Є.М. прийнято справу № 912/1231/15-г до свого провадження, розгляд справи призначено на 13.01.2016 о 12:00, витребувано від сторін необхідні докази.

У судовому засіданні 13.01.2016 розгляд справи розпочато по суті.

Військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на 3/20 частин комплексу будівель по вул. Леваневського, 2-В, у м. Кіровограді, а саме: адмінбудівлю загальною площею 94,5 кв.м (літ.А кр.кр.1), гаражі, загальною площею 255,4 кв.м. (літ. В, В1, В2), кузню (літ. Гг), естакаду (літ. Дх), вбиральню (літ. З), мийку (літ. д), АЗС (літ. Л), будівлю підземного зберігання паливно-мастильних матеріалів (літ М), цех по виготовленню скла, загальною площею 37,7 кв.м (літ. П), столярний цех, загальною площею 96,6 кв.м (літ. П1п), навіси (літ. Н, 01), гараж (літ. О), розчинно-бетонний вузол (літ. СС1), вбиральню (літ. С2), оглядову яму (літ. Б), водопровідну колонку (літ. Е), вапняну яму (літ. Р).

В обґрунтування своєї заяви прокуратура зазначає, що відповідно до постанови державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 26.09.2012 ВП №34341919 було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа від 27.08.2012 № 2-377/11, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення солідарно з ПП „Агрорембудсервіс", ОСОБА_7 Та ОСОБА_4 на користь ПАТ „Укргазбанк" заборгованості в сумі 304092,48 грн. Відповідно до акта опису та арешту майна від 09.03.2014 було накладено арешт на 3/20 частин комплексу будівель по вул.Леваневського, 2-В, у м. Кіровограді. За твердженням прокурора, у разі невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на 3/20 частин комплексу будівель по вул. Леваневського, 2-В, у м. Кіровограді, вказане майно в будь-який час може змінити власника, через відчуження майна на виконання вказаного виконавчого листа, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. У зв'язку із цим прокурор вважає, що є необхідність у забезпеченні позову в порядку статті 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту на 3/20 частин комплексу будівель і споруд по вул. Леваневського, 2-В, у м. Кіровограді.

При розгляді заяви про забезпечення позову господарський суд враховує таке.

Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову (частина 1 статті 66 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачає, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (пункт 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та навести суду обґрунтування, належним чином доведене, необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Прокурор додав до заяви про забезпечення позову Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою м. Кіровоград, вул. Леваневського, буд. 2-В. Відповідно до такої довідки на майно 20.12.2014 накладено арешт згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.09.2014; 08.07.2014 зареєстровано податкову заставу на адмінбудівлю та оглядову яму з навісом; 04.09.2008 зареєстровано заборону на нерухоме майно згідно іпотечного договору № 6840 від 04.09.2008 укладеного з ВАТ АБ "Укргазбанк", а 10.09.2008 зареєстровано іпотеку на підставі того ж іпотечного договору.

Отже спірне майно перебуває не лише під арештом накладеним Кіровським відділом державної виконавчої служби, а ще й в податковій заставі, іпотеці та на нього накладено заборону.

Крім вказаного документа військовою прокуратурою не надано інших доказів, що обґрунтовують припущення, що відповідач може відчужити спірне майно. Так господарський суд в ухвалах від 13.01.2016, 04.02.2016, 18.02.2016 витребовував від прокурора обґрунтування належними доказами припущення, що спірне майно може зникнути на момент прийняття рішення; номер та ідентифікатор доступу виконавчого провадження, на яке міститься посилання у заяві про забезпечення позову. Проте прокурором не подано господарському суду жодних доказів в обґрунтування своєї заяви. За відсутності ідентифікатора доступу господарський суд позбавлений можливості самостійно переглянути хід виконавчого провадження та пересвідчитись чи вчинюються державним виконавцем дії по підготовці для продажу майна відповідача.

Отже всупереч викладеним правовим нормам прокурор так і не подав господарському суду належних доказів на підтвердження своїх припущень, що майно, яке є у відповідача може бути продано у найближчий час у процесі здійснення виконавчого провадження. Доказів реалізації спірного майна чи вчинення підготовчих дії до його реалізації, прокурором господарському суду не подано.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. З чого слідує, що заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення.

Заява прокурора та додані до неї матеріали не містять фактичних даних, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Крім того подана прокурором довідка свідчить про перебування спірного майна в податковій заставі, іпотеці та накладено заборону на його відчуження і прокурором не наведено обґрунтованих доводів можливості продажу майна в процесі виконавчого провадження за наявності вказаних обтяжень.

За викладених обставин заява прокурора про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

18.02.2016 прокурором подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подане клопотання про забезпечення позову до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

З 01.09.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 N 484-VIII, згідно з яким органи прокуратури виключено з платників, що звільняються від сплати судового збору.

Обґрунтовуючи своє клопотання військова прокуратура посилається на відсутність бюджетних асигнувань на вказані цілі. Крім того, у судовому засіданні 01.03.2016 заявником надано додаткове обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору, в якому зазначається з посиланням на довідку начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку Військової прокуратури Південного регіону України за №18/26 від 17.02.2016 про неможливість здійснення оплати судового збору через відсутність затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми.

Згідно з приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Не можна визнати обґрунтованою підставу для відстрочення сплати судового збору органом прокуратури відсутність затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми на 2016 рік, яка підтверджена довідкою №18/26 від 17.02.2016, враховуючи такі положення чинного законодавства.

Відповідно до статті 90 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Відповідно до пункту 1 Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, що затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року N 1098 „Про паспорти бюджетних програм" (надалі - Правила) паспорт бюджетної програми - документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Згідно пункту 2 Правил паспорти бюджетних програм складають усі головні розпорядники бюджетних коштів (далі - головні розпорядники) за кожною бюджетною програмою, крім бюджетних програм Пенсійного фонду України; бюджетних програм, які створюються протягом року за рахунок коштів резервного фонду бюджету; з повернення кредитів до бюджету; з відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна, стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб; за загальнодержавними витратами; із забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою.

Пункт 3 Правил визначає, що головні розпорядники розробляють проекти паспортів бюджетних програм і подають їх на затвердження до Міністерства фінансів України (далі - Мінфін) протягом 30 днів після набрання чинності законом про Державний бюджет України.

Закон України „Про державний бюджет України на 2016 рік" набрав чинності 01.01.2016, тобто до 30 січня проект паспорту мав бути поданий на затвердження до Міністерства фінансів України.

Пунктом 6 Правил визначено, що паспорти бюджетних програм головного розпорядника затверджуються спільним наказом головного розпорядника та Мінфіну в трьох примірниках протягом 45 днів від дня набрання чинності законом про Державний бюджет України.

Отже до 15.02.2016 паспорт бюджетної програми головного розпорядника - Генеральної прокуратури України мав бути затверджений Міністерством фінансів України. Відтак з 15 лютого 2016 року дійсно Державна казначейська служба України відповідно до положень вказаного Порядку має здійснювати платежі за наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми. Однак довідка № 18/26, на яку посилається військова прокуратура, датована 17.02.2016, не може бути визнана господарським судом належним доказом на підтвердження даної обставини станом на 01.03.2016 - день розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №912/1231/15-г. Інших доказів військовою прокуратурою господарському суду не надано.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що надана прокурором довідка №18/26 від 17.02.2016 не є належним та обґрунтованим доказом неможливості взяття бюджетних зобов'язань по сплаті судового збору.

Обґрунтування, пов'язаних з відстроченням сплати судового збору, обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні такої оплати у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на особу, яка звертається з таким клопотанням, виходячи з вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що прокурор не надав документальне підтвердження незабезпечення відповідного фінансування Військової прокуратури Південного регіону (на правах регіональної), яка є є органом вищого рівня щодо Військової прокуратури Кіровоградського гарнізону, розташованої в межах територіальної юрисдикції регіональної прокуратури, а також беручи до уваги те, що у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення судом сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, проте прокурор так і не довів, що прокуратурою (розпорядником бюджетних коштів) було надано органу Казначейства України доручення на здійснення відповідного платежу, оформлене відповідно до вимог законодавства, тобто, заявник не підтвердив, що до ухвалення судового рішення у справі він взагалі має намір та можливість сплачувати судовий збір за подання даної заяви, господарський суд доходить висновку, що підстави для відстрочення сплати судового збору в цьому випадку відсутні.

У зв'язку із викладеним господарський суд стягує з Військової прокуратури Південного регіону до Державного бюджету судовий збір у розмірі 689 грн за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви № 56вих-16 від 18.01.2016 Військової прокуратури Кіровоградського гарнізону про забезпечення позову у справі № 912/1231/15-г.

Стягнути з Військової прокуратури Південного регіону (65012, м. Одеса, вул. Пирогова, 11) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) 689 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Наказ видати.

Копії ухвали направити військовій прокуратурі Кіровоградського гарнізону (25006, м.Кіровоград, вул. Шевченка, 3); Міністерству оборони України (03168 м. Київ, пр.Повітрянофлотський, 6); Державному підприємству Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (03151, м. Київ, вул. Вінницька, 14/39); приватному підприємству "Агрорембудсервіс" (25005, м. Кіровоград, вул. Леваневського, 2-В); філії ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080-Управління начальника робіт" (25006, м. Кіровоград, вул. Добровольського, 5-А); ПАТ АБ "Укргазбанк" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 39).

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. М. Наливайко